Справа № 620/13384/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дубіна М.М.
01 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -
У грудні 2025 року позивач - ГУ ПФУ в Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05 грудня 2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн від 08 грудня 2025 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи.
Апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідач будучи обізнаним про неможливість виконання рішення суду та вжиті позивачем заходи виніс постанову про накладення штрафу від 05 грудня 2025 року за невиконання боржником рішення суду у встановлений строк без поважних причин.
Додатково зазначив про те, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24 виконати неможливо, оскільки воно є незрозумілим та неможливим до виконання в частині застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,11 з 01 березня 2022 року, у розмірі 1,97 з 01 березня 2023 року, у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду ід 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року, з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01 березня 2024 року, з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Верховний Суд постановою від 27 серпня 2025 року касаційну скаргу ГУ ПФУ України в Чернігівській області задовольнив частково: змінив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №620/10160/24, виклав абзац 3 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24 у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01 березня 2022 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 22 січня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум".
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №620/10160/24 залишено без змін.
13 жовтня 2025 року Чернігівським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи у справі №620/10160/24.
20 жовтня 2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року №620/10160/24.
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 14 листопада 2025 року №2500-0307-5/76098 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24 виконати неможливо, оскільки зазначене рішення суду є незрозумілим та неможливим до виконання в частині застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 1,11 з 01 березня 2022 року, у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , так як він отримує пенсію відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, і яка розрахована з його грошового забезпечення.
05 грудня 2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення на ГУ ПФУ в Чернігівській області штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною ГУ ПФУ в Чернігівській області звернулось до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII, водночас звернення до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови від 27 серпня 2025 року у справі №620/10160/24, в задоволенні якої ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено, не є виконанням рішення суду і не свідчить про наявність поважних причин невиконання такого рішення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5).
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6).
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його волевиявлення.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у постановах від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20, від 13 жовтня 2021 року у справах №360/4705/20 та №360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі №360/940/20.
Як встановлено судом першої інстанції рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду ід 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року, з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01 березня 2024 року, з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Верховний Суд постановою від 27 серпня 2025 року касаційну скаргу ГУ ПФУ України в Чернігівській області задовольнив частково: змінив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №620/10160/24, виклав абзац 3 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24 у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01 березня 2022 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 22 січня 2024 року з урахуванням раніше виплачених сум".
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №620/10160/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 27 серпня 2025 року у справі №620/10160/24.
ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 14 листопада 2025 року №2500-0307-5/76098 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №620/10160/24 виконати неможливо, оскільки зазначене рішення суду є незрозумілим та неможливим до виконання в частині застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 1,11 з 01 березня 2022 року, у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року, у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , так як він отримує пенсію відповідно до норм Закону №2262-ХІІ, і яка розрахована з його грошового забезпечення.
Отже, боржником станом на час прийняття оскаржуваної постанови рішення суду не виконано, водночас посилання на його незрозумілість не свідчить про поважність причин його невиконання, враховуючи ту обставину, що Верховним Судом за наслідками розгляду заяви ГУ ПФУ в Чернігівській області про роз'яснення рішення суду констатовано, що в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2025 року чітко та однозначно сформульовано висновок про те, що відповідач зобов'язаний збільшити на відповідні коефіцієнти (1,11 та 1,197) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Я.М. Собків