Справа № 120/15757/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
02 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на протиправні дії відповідача щодо не врахування до стажу служби в поліції період проходження служби в податковій міліції в період з 01.06.2004 по 22.12.2014. Тому, з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача зарахувати до стажу служби в поліції стаж служби в податковій міліції з 01.06.2004 по 22.12.2014.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо щодо не врахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції період проходження служби в податковій міліції в період з 01.06.2004 по 22.12.2014.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в податковій міліції з 01.06.2004 по 22.12.2014.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначає, що з урахуванням норм статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" відсутні підстави для зарахування до стажу служби в поліції періоду проходження позивачем служби в органах податкової міліції.
27.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Позивач, ОСОБА_1 , згідно із наказом Державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 01.06.2004 №121-о прийнятий на службу в податкову міліцію (а.с. 13, а.с. 20 зворотній бік).
Відповідно до послужного списку в період з 01.06.2004 по 22.12.2014 позивач проходив службу в органах податкової міліції (а.с. 20 зворотній бік).
Наказом Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Міністерства доходів і зборів України №240-о від 09.12.2014 позивач звільнений з посади та зі служби в податковій міліції через скорочення штату (а.с. 18).
Як зазначає позивач, він 23.07.2025 звернувся до командування батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Вінницькій області із рапортом, відповідно до якого просив зарахувати до стажу служби в поліції, службу в податковій міліції, що дає право на встановлення поліцейської надбавки за вислугу років та збільшення додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідач листом від 30.07.2025 № 155933-2025 відмовив позивачу у задоволенні рапорту від 23.07.2025 та зазначив, що ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік періодів служби (роботи) в установах, організаціях, підприємствах, які зараховуються до стажу служби в поліції. У даному переліку органи податкової служби відсутні, тому прийняти позитивне рішення щодо порушеного позивачем питання немає можливості (а.с. 26)
Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною 1 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Приписами частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до статті 19 Закону України №509-ХІІ від 04.12.1990 "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-ХІІ), чинного у період служби позивача у податковій міліції і до 20.11.2012, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; 2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; 3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; 4) забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; 5) запобігає, виявляє, припиняє корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, працівників органів державної податкової служби; 6) складає протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до закону; 7) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Так, частина 1 статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Статтею 26 Закону №509-XII обумовлено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Законом України №5083-VI від 05.07.2012 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" визнано таким, що втратив чинність, Закон №509-XII, а також, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 ("Податкова міліція").
Згідно з пунктами 348.1, 348.2 статті 348 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проходження позивачем служби) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Положеннями пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України встановлено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Зі змісту наведеного слідує, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції, що дає підстави для висновку про тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції.
Отже, служба в органах податкової міліції має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
З огляду на викладене, безпідставними є доводи відповідача, що період служби в органах податкової міліції не відноситься до переліку посад, визначених частиною 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", які зараховуються до стажу служби в поліції.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, дійшов висновків, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Тобто, позивач, проходячи службу в органах податкової міліції, мав законні сподівання на врахування цього стажу при подальшому перебуванні на службі в Національній поліції України задля підтримання певного державного соціального забезпечення.
Крім того Верховний Суд у справі №380/7750/20 дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 11.11.2021 у справі №280/1546/21, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20, від 22.02.2022 №380/8659/20.
Отже, відповідач відмовляючи позивачу у зарахуванні до стажу служби в поліції періоду служби у податковій міліції з 01.06.2004 по 22.12.2014, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому дії відповідача необхідно визнати протиправними.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати відповідача зарахувати йому до стажу служби в поліції стаж служби в податковій міліції з 01.06.2004 по 22.12.2014.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.