Справа № 320/23687/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
01 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Української військово-медичної академії на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Української військово-медичної академії про визнання протиправними дій.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 21 серпня 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав Українську військово-медичну академію скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024, за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», ПКМ України №729 від 14.07.2021 р. «Про внесення змін до ПКМ України від 30.08.17 р. №704», п. 1 наказу МО України № 90 від 01.03.2018, із визначенням розміру посадового окладу за 55 тарифним розрядом шляхом множення тарифного коефіцієнту посадового окладу 5,36 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 р. Законом України від 09.11.2023 р. № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у розмірі: з 01.01.2024 - 16 230 грн., із визначенням розміру окладу за військовим званням «генерал-майор» шляхом множення тарифного коефіцієнту за військовим званням 0,92 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 р. Законом України від 09.11.2023 р. № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі: з 01.01.2024 - 2 790 грн., та визначенням на їх підставі відповідно: процентної надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за особливості проходження служби - 65%, надбавки за УПУ №1106/96 від 20.11.1996 - 90% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; вчене звання «доцент» - 5%; звання «заслужений» - 10%; науковий ступінь «кандидат наук» - 5%; офіцер, прапорщик класу «майстер» - 7%; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно» - 10%; премія - 390%.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити на новий розгляд. Апелянт вказав про відсутність у матеріалах справи жодних доказів про вручення/надіслання відповідачу матеріалів позовної заяви у справі № 320/23687/25 чи доказів сканування та завантаження позовної заяви та доказів у підсистему «Електронний суд». На переконання апелянта наявні достатні підстави для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 320/23687/25 у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та направлення її на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років з 22.08.2006 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та видати йому оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2024, із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні види грошового забезпечення (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років), визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначені від нових розмірів основних видів грошового забезпечення, для проведення з 01.02.2024 перерахунку основного розміру пенсії.
Листом відповідач відмовив позивачу у виготовлені нової довідки, оскільки відсутні законні підстави, вказавши при цьому на те, що оклади військовослужбовцям розраховуються з розміру 1762 грн, з врахуванням відповідних коефіцієнтів.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, яка розглядається, спір виник у зв'язку з відмовою відповідача оформити та направити до органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальне звання та інших видів грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, за зверненням позивача до відповідача у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" на 01.01.2024.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, зокрема осіб, які перебували на службі в Українській військово-медичній академії є Закон № 2262-XII.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 затверджено Постанову № 704.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, з 01.01.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Враховуючи викладене, з 29.01.2020 чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», а не «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018».
Надалі, 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704», пунктом 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, шляхом викладення абзацу першого в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Тобто, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.
Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови № 481 неправомірними та визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.
Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Сталою є правова позиція Верховного Суду про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі № 340/507/22).
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2024 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24.
Застосовуючи ці позиції до обставин справи, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704 із застосуванням п.4 цієї постанови у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням та зазначенням конкретних відсотків надбавок та премії, позаяк на час звернення до суду у спірних правовідносинах між сторонами не виникло спору щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення, відтак відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача їх зазначити.
Колегія суддів зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на отримання відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого із застосуванням, як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідних рік. Відповідно, питання щодо включення додаткових видів грошового забезпечення у визначених розмірах є похідними у спірних правовідносинах і повинні вирішуватись після вирішення питання щодо якого фактично виник спір.
Відповідач ще не видавав оновлену довідку, на виконання рішення суду в цій справі, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при її видачі будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому колегія судів погоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з огляду на відсутність у матеріалах справи жодних доказів про вручення/надіслання відповідачу матеріалів позовної заяви у справі № 320/23687/25 чи доказів сканування та завантаження позовної заяви та доказів у підсистему «Електронний суд».
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано через канцелярію суду адміністративний позов.
До адміністративного позову було долучено копію позову для сторін.
15 травня 2025 року суддею Київського окружного адміністративного суду постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Згідно довідки про доставку електронного листа від 19 травня 2025 року копію вказаної ухвали було надіслано в електронний кабінет відповідача 17 травня 2025 року.
Згідно відомостей з Автоматизованої підсистеми документообігу суду 27 червня 2025 року було зареєстровано заяву Української військово-медичної академії, в якій відповідач зазначав, що позовна заява та інші матеріали по справі на адресу УВМА не надходили. З метою реалізації прав відповідача та підготовки відзиву, просив надати для ознайомлення матеріали справи № 320/23687/25 представнику відповідача за довіреністю Анікеєвій Людмилі Анатоліївні.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо надіслання на адресу Української військово-медичної академії копії позовної заяви, завантаження позовної заяви у підсистему «Електронний суд», а також відсутня розписка про ознайомлення представника відповідача з позовною заявою.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а отже наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Української військово-медичної академії задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Української військово-медичної академії про визнання протиправними дій задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Української військово-медичної академії щодо відмови в складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024 року.
Зобов'язати Українську військово-медичну академію скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024 р. відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМ України №704), в якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку його пенсії з 01.02.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: А.Ю. Коротких
Є.О.Сорочко