Справа № 146/469/26
"02" квітня 2026 р. селище Томашпіль
Слідчий суддя Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль клопотання слідчого СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України
1 квітня 2026 року слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до Томашпільського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано наступним.
Слідчим слідчого відділення ВП №2 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження №12026020200000046 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 неодноразово починаючи з жовтня 2025 року та в останнє 26 березня 2026 року, точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено, вчиняв відносно своєї неповнолітньої, п'ятнадцятирічної падчерки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.
Зокрема, ОСОБА_6 26.03.2026 перебуваючи у кімнаті житлового будинку по АДРЕСА_1 в якому він проживає спільно із членами своєї сім'ї, а саме дружиною ОСОБА_8 та чотирма дітьми серед яких п'ятнадцятирічна падчерка ОСОБА_7 , без застосування фізичного насильства та погроз вчинив відносно останньої, дії сексуального характеру за наступних обставин.
ОСОБА_6 , цього ж дня, біля 23:00 години достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не досягла шістнадцятирічного віку, маючи умисел на вчинення з останньою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в її тіло, з використанням геніталій, діючи з метою задоволення своєї статевої пристрасті природним способом, зняв з себе та з ОСОБА_7 одяг та вчинив з нею дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло використовуючи своїх геніталії.
31.03.2026 о 20.30 годині ОСОБА_6 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
31.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, згідно якого ОСОБА_6 вчиняв відносно неповнолітньої ОСОБА_7 дії сексуального характеру; протоколом огляду місця події, в частині підтвердження показів потерпілої щодо обстановки в місці вчинення злочину; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , згідно якого ОСОБА_6 вчинив відносно неповнолітньої ОСОБА_7 дії сексуального характеру; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 12 КК України, інкримінований ОСОБА_6 злочин передбачений ч. 2 ст. 155 КК України віднесено до тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Підставою вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового слідства є те, що він вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому з метою ухилення від покарання він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, встановлено, що останній постійного місця роботи не має, являється військовослужбовцем який 31.01.2024 самовільно залишив військову частину.
Підставою уважати, що ОСОБА_6 буде впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні є те, що останні проживають спільно у одному будинку та з метою уникнення відповідальності ОСОБА_6 може на них незаконно впливати та змушувати змінити свої покази, а зміна їх показів може призвести до уникнення відповідальності останнім.
Підставою вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інший злочин є те, що на даний час він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину відносно неповнолітньої особи. Таким чином, слід вважати, що ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання та продовжуючи вести подібний спосіб життя може повторно вчинити аналогічний злочин, що створює загрозу життя та здоров'ю оточуючих. Крім того, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги викладене, жоден з бiльш м'яких запобіжних заходiв не може запобігти ризикам зазначених у даному клопотанні, оскільки ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду і вчиняти новi аналогічні кримінальні правопорушення. Бiльш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні слідчий СВ ВП №2 Тульчинського РВП ГУНП України у Вінницькій області ОСОБА_4 клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому, просив клопотання задовольнити, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому, просив клопотання задовольнити.
Будучи допитаним слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки перешкоджати слідству він наміру не має, зазначив, що має інший будинок в якому буде проживати, обставини вчинення кримінального правопорушення визнає.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 попросив в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, оскільки ОСОБА_6 обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в клопотанні визнав повністю, ризики вказані в клопотанні нічим не підтверджені, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Розглянувши підстави внесеного клопотання, вислухавши пояснення підозрюваного, слідчого, доводи прокурора, захисника, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обставини, що дали підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України стверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, згідно якого ОСОБА_6 вчиняв відносно неповнолітньої ОСОБА_7 дії сексуального характеру; протоколом огляду місця події, в частині підтвердження показів потерпілої щодо обстановки в місці вчинення злочину; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , згідно якого ОСОБА_6 вчинив відносно неповнолітньої ОСОБА_7 дії сексуального характеру; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 .
31 березня 2026 року ОСОБА_6 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
31 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 155 КК України.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 звернуто увагу судів, що при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовженням строків тримання під вартою суди мають додержувати вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), далі Конвенції) і норм КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, пов'язане із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
В судовому засіданні слідчим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в даний час на розгляді Томашпільського районного суду відносно нього перебуває кримінальне провадження, ОСОБА_6 не має офіційного місця роботи, джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, негативно характеризується за місцем проживання, в даний час є таким, що самовільно залишив військову частину,вказане кримінальне правопорушення вчинив відносно особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку та яка є членом його сім'ї, проживає разом з потерпілою та свідком, власного житла немає, може з метою уникнення відповідальності, враховуючи тяжкість злочину переховуватись від органів слідства та суду, впливати на свідків та потерпілу, а тому з метою виконання покладених на нього процесуальних обов'язків суд вважає клопотання обґрунтованим, яке підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Згідно ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, скоєного проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, а саме у вчиненні дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчиненого членом сім'ї, суд вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Тульчинського районного відділу поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вапнярки Томашпільського району Вінницької області, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 155 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 29 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному ОСОБА_6 та направити начальнику СІЗО м. Вінниця.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1