01 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11775/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/11775/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку її пенсії. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
06.02.2025 судом видано виконавчий лист № 440/11775/24.
08.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/11775/24, у якій просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №440/11775/24 щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням розмірів додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби та премії, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обчислені з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/11775/24, призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
На виконання судового рішення, відповідачем виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ФП71786/478 від 09.01.2025 станом на 01.01.2023, в якій додаткові види грошового забезпечення та премії, зазначені виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.
Оцінюючи доводи заявника суд враховує, що хоча в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/11775/24 не вказано чітких розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, однак зобов'язано відповідача підготувати довідки про розмір грошового забезпечення щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
При цьому, вищевказаним рішенням не зобов'язано відповідача обраховувати надбавку за особливості проходження служби та премію виходячи із розміру грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2018.
У свою чергу, надання довідки №ФП71789/478 від 09.01.2025 із такими складовими не може свідчити про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/11775/24 у повному обсязі, з огляду на те, що розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії прямо залежать від розміру посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років.
Так, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Згідно пункту 1 Розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно пункту 2 Розділу XVI Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Таким чином, у разі збільшення розмірів основних видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідно змінюються і розміри додаткових видів грошового забезпечення, які обраховуються виходячи з розмірів змінених основних видів грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, розмір додаткових видів грошового забезпечення повинен бути обчислений в спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/11775/24.
Суд зазначає, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 залишається обов'язок виконати рішення суду від 20.11.2024 по справі № 440/11775/24.
Таким чином, заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/11775/24 задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/11775/24 щодо складання довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023.
Надіслати окрему ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Встановити строк для надання відповіді на окрему ухвалу упродовж тридцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Б. Головко