01 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15487/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у адміністративній праві №440/15487/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 440/15487/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 травня 2022 року доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 травня 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням проведених виплат.
15.01.2024 судом видано виконавчі листи у справі № 440/15487/23.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 змінено спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №440/15487/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати пенсії в розмірі 40000,00 грн.
14.08.2025 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у якій заявник просить: визнати виконавчий лист №440/15487/23 від 15.01.2024, виданий Полтавським окружним адміністративним судом на виконання рішення у справі №440/15487/23, таким, що не підлягає виконанню у зв'язку зі зміною способу та порядку виконання рішення. Розгляд заяви просило проводити без участі уповноваженого представника.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначена до розгляду у судовому засіданні.
Сторони про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Згідно із частиною третьою статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина друга статті 374 КАС України).
Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можливо поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
У свою чергу судом не встановлено, що виконавчі листи видані помилково з вищевказаних підстав.
Надаючи оцінку доводам заявника стосовно того, що до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов'язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду, а також що видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред'явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України, варто зазначити наступне.
Відповідно до положень КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Так, ухвала суду є самостійним виконавчим документом, однак лише у випадках, прямо передбачених КАС України.
Щодо ухвали про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення КАС України такого застереження не містить, а відтак вона не є виконавчим документом та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа.
Більше того, Полтавський окружним адміністративним судом виконавчий лист на виконання ухвали суду від 05.08.2025 у справі №440/15487/23 не видавався, а чинні положення КАС України не містять правових підстав для його видачі в майбутньому.
Таким чином, в даному випадку можливість подвійного виконання рішення суду від 22.11.2023 у справі №440/15487/23 виключається.
Визначаючись щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у даній справі суд зазначає, що виконавчий лист по адміністративній справі №440/15487/23 був виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023, що набрало законної сили 23.12.2023.
Окрім того, як вже зазначалось судом, ухвала про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не є виконавчим документом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №440/15487/23 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у праві №440/15487/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Головко