Справа № 420/26371/25
02 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задоволено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025 року по 28.07.2025 року включно у розмірі 61653 грн. 92 коп. (шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 92 коп.).
31 березня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25, що набрало законної сили.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що станом на теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснено виплату на користь ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, за наслідками перерахування коштів під час виконання судового рішення.
Наведені вище обставини, з урахуванням наданого боржником - ІНФОРМАЦІЯ_3 листа від 05.03.2026 року за №943/5794, свідчать про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 не виконано у повному обсязі.
З огляду на наведене, з метою належного та повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області із відповідною заявою, у якій просив вжити відповідні заході щодо виконання судового рішення у повному обсязі.
Разом з цим, листом № 10-11-06/3054 від 13.03.2026 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повідомило про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 виконано боржником у повному обсязі. У свою чергу, з метою виплати компенсації податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На думку заявника, така бездіяльність відповідача свідчить про наявність підстав для встановлення контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі у порядку ст. 382 КАС України.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, зокрема, листом № 10-11-06/3054 від 13.03.2026 року Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 виконано боржником у повному обсязі.
Так у вказаному листі Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повідомило позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 26.01.2026 року №943/9/267 та від 05.03.2026 №943/5794 повідомив Головне управління про необхідність здійснення стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 за загальним фондом державного бюджету по КПКВ 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» з рахунку НОМЕР_1 у розмірі 61 653,92 грн та про необхідність стягнення податків: ПДФО 18% в сумі 11 097,71 грн , військовий збір 5% в сумі 3 082,70 грн та перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі - 47 473,51 грн.
При цьому суд зазначає, що податковим агентом, відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів та військового збору з середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільнені із військової служби за період з 28.05.2025 по 29.07.2025 включно є - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і навчальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі- Порядок №44) визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
З огляду на зазначене вбачається, що відповідачем виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 року у справі №420/26371/25 у спосіб, визначений судом, тобто шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025 року по 28.07.2025 року включно у розмірі 61653 грн. 92 коп. (шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 92 коп.).
При цьому питання виплати грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , який буде утримано з грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025 року по 28.07.2025 року включно у розмірі 61653 грн. 92 коп. не було предметом розгляду справи №420/26371/25.
При цьому, незгода позивача із бездіяльністю відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 29.05.2025 року по 28.07.2025 року включно у розмірі 61653 грн. 92 коп. виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 року у справі №420/26371/25 є новими правовідносинами та підлягають судовому захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст. 382 КАС України.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов