02 квітня 2026 року Чернігів Справа № 640/13768/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить:
визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування пені №0005422200 з 07.06.2017 по 20.02.2017 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/8336/17 від 12.06.2019 у сумі 339 454грн. 40 коп.;
зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби скасувати пеню №0005422200 з 07.06.2017 по 20.02.2017 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/8336/17 від 12.06.2019 у сумі 339 454 грн. 40 коп.;
зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби внести зміни до Інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» шляхом виключення з неї нарахованої пені №0005422200 з 07.06.2017 по 20.02.2017 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/8336/17 від 12.06.2019 у сумі 339 454грн. 40 коп.
В обґрунтування позову вказано, що позивач 23.03.2017 сплатив грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2017, проте відповідач відповідно до інтегрованої картки платника податків нарахував пеню у розмірі 339 454,40 грн з 20.02.2017 по 07.06.2017. Позивач в адміністративному та судовому порядку оскаржував податкове повідомлення-рішення від 16.03.2017 та рішенням від 26.05.2017 про результати розгляду скарги частково скасовано зазначене ППР та зменшено штрафні санкції з 112 063 грн на 110 736,50 грн, а тому позивач сплатив кошти у більшому розмірі ніж необхідно. А тому відповідач протиправно застосував пеню у розмірі 339 454,40 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволені позову та зазначає, що позивач 23.03.2019 сплатив грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2017, на донараховану суму в ІКП було нараховано пеню в сумі 161 644,95 грн, яку було списано з наявної переплати. 02.06.2017 ППР було виключено з ІКП разом із нарахованою пенею, у зв'язку з адміністративним оскарженням, а 07.06.2017 було виписано ППР №0005422200 та включено в ІКП з нарахованою пенею. 12.09.2019 донараховані суми по ППР та пеню було виключено з ІКП у зв'язку зі зверненням до суду. 30.10.2019 після отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва відбулося донарахування в ІКП і нараховано пеню в сумі 339 454,40 грн.
У відповіді на відзив позивач вказує, що грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2017 було сплачено у встановлений строк та наполягає на задоволені позову.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято справу до провадження судді Чернігівського окружного адміністративного суду та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 замінено відповідача в адміністративній справі № 640/13768/20 - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою суду від 03.03.2026 залучено Головне управління ДПС у м. Києві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позов, у якому останній просить відмовити у задоволені позову та зазначає, що початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), а тому нарахування пені за період з 20.02.2017 по 07.06.2017 є правомірним.
Третя особа правом на подання пояснень не скористалася.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та має ідентифікаційний код юридичної особи - 23527052.
На підставі висновків акта перевірки від 20.02.2017 №329/28-10-42-06/23527252 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.03.2017 №0001114206, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 336189,00 грн, зокрема: за податковим зобов'язанням - 224126 грн та штрафні (фінансові) санкції -112063 грн (а.с.56).
Платіжним дорученням від 23.03.2017 №3111 позивач сплатив грошові зобов'язання згідно з ППР від 16.03.2017 №0001114206 в сумі 336189,00 грн (а.с.60).
Згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 26.05.2017 №11329/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача була задоволена частково, скасовано ППР від 16.03.2017 №0001114206 в частині застосування штрафної санкції за 2015 рік (а.с.61-65).
У зв'язку зі скасуванням ППР від 16.03.2017 №0001114206 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.06.2017 №0005422200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 334862,50 грн, зокрема: за податковим зобов'язанням - 224126 грн та штрафні (фінансові) санкції -110736,50 грн (а.с.66).
22.01.2020 та 13.03.2020 позивач звернувся до відповідача з проханням виключення з інтегрованої картки платника податків пені у сумі 339 454,40 грн, що була нарахована на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 и№826/8336/17 (а.с.70-72, 73-75).
Відповідно до даних з кабінету платника податків, відповідач відобразив такі операції:
23.03.2017 збільшив переплату на суму 336 189,00 грн на підставі платіжного доручення від 23.03.2017 №3111 (а.с.95);
30.10.2019 нараховано пеню в сумі 339454,40 грн (ст. 129 ПКУ) № №0005422200 з 07.06.2017 по 20.02.2017 рішення суду №826/8336/17 від 12.06.2019 (а.с.230).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2019 у справі №826/8336/17, за наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.03.2017 №0001114206, у задоволені позову відмовлено (а.с.116-124).
Позивач, не погодившись з нарахування пені за період з 20.02.2017 по 07.06.2017, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі також - ПК України).
За визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39.);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156);
податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175);
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції, до 01 січня 2017 року, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, в цій же редакції, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
У подальшому, у зв'язку із прийняттям Закону України від 21.12. 2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, стаття 129 ПК України зазнала змін, а пункт 129.1 цієї статті був викладений в іншій редакції.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції після 01.01.2017), нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1.);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2.);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3.).
Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункту 129.4 статті 129 ПК України).
Отже, пеня нараховується у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) та розраховується на суми грошового зобов'язання, включаючи суму штрафу, на яку теж нараховується пеня.
Положення ПК України, у тому числі статті 129 Податкового кодексу України, визначають момент, коли розпочинається нарахування пені і закінчується, зокрема, нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) та закінчується у день зарахування коштів податкового боргу та/або грошових зобов'язань на відповідний рахунок.
Таким чином «пеня» є мірою фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкового боргу у строк, визначений законом, і нараховується безперервно до моменту погашення/зарахування коштів
У цій справі суд встановив, що 30.10.2019 відповідач нарахував пеню в сумі 339454,40 грн за період з 20.02.2017 по 07.06.2017 (дата прийняття ППР №0005422200) на підставі статті 129 ПК України щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств визначеного податковим повідомленням - рішенням №0005422200 у зв'язку з ухваленням Окружним адміністративним судом м. Києва рішення від 12.06.2019 у справі №826/8336/17, яким відмовлено у задоволені позову Приватного акціонерного товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд".
Також варто врахувати, що податкове повідомлення - рішення від 07.06.2017 №0005422200 було винесено у зв'язку з частковим задоволенням скарги та скасуванням ППР від 16.03.2017 №0001114206 в частині застосування штрафної санкції за 2015 рік.
Підставою для винесення ППР від 16.03.2017 №0001114206 слугували висновки акта перевірки від 20 лютого 2017 року №329/28-10-42-06/23527052 про порушення ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, з врахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, на загальну суму 2 170 716,00 грн.: за 2013 рік - на 1 946 590,00 грн.; за 2014 рік - на 221 473,00 грн.; за 2015 рік - на 2653 грн.
Платіжним дорученням від 23.03.2017 №3111 позивач сплатив податкове зобов'язання визначене ППР від 16.03.2017 №0001114206.
Отже у цій справі нарахування пені було здійснено у зв'язку з нарахуванням суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
Для розуміння правового регулювання, визначеного у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, ключове значення відіграють норми Податкового кодексу України, які визначають термінологію «грошове зобов'язання» та «податкове зобов'язання».
Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що податкове зобов'язання є грошовим виразом існуючого для платника податків (в тому числі податкового агента) податкового обов'язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.
Водночас до складу суми грошового зобов'язання включається як сума податкового зобов'язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податковим законодавством передбачено її застосування. При цьому виникнення у платника податків обов'язку по сплаті грошового зобов'язання зумовлене встановленням податковим органом порушення ним (платником податків) вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань. Наслідком встановлення такого порушення є донарахування на підставі рішення податкового органу сум відповідного податкового зобов'язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.
Отже, розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов'язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв'язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов'язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов'язок визначити суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Отже, за загальним правилом обов'язок з обчислення суми податкового зобов'язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов'язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).
Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов'язання з відповідного податку та/або збору, обов'язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов'язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов'язанням платника податків.
Враховуючи вищенаведене, граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що законодавець пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов'язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов'язання, на відміну від грошового зобов'язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов'язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.
При цьому, слід зазначити, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується в обов'язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов'язку платника податків з її сплати нерозривно пов'язаний з моментом виникнення обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені.
Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 року по справі №380/7694/20, у якій ключовим питанням було правомірність нарахування пені за весь період заниження грошового зобов'язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки і узгодженого в судовому порядку, у випадку, якщо таке зобов'язання було сплачено платником податків протягом десяти днів з дня його узгодження.
Верховний Суд у справі №380/7694/20 вказав, що застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України як такого, що пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням десятиденного строку для сплати грошових зобов'язань з моменту їх узгодження та/або отримання податкового повідомлення-рішення суперечить дійсному змісту статті 129 ПК України.
Верховний Суд у постанові від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 відступив від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, але не виключно, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 20 листопада 2019 року у справі №280/411/19, від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для нарахування пені в спірній сумі, суд проаналізувавши відповідні положення статті 129 ПК України, з урахуванням правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20, доходить висновку, що таке нарахування здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання, а з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Враховуючи вказане вище суд відхиляє доводи позивача про те, що оскільки він сплатив грошове зобов'язання, у строки визначені податковим повідомленням-рішенням, то відсутні підстави для нарахування пені.
Проте суд звертає увагу, що грошове зобов'язання визначене ППР від 16.03.2017 №0001114206 (у подальшому за результатом адміністративного оскарження було частково скасовано та прийнято ППР від 07.06.2017 №0005422200) позивачем було повність сплачено 23.03.2017, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування пені до 07.06.2017.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача не відповідають правовому регулюванню, встановленому підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 та пунктом 129.2 статті 129 ПК України на час виникнення спірних правовідносин.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19.11.2018 у справі №810/5997/15, від 26.11.2019 у справі №810/5194/14.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача внести зміни в інтегровану картку позивача.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування 30.10.2019 в інтегрованій картці платника податків Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» пені з податку на прибуток за період з 07.06.2017 по 20.02.2017 у сумі 339 454,40 грн за податковим повідомлення-рішенням від 07.06.2017 №0005422200 та зобов'язання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до Інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» шляхом виключення з неї запису (операції) про нарахування 30.10.2019 з податку на прибуток за період з 07.06.2017 по 20.02.2017 у сумі 339 454,40грн за податковим повідомлення-рішенням від 07.06.2017 №0005422200.
Щодо позову в частині зобов'язання відповідача скасувати пеню №0005422200 з 07.06.2017 по 20.02.2017 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/8336/17 від 12.06.2019 у сумі 339 454,40 грн, то суд зазначає таке.
За своєю правовою природою пеня є видом юридичної відповідальності, яка застосовується до платників податків за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань, та нараховується на основну суму грошового зобов'язання, яка визначається платником податку та/або контролюючим органом.
При цьому, нарахування пені та зменшення її розміру здійснюється контролюючим органом в Інтегрованій картці платника податків, у відповідності до вимог Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.
Тобто, в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування сум нарахованої пені, при цьому жодних окремих рішень контролюючим органом (як наприклад податкове повідомлення - рішення) контролюючим органом не приймається.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування сум нарахованої пені задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулось до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо нарахування 30.10.2019 пені в інтегрованій картці платника податків Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» пені з податку на прибуток за період з 07.06.2017 по 20.02.2017 у сумі 339 454,40грн за податковим повідомлення-рішенням від 07.06.2017 №0005422200.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести зміни до Інтегрованої картки платника податків Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» шляхом виключення з неї запису (операції) про нарахування 30.10.2019 з податку на прибуток за період з 07.06.2017 по 20.02.2017 у сумі 339 454,40 грн за податковим повідомлення-рішенням від 07.06.2017 №0005422200.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, м. Київ,01010, код ЄДРПОУ 23527052).
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ( вул. Кошиця, 3, м. Киів, 02068, код ЄДРПОУ 44082145 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, Код ЄДРПОУ 44116011).
Повне судове рішення складено 02.04.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА