Справа № 560/7222/25
іменем України
02 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд з позовом до Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якому просить стягнути з Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Хмельницького обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заборгованість в сумі 50780082 грн 75 коп. (п'ятдесят мільйонів сімсот вісімдесят тисяч вісімдесят дві грн 75 коп.), з яких:
- адміністративно-господарські санкції у розмірі 50452143 грн 84 коп. (п'ятдесят мільйонів чотириста п'ятдесят дві тисячі сто сорок три грн 84 коп.);
- пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 327938 грн 91 коп. (триста двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн 91 коп.).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач в порушення вимог, визначених статтями 19, 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII), не сплатив за 2024 рік адміністративно-господарські санкції у сумі 50452143,84 грн та пеню у розмірі 327938,91 грн - за 77 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Філією "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" вжито всіх необхідних та залежних від неї заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, а саме створено робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі поінформовано центр зайнятості шляхом подання звітності форми №3-ПН. При цьому, не працевлаштовано осіб з інвалідністю лише з причин незалежних від філії «ВП ХАЕС», що виключає в її діях склад правопорушення, що тягне подальше покладення відповідальності за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2025 клопотання Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи №560/7222/25 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік по відповідачу:
- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 4927 осіб;
- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 120 осіб;
- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 197 осіб;
- фонд оплати праці штатних працівників - 3228281983,1 грн;
- середня річна заробітна плата штатного працівника - 655222,65 грн;
- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 77 одиниць;
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 50452143,84 грн.
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, направлений через електронний кабінет Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 04.03.2025.
У зв'язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 50452143,84 грн позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 327938,91 грн.
Вважаючи, що відповідач не виконав зазначений обов'язок, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Закон №875-XII визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Нормами статті 19 Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію, зокрема, про працевлаштованих осіб з інвалідністю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до частини 10 статті 19 Закону №875-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Пунктом 2 Порядку надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 №553, визначено, що роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.
Згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Мінекономіки від 12.04.2022 №827-22, форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Таким чином, звітність за формою №3-ПН подається до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), і лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць.
При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Крім того, оцінка дій учасника господарських відносин щодо вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення має здійснюватися судом крізь призму загальноправового принципу добросовісності. Формальні дії, які завідомо не спрямовані на досягнення реального результату, що вимагається законом (у цьому випадку - працевлаштування особи з інвалідністю), не можуть вважатися належним виконанням обов'язку.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2025 у справі №320/8104/22.
Філією "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у 2024 році до Ізяславського управління (Нетішинського відділу) Шепетівської філії Хмельницького обласного центру зайнятості населення подані звіти за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на 203 вакантних робочих місця, з яких 102 - вакансії, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, подано звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (із зазначенням можливості працевлаштування осіб з інвалідністю): №107 від 23.01.2024, №118 від 24.01.2024, №145 від 29.01.2024, №259 від 28.02.2024, №291 від 08.03.2024, №297 від 11.03.2024, №343 від 19.03.2024, №374 від 28.03.2024, №450 від 16.04.2024, №469 від 23.04.2024, №537 від 09.05.2024, №603 від 23.05.2024, №612 від 28.05.2024, №665 від 18.06.2024, №737 від 08.07.2024, №745 від 09.07.2024, №759 від 11.07.2024, №799 від 23.07.2024, №878 від 07.08.2024, №969 від 23.08.2024, №992 від 30.08.2024, №1061 від 16.09.2024, №1075 від 19.09.2024, №1214 від 22.10.2024, №1216 від 23.10.2024, №1279 від 07.11.2024, №1301 від 14.11.2024, №1370 від 04.12.2024, №1432 від 20.12.2024.
Подання зазначених звітів також підтверджується довідкою Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 07.05.2025 №51-123 та листом Ізяславського управління Шепетівської філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 05.05.2025 №б/н.
Також, відповідно до довідки Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 07.05.2025 №51-124 протягом 2024 року філією працевлаштовано 9 осіб з інвалідністю, троє з яких працевлаштовані за направленнями на працевлаштування, виданими Ізяславським управлінням (Нетішинським відділом) Шепетівської філії Хмельницького обласного центру зайнятості (№22192312280006001 від 28.12.2023, №22192407090019001 від 09.07.2024, №22192411140005001 від 14.11.2024).
Отже, відповідач вживав заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто, заходів для недопущення правопорушення.
Суд зазначає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону №875-XII.
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.06.2022 у справі №826/11977/18.
Таким чином, приписами чинного законодавства встановлено, що до обов'язків підприємства, пов'язаних з працевлаштуванням осіб з інвалідністю входить не тільки створення робочих місць для осіб з інвалідністю, але і інформування держави про наявність таких місць шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інформування про попит на робочу силу районного центру зайнятості.
Зміст наведених правових норм свідчить, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком або збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, яка відображена у постанові від 16.06.2020 у справі №813/3047/18.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Підсумовуючи, обов'язок суб'єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та наданні інформації про працевлаштування осіб з інвалідністю.
Суд зазначає, що з Розрахунку позивача слідує, що показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача становить на 2024 рік - 197 штатних одиниць, з яких середньооблікова кількість працівників з інвалідністю, що вже працевлаштовані, становить 120 штатних одиниць. Тобто для забезпечення виконання нормативу, у відповідача повинно було числитися станом на 2024 рік ще 77 робочих місць, на які є можливим працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас, Філією "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за 2024 рік до служби зайнятості було подано звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та проінформовано про наявність 102 вакантних робочих місць з ознакою «можливе працевлаштування осіб з інвалідністю», що свідчить про повне виконання нормативів відповідачем, які визначені статтею 19 Закону №875-XII.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.08.2023 у справі №120/2403/20-а вказав, що оскільки причини непрацевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, оскільки відповідачем вжито заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю, створенні умов праці та надано інформацію про працевлаштування осіб з інвалідністю, ним виконано покладені на нього обов'язки.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, контроль за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю був чітко віднесений до компетенції Державної служби України з питань праці та її територіальних органів. Саме вони уповноважені проводити перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, на предмет дотримання вимог статей 19 і 20 Закону №875-XII.
За змістом пунктів 2, 16 та 17 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2017 №70, у редакції постанови №466 від 05.06.2019, предметом перевірки є виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, а підтвердженням факту порушення може бути лише акт перевірки Держпраці. Саме акт перевірки є єдиним належним доказом невиконання нормативу, який надсилається до Фонду для подальшого реагування.
У спірних правовідносинах позивач посилається виключно на автоматизований розрахунок, сформований за даними Пенсійного фонду України. Однак, відповідно до вимог чинного законодавства, така інформація може бути лише підставою для проведення перевірки, але не доказом порушення.
У постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраця та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб'єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб'єкта господарювання виникає обов'язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлений факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вихідні дані, використані позивачем при розрахунку суми санкції, зокрема, показники фонду оплати праці, кількість штатних працівників, середньорічну заробітну плату та інші відомості, що містяться у даних Пенсійного фонду України. За відсутності таких документів не лише неможливо перевірити правильність і обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку, але й неможливо встановити сам факт порушення відповідачем вимог законодавства.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не належать.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 14149591)
Відповідач:Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, буд. 20, м. Нетішин, Шепетівський р-н, Хмельницька обл., 30100 , код ЄДРПОУ - 21313677)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк