Справа № 138/1090/26
Провадження №:1-кс/138/287/26
02 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
02.04.2026 до слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області на спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P» із державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «IVECO» моделі «AS440S50T/P» серії НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_2 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що арешт на вказане у клопотання майно було накладено в межах досудового розслідування кримінального провадження №12025025160000272 від 11.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, яке постановою дізнавача СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 03.03.2026 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (справа№ 554/2506/22) зроблений правовий висновок щодо застосування норми ,передбаченої абзацом 1 ч. 4ст.132 КПК, згідно якого у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного на майно, після закриття кримінального провадження, виходять за межі повноважень слідчого судді відповідно до вимог КПК України, а тому підстави для розгляду клопотання слідчим суддею відсутні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особі, яка подала клопотання, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1