Справа № 127/10305/26
Провадження № 2-н/127/814/26
01 квітня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії,
КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з заявою про солідарне стягнення в порядку наказного провадження заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії (централізоване теплопостачання) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , нарахованої за період з січня 2024 року по січень 2026 року в загальній сумі 14565,12 грн, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу, враховуючи наступне.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вимоги ч. 5 ст. 165 ЦПК України, 31 березня 2026 року судом отримано відповіді №2538249 та №2538326 з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно яких боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 листопада 2023 року був знятий з реєстрації за адресою проживання: АДРЕСА_1 , а боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21 липня 1995 року зареєстрована за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
В той же час, як слідує із заяви про видачу судового наказу, оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 з розрахунком заборгованості, заявником заявлено вимогу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії (централізоване теплопостачання), яка була надана за адресою: АДРЕСА_3 , та нарахована за період з січня 2024 року по січень 2026 року включно.
Тобто, з наявних матеріалів убачається, що розрахунковий період по заявленим вимогам стягнення заборгованості за місцем надання послуги включає обставини проживання боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за такою адресою та користування ними послугою. В той же час один з боржників на весь період надання послуг має інше зареєстроване місце проживання, а щодо іншого боржника інформація про його проживання за такою адресою відсутня, у зв'язку з чим не підтверджується безспірність стягнення та виникнення самого права грошової вимоги у заявленому розмірі до боржників.
При цьому, слід звернути увагу заявника на особливості розгляду заявлених вимог в порядку наказного провадження, які розглядаються в безспірному порядку та у разі неможливості підтвердження виникнення права вимоги законодавцем передбачені процесуальні наслідки, зокрема визначені ч.8 ст. 165 ЦПК України. Наразі, зазначені у заяві обставини та докази щодо наявності у боржника договірних відносин з надання послуг постачання теплової енергії та гарячої води, фактичне надання, споживання за цим договором відповідних послуг та неналежне виконання його умов однією із сторін, можуть бути предметом дослідження під час розгляду заявлених вимог в порядку спрощеного позовного провадження про стягнення заборгованості.
Подана ж заява про видачу судового наказу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії (централізоване теплопостачання) ґрунтується лише на загальних підставах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 8 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами заяви безспірно не підтверджується право вимоги до боржників, суддя дійшла висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити та роз'яснити заявнику його право звернутись з такими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ч.1 ст. 165, ст. 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявникові його право звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: