Справа № 320/14525/25
про залишення апеляційної скарги без руху
01 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченко Є.Д., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не врахування при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 два роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді два роки стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначалася законом та надавала право для призначення на посаду судді та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 17 грудня 2024 року, виходячи із загального стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання 36 років 8 місяців, визначивши щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 82% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 20.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційний суд скасувати рішення суду І-ї інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 10.02.2026, утім апеляційна скарга направлена до суду лише 20.03.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на те, що масовані ракетні обстріли, аварійні чи планові відключення електроенергії, затяжні повітряні тривоги не можуть не впливати на звичайний режим роботи органів державної влади, оскільки слугують істотними перешкодами, труднощами для своєчасного виконання процесуальної дії.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Посилання позивача на відключення електроенергії та інші несприятливі для роботи обставини колегія суддів вважає необґрунтованими, через те, що позивач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно та не обґрунтовує, яким саме чином такі обставини об'єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги, отже наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення. До того ж, апелянтом взагалі не зазначено, коли саме ним отримано судове рішення, яке він просить скасувати.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, апелянтом не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Таким чином, керуючись статтями 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова