243/11970/25
3/243/103/2026
01 квітня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
представника особи, що притягується
до адміністративної відповідальності Хараїм О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 094910 від 08.12.2025 року, 08 грудня 2025 року, о 11 год. 35 хв., в Донецькій області, Краматорський район, м. Слов'янськ, по вул. Ярославській, біля буд. 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
16 березня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Хараїм О.В. до суду надійшло письмове клопотання в якому вона просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Так, у вказаному клопотанні зазначено, що згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки ОСОБА_1 . Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп'яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, оскільки не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу. Також зазначає, що коли ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння - він ПОГОДИВСЯ його пройти, що відображено на відеозаписі - 04:43 хв. відео та 43:-5 хв. відмітка часу 11:37 год. Після цього, з незрозумілих причин, поліцейський у балаклаві знявши зі свого одягу боді-камеру на яку здійснювалась відеофіксація події, та передавши її іншому працівнику поліції - капралу поліції Бурлаці Є.Р., відвів ОСОБА_1 в бік де став погрожувати останньому, а також застосував до нього фізичну силу, змусивши у такий спосіб відмовитись від проходження у медичному закладі медичного огляду та таким чином полегшити собі роботу, а саме не доводити у встановлений законом спосіб вину особи у вчиненні, на його думку, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, ОСОБА_2 зажадав від ОСОБА_1 на відеокамеру офіційно повідомити, що він відмовляється від проходження медичного огляду у медичному закладі на предмет перебування у стані наркотичного сп'яніння, що той після застосування фізичного тиску та психологічних погроз і зробив. Діяння, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за умови, якщо такі діяння вчинені військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби. Сторона захисту вважає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи, на якому відображено частково оформлення адміністративного матеріалу, не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , оскільки вказаний відеозапис є перерваним. Один зі співробітників поліції передавав нагрудний відеореєстратор і відійшов з ОСОБА_1 в інший бік з метою схиляння його до відмови від проходження огляду. При цьому, характер спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції до 20:34 год. кардинально відрізняється від початку зйомки, з чого можна зробити висновки, що на нього було здійснено відповідний психологічний та фізичний вплив. Таким чином, вищевикладені обставини вказують на неналежність та недопустимість наявних в матеріалах справи відеозаписів, а також недійсність огляду в силу приписів ч.5 ст.266 КУпАП. Рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. В матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, яке б містило його підпис. Як вбачається з матеріалів справи, вони не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що 08.12.2025 року, о 11 годині 30 хвилин, він їхав з м. Слов'янська до місця дислокації, його зупинили співробітники поліції та запропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Потім один зі співробітників поліції без камер сказав йому, що треба відмовитись від проходження медичного огляду, оскільки у них немає часу везти його до медичного закладу. Він погодився, оскільки також запізнювався до місця дислокації та його чекав командир. Поліцейський пригрозив йому, що вони заберуть автомобіль та вимагав гроші, тому ОСОБА_1 погодився зробити так як каже поліцейський, щоб вони його скоріше відпустили.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Хараїм О.В. в судовому засіданні просила закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він працює поліцейським роти 1 БПП у м. Краматорську та Слов'янську. Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено, оскільки була інформація, що особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, тобто була у «СЗЧ». ОСОБА_4 разом з ними не перебував. Чому велась відеозйомка з камери ОСОБА_4 повідомити не може, цей номер камери записаний на нього. Чому залишилися дані ОСОБА_4 , який вже не працював в поліції, йому не відомо. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд та сісти в автомобіль щоб проїхати до медичного закладу, але ОСОБА_1 не сів в автомобіль. Бодікамеру він знімав, оскільки ходив до вбиральні. ОСОБА_1 не погрожував, грошові кошти не вимагав.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що він працює поліцейським роти 4 БПП у м. Краматорську та Слов'янську. Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено, оскільки була інформація, що особа перебуває у розшуку або причетна до кримінального правопорушення. ОСОБА_1 не поїхав проходити медичний огляд. Його напарник передав йому камеру, оскільки пішов до вбиральні. Перший раз ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд, але не сів до автомобіля, тому його вдруге запитали чи погоджується він пройти медичний огляд. ОСОБА_1 усно було повідомлено, що він відсторонений від керування транспортним засобом.
На підтвердження провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надані наступні докази:
* протокол про адміністративне правопорушення серії АБА № 094910 від 08.12.2025 року, відповідно до якого 08 грудня 2025 року, о 11 год. 35 хв., в Донецькій області, Краматорський район, м. Слов'янськ, по вул. Ярославській, біля буд. 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився;
* рапорт поліцейського відповідно до якого, перебуваючи на чергуванні у м. Слов'янськ, 08.12.2025 року ним було зупинено автомобіль ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій відповів відмовою;
* направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2025 року до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ ОСОБА_1 , в результаті огляду якого, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння;
* відеозапис, відповідно до якого співробітниками поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, під час дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, долученого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він спочатку погодився його пройти, що відображено на відеозаписі на 04.43 хв., однак потім відмовився, що відображено на відеозаписі на 43.44 хв.
При цьому проміжок часу на відеозаписі з 07.29 хв. до 34.07 хв. бодікамера поліцейського не фіксує процедуру проведення огляду на стан сп'яніння та виконання поліцейським своїх службових обов'язків, оскільки вона знаходить в автомобілі.
Як зазначає особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , саме в цей проміжок часу один зі співробітників поліції без камер сказав йому, що треба відмовитись від проходження медичного огляду, оскільки у них немає часу везти його до медичного закладу, тому ОСОБА_1 погодився на відеокамеру офіційно повідомити, що він відмовляється від проходження медичного огляду у медичному закладі на предмет перебування у стані наркотичного сп'яніння. Також в цей проміжок часу поліцейський пригрозив йому, що вони заберуть автомобіль та вимагав гроші.
Так, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 4 розділу Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
З метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 затверджено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, містить чіткий перелік пристроїв, за допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію та не надає право поліцейським здійснювати відеофіксацію власними мобільними пристроями.
Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Отже, на наявному в матеріалах справи відеозапису відображено частково оформлення адміністративного матеріалу, з якого неможливо встановити всі обставини та події, які відбувались у певний проміжок часу, оскільки вказаний відеозапис є перерваним. Даним відеозаписом неможливо спростувати доводи ОСОБА_1 , що співробітник поліції відходив з ним в інший бік з метою схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.
При цьому, характер спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції до 20:34 год. кардинально відрізняється від початку зйомки, з чого можна припустити, що на нього міг бути здійснений відповідний психологічний та фізичний вплив.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що у своїй прецедентній практиці під час оцінки доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey, п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, оскільки суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то вважає недоцільним надавати правову оцінку іншим запереченням ОСОБА_1 щодо порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 35, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко