Справа № 127/10574/26
Провадження № 1-кс/127/4155/26
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Прилука, Липовецького районну Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 31.03.2026 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020010000347 від 30.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 30.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України, за вчинення яких законом визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна років, тобто тяжкий злочин, у зв'язку із чим може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, необхідно врахувати ситуацію, яка склалась в Україні, адже підозрюваний, перебуваючи на волі, може розголосити відомі йому відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальній цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить в подальшому виконання підозрюваним ОСОБА_4 усіх процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати досудовому розслідуванню.
З урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_4 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК не забезпечить належну поведінку підозрюваної, виконання з нею процесуальних дій та спробам останньої перешкоджати досудовому розслідуванню.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду,та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчий, за погодження з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026020010000347, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020010000347 від 30.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, який затверджено Законом України 4757-IX від 14.01.2026, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, 29.03.2026, близько 23 год., перебуваючи біля магазину «АТБ», що по вул. Пирогова, 50-А в м. Вінниці, побачив малознайому ОСОБА_7 , після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння майном останньої із застосуванням ножа.
Після чого, 30.03.2026 близько 00:40 год., ОСОБА_4 , прослідував за ОСОБА_7 , та випередивши останню здійснив засідку біля паркану будинку № 36 що по вул. Литвиненка в м. Вінниці. Коли ОСОБА_7 , підійшла до вищевказаного паркану, ОСОБА_4 , здійснив неочікуваний для потерпілої напад, а саме вхопив її за волосся та силоміць кинув на землю. Після чого, сівши на ОСОБА_7 , утримував правою рукою її за волосся, а кулаком лівої руки наносив численні удари по голові останньої. Остання намагалася вирватися від ОСОБА_4 , однак він з метою припинення спроби супротиву, почав стискати обидві свої руки на шиї ОСОБА_7 та у подальшому наносити численні удари ногами по животі.
Доводячи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, підняв із землі поряд лежачий мобільний телефон ОСОБА_7 «IPhone 12» імеі-1: НОМЕР_1 , імеі-2: НОМЕР_2 , вартістю 15000 грн. та представивши ножа до шиї останньої, продовжував погрожуючи фізичною розправою чим і зламав волю до опору.
Згідно виписки із медичної карти від 30.03.2026, у ОСОБА_7 , наявне - забій, поверхневі садна обох колінних суглобів, забій м'яких тканин обличчя, садно підочної ділянки.
В наслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_7 було завдано матеріальну шкоду на суму 15000 грн.
Крім того, ОСОБА_4 , 30.03.2026 близько 00:40 год., 29.03.2026, близько 23 год., перебуваючи біля магазину «АТБ», що по вул. Пирогова, 50-А в м. Вінниці, побачив малознайому ОСОБА_7 , після чого у нього виник злочинний умисел спрямований на дій сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло останньої з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи.
Після чого, 30.03.2026 близько 00:40 год., ОСОБА_4 , прослідував за ОСОБА_7 , та випередивши останню здійснив засідку біля паркану будинку АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_7 , підійшла до вищевказаного паркану, ОСОБА_4 , здійснив неочікуваний для потерпілої напад, а саме вхопив її за волосся та силоміць кинув на землю. Після чого, сівши на ОСОБА_7 , утримував правою рукою її за волосся, а кулаком лівої руки наносив численні удари по голові останньої. ОСОБА_7 намагалася вирватися від ОСОБА_4 , однак він з метою подолання опору, почав стискати обидві свої руки на шиї ОСОБА_7 та у подальшому наносити численні удари ногами по животі. Після чого, ОСОБА_4 з метою подолання волі потерпілої та доведення свого злочинного умислу до кінця, витягнув із кишені заздалегідь заготовлений ніж та представивши його до шиї останньої, повідомив про своє бажання вступити у із нею в дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло, проти її волі. Піднявши ОСОБА_7 із землі, притиснув ніж до її живота та наказав йти до неї до дому, де бажав довести свій намір до кінця. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважав за необхідне, не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як втрутилися працівники поліції.
Згідно виписки із медичної карти від 30.03.2026, у ОСОБА_7 , наявне - забій, поверхневі садна обох колінних суглобів, забій м'яких тканин обличчя, садно підочної ділянки.
30 березня 2026 року о 11 год. 45 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 187 КК України - тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з загрозою застосування такого насильства (розбій), вчинене в умовах воєнного стану;
- ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України - тобто закінчений замах на згвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гінеталій, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026020010000347 від 30.03.2026; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 30.03.2026; протоколу допиту свідка; протоколу допиту потерпілого; протоколів огляду місця події; протоколу огляду; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.03.2026; повідомлення про підозру від 30.03.2026; інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше судимий.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 4 ст. 187 КК України), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 11:45 год. 28 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 28 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя