Справа № 930/195/26
Провадження №2/930/610/26
02.04.2026 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі судді Богоніс Н.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Немирів Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за підписом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» через свого представника Полякова Олексія звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 10.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_2 (далі позичальник або відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем уклали Договір №971519540, за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 5100,00 грн. строком на 30 днів. За додатковою угодою від 10.02.2021 року суму кредиту було збільшено на 16650,00 грн., за додатковою угодою від 07.03.2021 року суму кредиту було збільшено на 250,00 грн., у зв'язку із чим загальна сума кредиту склала 22000,00 грн.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до дисконтної процентної ставки у розмірі 0,88 % в день протягом строку дії договору, за умови продовження дисконтного періоду у розмірі 0,98 % в день, та базової процентної ставки у розмірі 1,7 % в день що застосовується понад строку кредитування.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 з додатковими угодами від 31.12.2020 та 31.12.2023, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
11.07.2025 між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
На переконання позивача, відповідач не виконав свого зобов'язання по договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на дату звернення до суду в розмірі 109153,15 гривень, з яких: 21997,47 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87155,68 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 10.02.2026 року, вручено відповідачу 14.02.2026, тому відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Крім того копію ухвали про відкриття провадження було надіслано на електронну адресу відповідача, вказану у кредитному договорі, та доставлено до електронної скриньки відповідача 05.02.2026 року.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 10.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_2 (далі позичальник або відповідач) шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем уклали Договір №971519540, за умовами якого Товариство надало Споживачу кредит в сумі 5100,00 грн. строком на 30 днів. За додатковою угодою від 10.02.2021 року суму кредиту було збільшено на 16650,00 грн., за додатковою угодою від 07.03.2021 року суму кредиту було збільшено на 250,00 грн., у зв'язку із чим загальна сума кредиту склала 22000,00 грн. При цьому, збільшення суми кредиту по всіх додаткових угодах передбачене на строк дії договору №971519540 від 10.02.2021 року.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Таким чином сторони уклали Кредитний договір №971519540 від 10.02.2021 року (Кредитний договір).
У п. 1.1 укладеного Кредитного договору Товариство надає Позичальнику кошти у кредит а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до Договору кредиту сума кредиту становить 5100,00 грн. строком на 30 днів (дисконтний період). За додатковою угодою від 10.02.2021 року суму кредиту було збільшено на 16650,00 грн., за додатковою угодою від 07.03.2021 року суму кредиту було збільшено на 250,00 грн., у зв'язку із чим загальна сума кредиту склала 22000,00 грн.
За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до дисконтної процентної ставки у розмірі 0,88 % в день протягом строку дії договору, за умови продовження дисконтного періоду у розмірі 0,98 % в день, та базової процентної ставки у розмірі 1,7 % в день що застосовується понад строку кредитування.
Відповідно до п.1.3 Кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
На виконання умов Кредитного договору «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_2 грошові кошти в загальному розмірі 22000,00 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , яку той вказав при оформленні кредитного договору №971519540, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.02.2021 року на суму 5100,00 грн., на суму 16650,00 грн., та платіжним дорученням від 07.03.2021 року на суму 250,00 грн.
Згідно з листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260219/73532-БТ від 24.02.2026 судом встановлено, що на ім'я на ім'я ОСОБА_2 була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 .
На платіжну картку № НОМЕР_2 10.02.2021 року було зараховано платежі на суму 16650,00 грн., на суму 5100,00 грн., 07.03.2021 року було зараховано платіж на суму 250,00 грн.
Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01 з додатковими угодами від 31.12.2020 та 31.12.2023, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
07.09.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали протокол узгодження факторингової операції та Реєстр прав вимоги від 07.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до витягу з якого зазначено: номер Договору - №9715195, ПІБ відповідача - ОСОБА_2 , його ідентифікаційний код, дата договору - 10.02.2021, загальна сума заборгованості -81326,45 грн.
Як вбачається із Акту звірки взаємних розрахунків за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сплатило визначену у Договорі факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 суму фінансування шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
30.05.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» підписали протокол узгодження факторингової операції за Договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, та Реєстр прав вимоги від 30.05.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до витягу з якого зазначено: номер Договору - №9715195, ПІБ відповідача - ОСОБА_2 , його ідентифікаційний код, дата договору - 10.02.2021, загальна сума заборгованості -87155,68 грн.
Як вбачається із платіжної інструкції № 4097 від 30.05.2023 року ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплатило визначену у Договорі факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 суму фінансування шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
11.07.2025 між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло право вимоги за кредитним договором №971519540 укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
14.07.2025 між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» підписано Акт приймання-передачі реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, та Реєстр боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, відповідно до витягу з якого зазначено: номер Договору - №971519540, ПІБ відповідача - ОСОБА_2 , його ідентифікаційний код, дата договору - 10.02.2021, загальна сума заборгованості -109153,15 грн.
Як вбачається із платіжних інструкцій №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 18.09.2025, №356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» сплатило визначену у Договорі факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 суму фінансування шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З наведених вище правових норм убачається, що договір факторингу є правочином, внаслідок якого відбувається заміна кредитора у зобов'язанні.
Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» є юридичною особою з видами економічної діяльності: надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) основний, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, суд установив, що на момент укладення договору факторингу його сторони володіли спеціальною правоздатністю для вчинення відповідного правочину.
Таким чином, право вимоги до відповідача за кредитним договором №971519540 від 10.02.2021 перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» і він є новим кредитором у кредитному правовідношенні, яке виникло між первісним кредитором та відповідачем на підставі згаданого договору.
Станом на дату подачі позову до суду у відповідача виникла заборгованість за договором в розмірі 109153,15 гривень, з яких: 21997,47 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 87155,68 гривень - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №971519540 від 10.02.2021 року.
Суд констатує, що у справі відсутні належні докази належного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
У статті 525 ЦК України закріплено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по процентах, нарахованих на дату відступлення права вимоги, в сумі 87155,68 гривень.
Вирішуючи спір у частині стягнення простроченої заборгованості за процентами за Кредитним договором №971519540 від 10.02.2021 в сумі 87155,68 гривень, суд виходить з наступного.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просить стягнути з ОСОБА_2 проценти від суми тіла кредиту за період 259 днів, тобто поза межами погодженого сторонами договору строку дії договору, який становить 30 днів (п.1.3 Договору позики).
Відповідно до п.1.3 Кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачем дотримано одну із вимог для продовження дисконтного періоду дії договору, а саме оплачено ним протягом Дисконтного періоду всі проценти, фактично нараховані за користування Кредитом. Разом з тим, договором встановлена ще одна умова для продовження дії договору (дисконтного періоду) - такі оплати повинні супроводжуватися відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Однак, позивачем не додано до позовної заяви доказів відповідних коментарів Позичальника або активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Продовження дії договору не містили і умови додаткових угод до Кредитного договору № 971519540 від 10.02.2021 року та від 07.03.2021 року, якими передбачено лише збільшення суми кредиту на строк дії кредитного договору № 971519540.
Враховуючи зазначене, суд констатує, що позивач не надав доказів внесення сторонами Кредитного договору змін до нього щодо продовження строку кредитування у встановленому порядку.
У зв'язку з цим, підлягає застосуванню норма ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (в редакції, чинній на дату укладення Кредитного договору), згідно з якою нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відтак, з урахуванням викладеного вище, суд вважає правомірним нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами на підставі ст. 1048 ЦК України лише протягом погодженого сторонами строку надання кредиту 30 днів.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у цій справі з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 5755,20 гривень (21750,00 грн * 0,88 % * 24 днів = 4593,60 грн., 22000,00 грн * 0,88 % * 6 днів = 1161,60 грн, що разом складає 5755,20 грн. З урахуванням сплачених відповідачем коштів відповідно до розрахунку заборгованості в загальній сумі 23216,00 грн., які було зараховано на погашення заборгованості по відсотках - 23213,47 грн. та на погашення заборгованості по тілу кредиту в сумі 2,53 грн., заборгованість за нарахованими процентами у відповідача відсутня.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача, погашення боргу відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором №971519540 в розмірі 4536,67 гривень, з яких: 4536,67 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень згідно платіжної інструкції № 34732 від 28.01.2026 року.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 110,76 гривень.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» (Виконавець) укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01.
Згідно Договором про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Клієнт) та Адвокатське бюро «Соломко та партнери» дійшли згоди про наступне: Клієнт доручає, а Виконавець зобов'язується надавати правничу допомогу, адвокатський захист, представництво Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції. Відповідно до додаткової угоди №25770900611 та Акта наданих послуг правничої допомоги від 29.12.2025 Адвокатське бюро «Соломко та партнери» надало, а Клієнт прийняв послуги правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 по боржнику ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №791519540, вартість замовлених послуг сторони погодили у сумі 7000,00 гривень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень. При цьому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути 291,20 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі наведеного вище, статей 207, 514, 525, 526, 638, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України,Закону України «Про споживче кредитування», керуючись статтями 7 Закону України «Про судовий збір» та статтями 12, 13, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 280, 281,354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за підписом Полякова Олексія, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №971519540 від 10.02.2021 року в розмірі 4536,67 гривень (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість гривень 67 коп), з яких 4536,67 грн - заборгованість за тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 110,76 гривень (сто десять гривень 76 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 291,20 гривень (двісті дев'яносто одна гривня 20 коп.)
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Суддя Наталія БОГОНІС