02 квітня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3470/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанов,
Позивач 27.03.2026 через підсистему «Електронного Суду» звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо відкриття та здійснення виконавчого провадження № 35318724;
- визнати протиправними та скасувати постанови, винесені у межах виконавчих проваджень № 35318724 та № 33593134, відкритих за одним виконавчим листом № 6-1306/12, перелік яких наведено в додатках до позову;
- визнати, що дії та постанови, вчинені у межах виконавчого провадження № 35318724, а також пов'язані з ним дії у межах виконавчого провадження № 33593134, за відсутності належних правових підстав не створюють правових наслідків для позивача.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Щодо визначення відповідачів.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем як відповідачів у справі на одному екземплярі позовної заяви визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Новозаводський відділ державної служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а на іншому - тільки Новозаводський відділ державної служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VІІІ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Наказом Міністерства юстиції від 20 квітня 2016 року №1183/5 затверджено Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Типового положення (чинного на час звернення позивача до суду) Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління юстиції) та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент).
До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби. У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема, відділи примусового виконання рішень не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.06.2020 (справа №200/12486/19-а).
При цьому у прохальній частині позовних вимог взагалі не визначено до якого саме і які вимоги звернуті.
За наведених обставин, суд зазначає, що позивачу необхідно привести у відповідність позовну заяву у частині визначення складу відповідачів, як на першому аркуші позовної заяви так і у прохальній частині.
Щодо самих позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
Так, в прохальній частині позову позивач зокрема просить визнати протиправними дії відповідачів щодо відкриття та здійснення виконавчого провадження № 35318724 ; визнати протиправними та скасувати постанови, винесені у межах виконавчих проваджень №35318724 та №33593134, відкритих за одним виконавчим листом № 6-1306/12, перелік яких наведено в додатках до позову.
Однак, суд зазначає, що позовні вимоги мають бути із зазначенням конкретного відповідача, конкретизувати реквізити кожної постанови окремо та кожної дії вчиненої державним виконавцем, на думку позивача, протиправно.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги необхідно оформити у відповідності до статті 160 КАС України, оскільки суд не має можливості чітко визначити предмет спору, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує дії та постанови державних виконавців, які датуються 2012 та 2020 роками. Суду не зрозуміло коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки до суду позивач звернувся лише 27.03.2026 через підсистему «Електронний Суд, суд висновує, що пропущено ним десятиденний строк звернення до адміністративного суду.
У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору.
Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2026 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1331,20 грн.).
Відповідно до ч.2 п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, які не є взаємопов'язаними між собою.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3993,60 грн (1331,20 грн*3).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви належного документа, який свідчив би про сплату судового збору в розмірі, встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем не надано. Доказів на підтвердження підстав, передбачених статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України для звільнення від оплати або відстрочення судових витрат, не надано.
Щодо надання доказів.
Згідно частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
В свою чергу, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до позовної заяви.
Так, позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві не зазначені всі обов'язкові реквізити та не надано доказів на їх підтвердження. Так позивачу необхідно надати до суду докази, які підтверджують його проживання за вказаною в позові адресою станом на момент подання позовної заяви, копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
Суд звертає увагу, що в силу вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного при отриманні позовної заяви судом з'ясовано, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанов- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду шляхом надання до суду:
1) обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
2) належим чином оформленої позовної заяви у відповідності до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та примірнику позовної заяви з додатками для відповідача (відповідачів); викладення позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України .
3) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 3 993,60 грн (р/р UA348999980313191206084025739, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській обл., код отримувача 37972475, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/22030101) або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.
4) доказів, які підтверджують проживання за вказаною в позові адресою, станом на момент подання позовної заяви, копії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна