Справа № 127/41030/25
Провадження 2-о/127/754/25
02 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Салямон Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Заява мотивована тим, що з 1997 року він проживав разом із ОСОБА_2 , з якою вів спільне господарство, мав спільний бюджет, а також фактично виконував права та обов'язки подружжя, у зв'язку з чим вони проживали однією сім'єю як чоловік і жінка.
Заявник вказав, що зазначені обставини можуть бути підтверджені показаннями свідків, яких він просив викликати до суду. Крім цього, посилався на медичні документи, в яких зафіксовано, що зі слів ОСОБА_2 він є її чоловіком та саме він викликав швидку медичну допомогу. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після чого саме він здійснив її поховання, що підтверджується відповідними документами, оформленими на його ім'я, а також отриманням ним одноразової допомоги на поховання. Також заявник вказав, що за життя померла склала заповіт, яким заповіла йому належну їй частку квартири у місті Вінниця. Однак, при оформленні спадщини заявнику стало відомо про необхідність сплати податку та військового збору, від сплати яких звільняються, зокрема, чоловік або дружина спадкодавця. У зв'язку з відсутністю зареєстрованого шлюбу між ним та померлою, він змушений звернутися до суду для встановлення відповідного юридичного факту.
З урахуванням викладеного, заявник просив встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1997 року по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 09.01.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні заявник просив задовольнити вимоги з мотивів викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи Вінницької міської ради щодо задоволення заяви поклався на розсуд суду.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення № 5727 від 25 квітня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні 20 квітня 2025 року. Зазначена виписка містить відомості про встановлений пацієнтці діагноз, зокрема основний діагноз із зазначенням кодів за міжнародною класифікацією хвороб (МКХ), а також супутні стани, у тому числі коди I63.5, I11.0, I25.1, R47.0, Z50.9.
У виписці наведено короткий анамнез захворювання, відповідно до якого зафіксовано скарги пацієнтки на порушення мовлення, загальний стан визначено як важкий, при цьому зазначено, що пацієнтка доступна до продуктивного контакту, орієнтована та правильно виконує інструкції. Також у виписці відображено відомості анамнезу зі слів пацієнтки, зокрема зазначено, що 19 квітня 2025 року вона відчула головний біль, а вранці того ж дня її чоловік не зміг розібрати її мову, у зв'язку з чим була викликана швидка медична допомога. Крім того, вказана медична виписка містить дані щодо проведених лабораторних досліджень, ультразвукових досліджень, рентгенологічного обстеження органів грудної порожнини, а також відмітки щодо видачі листків непрацездатності та проходження онкологічного профілактичного огляду 20 квітня 2025 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 вересня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №2223.
Згідно зі свідоцтвом про поховання від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 здійснив поховання ОСОБА_2 ; реєстраційний номер свідоцтва - НОМЕР_2 .
Відповідно до рахунку-замовлення № 260 від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 замовив ритуальні послуги, пов'язані із похованням, зокрема надання місця у колумбарії та встановлення надмогильної (колумбарної) конструкції (гранітної плити); у документі зазначено вартість відповідних послуг у розмірі 6000 гривень.
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 16 грудня 2025 року встановлено, що власником рахунку є ОСОБА_1 . У виписці за банківським рахунком зафіксовано рух коштів за відповідний період, зокрема 23 вересня 2025 року на рахунок заявника зараховано грошові кошти у сумі 9230 грн 74 коп. У призначенні платежу зазначено, що це є цільове зарахування централізованого фінансування разових виплат від Пенсійного фонду України, здійснене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1596, на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до заповіту від 01 грудня 2018 року, посвідченого державним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3304, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті зробила особисте розпорядження. Згідно зі змістом заповіту, всю належну їй частку квартири АДРЕСА_2 , вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інше належне їй майно, як рухоме, так і нерухоме, у тому числі садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області в садівничому товаристві «Весна», провулок Перший Променевий, буд. 12, а також земельну ділянку площею 0,0443 га із зазначеним кадастровим номером, заповідано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 54314583 від 01 грудня 2018 року, наданого Третьою Вінницькою державною нотаріальною конторою, встановлено, що здійснено реєстрацію зазначеного заповіту, якому присвоєно номер у Спадковому реєстрі 63421845, із зазначенням номера в реєстрі нотаріальних дій 1-3304; заповідач - ОСОБА_2 .
З матеріалів спадкової справи № 256/2025, що надійшла до суду 20 березня 2026 року, встановлено, що вона заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У спадковій справи міститься заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини, відповідно до якої він заявив про прийняття спадкового майна, заповіданого на його ім'я.
Також у спадковій справі наявні: копія свідоцтва про смерть спадкодавця; інформаційна довідка з реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія заповіту; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру.
Зокрема, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №83555724 від 10 грудня 2025 року, наданої Третьою Вінницькою державною нотаріальною конторою у зв'язку з відкриттям спадкової справи, за результатами пошуку за параметрами « ОСОБА_2 » відомості про видані свідоцтва про право на спадщину відсутні.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 83555743 від 10 грудня 2025 року встановлено наявність зареєстрованого заповіту, якому присвоєно номер 63421845, який є чинним, із зазначенням дати його реєстрації - 01 грудня 2018 року та нотаріального органу, що його посвідчив.
Крім того, у матеріалах спадкової справи міститься витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83552803 від 10 грудня 2025 року, відповідно до якого до реєстру внесено запис про реєстрацію спадкової справи: номер у Спадковому реєстрі 74987344, номер у нотаріуса 256/2025, спадкодавець - ОСОБА_2 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата та час реєстрації - 10 грудня 2025 року, реєстратор - Третя Вінницька державна нотаріальна контора.
У судовому засіданні допитано свідків за клопотанням заявника.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що знайома із заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2000 року. З її слів, їй відомо, що ОСОБА_2 у 2018 році мала онкологічне захворювання, а у 2020 році перенесла інсульт. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 перебував із ОСОБА_2 у добрих сімейних відносинах, постійно доглядав її, надавав допомогу та підтримку у зв'язку із погіршенням стану її здоров'я.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у селі Садове - по дачі, підтримувала з ними дружні відносини. З її слів, їй відомо, що зазначені особи проживали разом як одна сім'я, спільно вели побут та піклувалися один про одного.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що знайома з ОСОБА_2 з 1990-х років, оскільки вони проживали по сусідству, на той час по АДРЕСА_3 . Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з середини 1990 років проживали разом як одна сім'я, між ними склалися сімейні відносини. Зазначила, що вони постійно перебували разом, а також повідомила, що лише ОСОБА_1 здійснював догляд за ОСОБА_2 . Крім ОСОБА_1 ніхто більше не надавав допомогу ОСОБА_2 , інших родичів на території України у неї не було.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомила, що знайома з ОСОБА_2 з 1992 року, оскільки вони були сусідами. Зазначила, що їй відомо про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як однієї сім'ї приблизно наприкінці 1990 років. Також свідок повідомила, що була присутня на похованні ОСОБА_2 , організацією якого займався ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що знайома із заявником та ОСОБА_2 з 2005 року, оскільки вони проживали по сусідству. З її слів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 піклувався про ОСОБА_2 як чоловік, а їхні відносини носили сімейний характер.
Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України, смію складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до статті 316 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, який факт необхідно встановити та з якою метою.
Відповідно до статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заявлений факт має юридичне значення та підтверджується доказами, постановляє рішення про його встановлення.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення факту, яке має юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно зі змістом поданої заяви та пояснень заявника, встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне йому для реалізації майнових прав після смерті ОСОБА_2 , зокрема у зв'язку з оформленням спадщини за заповітом. Як зазначає заявник, відсутність документального підтвердження сімейних відносин між ним та померлою перешкоджає застосуванню до нього правового режиму, передбаченого для членів сім'ї спадкодавця, що, у свою чергу, впливає на умови оформлення спадкових прав.
Відповідно до частини 1 статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України, об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України, об'єкти спадщини, що успадковуються іншими спадкоємцями, ніж зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
Отже, оскільки заявник є спадкоємцем за законом, то встановлення юридичного факту йому потрібне для звільнення від оподаткування спадщини під час оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .
Суд установив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Як встановлено з наданої медичної документації, ОСОБА_2 у квітні 2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні, разом з цим у медичній виписці зафіксовано відомості, що зі слів пацієнтки її чоловік викликав швидку медичну допомогу, що свідчить про сприйняття нею заявника як чоловіка та про наявність між ними близьких сімейних відносин.
Факт здійснення заявником поховання ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про поховання, рахунком-замовленням ритуальних послуг, оформленими на його ім'я, а також банківською випискою щодо отримання ним одноразової допомоги на поховання від Пенсійного фонду України, що у своїй сукупності свідчить про виконання заявником обов'язків, характерних як для члена сім'ї померлої.
Також, відповідно до заповіту від 01 грудня 2018 року ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном, визначивши заявника спадкоємцем частини свого майна, що також узгоджується з характером їхніх відносин.
Із матеріалів спадкової справи встановлено, що заявник звернувся із заявою про прийняття спадщини, що підтверджує його намір реалізувати спадкові права після смерті ОСОБА_2 .
Оцінюючи показання свідків, суд бере до уваги, що всі допитані у судовому засіданні свідки послідовно підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю, ведення ними спільного господарства, наявність між ними відносин, притаманних подружжю, а також взаємну турботу та підтримку.
Свідки, які є сусідами та особами, що тривалий час спілкувалися із заявником та померлою, безпосередньо сприймали їхні відносини, що свідчить про обізнаність таких свідків із обставинами їхнього спільного життя. Показання свідків є узгодженими між собою, логічними, послідовними та такими, що не суперечать письмовим доказам, дослідженим у судовому засіданні.
У сукупності досліджені докази свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися сталі, тривалі відносини, притаманні подружжю, зокрема вони спільно проживали, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, піклувалися один про одного, що є характерними ознаками проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Щодо періоду проживання, суд враховує, що заявником заявлено вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю з 1997 року по 08 вересня 2025 року. Показання свідків, які підтверджують тривалість таких відносин, а також відсутність доказів, які б спростовували зазначені обставини, дають підстави суду дійти висновку про доведеність такого періоду спільного проживання.
Водночас, до суду 11 березня 2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення заявлених вимог, у якій, зокрема, порушувалося питання про встановлення факту належності його до спадкоємців першої черги за законом.
Однак у судовому засіданні заявник заявлені вимоги не змінював, на розгляді уточненої заяви не наполягав, відповідних клопотань не заявляв, у зв'язку з чим суд розглянув справу в межах первісно заявлених вимог - про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1997 року по 08 вересня 2025 року знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
Керуючись ст. 81, 263, 264, 265, 293, 315, 318, 319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити юридичний факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 1997 року до 08.09.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Вінницька міська рада, ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя В. В. Горбатюк