Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 квітня 2026 року Справа № 520/3273/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши клопотання представника ВЧ НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає в не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 01.12.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
До суду надійшло клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним судом у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду касаційної скарги Кабінету Міністрів України по справі № 320/29450/24.
В обгрунтування зазначено, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» визнано протиправним та нечинним. У зв'язку із викладеним позивач звернувся відповідача із заявою про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення зокрема удар ом на 18.06.2025, виходячи із розрахункової величини- прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 04.08.2025 року відкрив у вказаній справі касаційне провадження.
А тому, наявні підстави для зупинення провадження у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення справи №320/29450/24.
Розглянувши вказане клопотання, суд вказує наступне.
Згідно з імперативними приписами ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24, якою визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови КМУ № 481, є чинною та обов'язковою до виконання.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Визнання нормативно-правового акта нечинним означає, що такий акт втрачає свою юридичну силу та не може застосовуватися суб'єктами владних повноважень при прийнятті рішень.
Стаття 375 КАС України передбачає, що зупинення виконання або дії судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і реалізується виключно шляхом винесення відповідної ухвали.
На момент розгляду вказаного клопотання Верховним Судом у справі № 320/29450/24 не винесено ухвал про зупинення дії постанови Шостого ААС.
За відсутності ухвали про зупинення дії рішення, судове рішення апеляційної інстанції є обов'язковим до виконання на всій території України з моменту його проголошення.
Зупинення провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України можливе лише за умови об'єктивної неможливості розгляду справи.
Об' єктивна неможливість розгляду справи полягає в тому, що рішення суду в одній справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у іншій справі, зокрема факти, що мають (можуть мати) преюдиційне значення.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:
1)суд знає право,-
2)суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;
3)суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Стаття 7 КАС України зобов'язує суд застосовувати акти, що мають вищу юридичну силу.
Враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об'єднаної палати, палати й колегії судді, а відповідно до цього, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС у Постанові від 17.02.2026 (справа № 520/5814/24) надав остаточну оцінку: дефектність пункту 2 Постанови № 481 є очевидною в силу її суперечності Закону про Держбюджет.
Таким чином, для вирішення даного спору суду не потрібно очікувати на результати касаційного перегляду справи № 320/29450/24, оскільки правова оцінка цій нормі вже надана.
А тому, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.236 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі № 520/3273/26- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кухар М.Д.