Справа № 320/61435/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Білоноженко М.А.
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи -Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 11.12.2024 №496/к про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, в частині виставлення негативної оцінки начальнику Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 18.12.2024 №507/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної судової адміністрації України Пампури М.В. від 19.12.2024 №508/к «Про тимчасове покладення виконання обов'язків начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на ОСОБА_2 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - ТУ ДСА в м. Києві) та допустити негайне виконання судового рішення (4, 8 ст. 235 К3пП);
- стягнути з Державної судової адміністрації України (далі - ДСА) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 000 тисяч гривень..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 за заявою ОСОБА_1 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо: визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. голови ДСА Пампури М.В. від 19 грудня 2024 року №508/к «Про тимчасове покладення виконання обов'язків начальника ТУ ДСА України в місті Києві на ОСОБА_2 »; стягнення з ДСА моральної шкоди у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 вирішено позов задовольнити:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови ДСА Пампури М.В. від 11.12.2024 №496/к про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, в частині виставлення негативної оцінки начальнику ТУ ДСА в м. Києві ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. голови ДСА Пампури М.В. від 18 грудня 2024 року №507/к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ТУ ДСА в м. Києві з дня наступного за днем звільнення (перший робочий день) 06.01.2025;
- звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДСА на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У подальшому, відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025, а саме: роз'яснити яким чином ДСА України повинна поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління ДСА України в місті Києві з 06.01.2025 ураховуючи той факт що на момент ухвалення рішення останній не був звільнений з посади; яким чином ДСА України повинна поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління ДСА України в місті Києві з 06.01.2025 ураховуючи той факт що ОСОБА_1 самостійно (17.10.2025) звільнив себе із займаної посади через два дні після прийняття рішення про поновлення на посаді та за 10 місяців до звільнення із займаної посади.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким заяву задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у роз'ясненні судового рішення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У поданій заяві про роз'яснення судового рішення, відповідач вказує про те, що позивач на момент ухвалення рішення останній не був звільнений з посади, на якій його поновлено. Вказане, на переконання заявника свідчить про наявність підстав для роз'яснення судового рішення.
Таким чином, у поданій заяві порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025. Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством України передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі № 380/3108/23.
З змісту поданої заяви вбачається, що заявнику у повній мірі зрозумілий як зміст судового рішення, так і результат його виконання - поновлення позивача на відповідній посаді. До того ж, рішення суду першої інстанції у цій частині є чітким, очевидно зрозумілим та однозначним.
Посилання в апеляційній скарзі на недосліджені судом першої інстанції всіх обставин справи та порушенні норм матеріального права при прийнятті рішення про поновлення позивача на посаді колегія суддів відхиляє, оскільки наведені питання не розглядаються в порядку роз'яснення судового рішення.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку