П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 502/321/26
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув питання призначення до розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року у справі №502/321/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» ВЧ1474 ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 лютого 2026 року у справі №502/321/26.
Копія ухвали надіслана на адресу учасників справи для відома та виконання.
23 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.1 ст.310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
За ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У відповідності до п.10 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Тобто Кодекс адміністративного судочинства передбачає розгляд і вирішення адміністративної справи в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження:
- без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України;
- без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України;
- без повідомлення та виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 5 статті 286 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції розглядає адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
Форми розгляду справи частина 5 статті 286 КАС України не передбачає, а тому належить виходити із загальних засад розгляду справ в суді апеляційної інстанції, визначених вказаними вище нормами. При цьому слід врахувати необхідність повідомлення учасників справи про такий розгляд, передбачену даною нормою, в контексті особливостей п.10 ст. 4 КАС України.
Так, ч.1 ст. 124 КАС України визначає, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
З огляду на відсутність у частині 5 статті 286 КАС України обов'язку викликати учасників справи, вони повинні бути повідомлені про розгляд справи в розумінні та особливостях цієї норми та порядку, визначеному ст.ст.124-131 КАС України.
Згідно ч.2 ст. 124 КАС України повістки-повідомлення надсилаються учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
У відповідності до ч. 2 ст. 125 КАС України у повістці-повідомленні, зокрема, зазначаються, дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії.
Відповідно до ч.1 ст.125 КАС України, у повістці про виклик зазначаються дата, час і місце судового засідання.
Відмінність виклику та повідомлення вбачається в сукупному аналізі п.5 ч.1 ст.125 та п.5 ч.2 ст.125 КАС України, відповідно до яких, в повістці про виклик повинно бути зазначено в якому процесуальному статусі викликається ця особа, на відміну від повістки-повідомлення, де зазначається в якому процесуальному статусі має право брати участь ця особа.
Таким чином, на відміну від правової природи повістки про виклик, повістка-повідомлення не тягне для особи, яка її отримала, обов'язку участі в розгляді справи, а є інформуванням про перебіг судового процесу та про виникнення, зміну, припинення правовідносин в ході його здійснення.
Додатково суд зауважує, що у зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 запроваджено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на сьогоднішній день. Правовий режим воєнного стану обумовлює обмеження у можливості забезпечення особистої участі сторін по справі у судових засіданнях, зокрема з огляду на безпекову ситуацію, пов'язану з воєнною агресією проти України.
З урахуванням дії воєнного стану, характеру спірних правовідносин, предмета доказування, необхідності дотримання принципу розумних строків розгляду справи, а також забезпечення безпеки учасників судового процесу та працівників суду, виходячи із пріоритетності здійснення правосуддя у формах, які не створюють додаткових ризиків для життя та здоров'я осіб суд дійшов висновку, що розгляд справи може бути здійснений в порядку письмового провадження з особливостями, передбаченими ст.286 КАС України.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні, в тому числі, і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, а такий учасник подає відповідні клопотання у встановленому Кодексом порядку та строки.
Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи міститься клопотання помічника начальника - начальника відділення моніторингу обстановки впс " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача, помічника начальника - начальника відділення моніторингу обстановки впс " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_2 , на Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), однак суд першої інстанції не вирішив клопотання по суті, що свідчить про недотримання вимог процесуального закону щодо повного та всебічного розгляду заяв та клопотань учасників справи.
Відповідно до ч.ч.3-7 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Так, Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі № 300/2457/19 зазначив наступне: «... позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.»
З огляду на викладене, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи документальних доказів самостійності суб'єктів владних повноважень, в тому числі і апелянта, з метою забезпечення правильного вирішення спору по суті та дотримання принципу ефективного судового захисту, з метою недопущення затягування апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне залучити апелянта до участі у справі в якості відповідача.
Колегія суддів, враховуючи, що усі дії пов'язані з призначенням справи до апеляційного розгляду проведені, вважає необхідним розглянути цю справу в порядку письмового провадження, про що належить повідомити осіб, які беруть участь у розгляді цієї адміністративної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, ст. 311 КАС України, суд,
Залучити до участі у справі в якості відповідача Військову частину НОМЕР_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 невідкладно подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду:
- копію довідки про включення Військової частини НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
- копії додатків до апеляційної скарги в паперовій формі, придатні до читання;
- копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, про які міститься посилання в постанові про накладення адміністративного стягнення №273407 від 09 лютого 2026 року, що стали підставою для її прийняття;
- документальні докази обізнаності позивача про скасування 05 лютого 2026 року рішення №12219 від 22 травня 2025 року про надання дозволу на в'їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу станом на день оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення №273407 від 09 лютого 2026 року;
- в письмовій формі пояснення та документальні докази того, які об'єктивні причини перешкодили апелянту подати докази, приєднані до апеляційної скарги, до суду першої інстанції;
- копії усіх додатків до листа КП "Дунайсервіс" №07 від 04.02.2026 року, отриманого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- документальні докази вхідної реєстрації листа КП "Дунайсервіс" №07 від 04.02.2026 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 невідкладно подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду:
- копію довідки про включення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (за наявності реєстрації);
- копії усіх додатків до листа КП "Дунайсервіс" №07 від 04.02.2026 року, отриманого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- документальні докази вхідної реєстрації листа КП "Дунайсервіс" №07 від 04.02.2026 року.
Закінчити дії по підготовці справи до апеляційного розгляду.
Розглянути справу №502/321/26 в порядку письмового провадження.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв