Справа № 420/38500/25
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025;
визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000270 від 10.09.2025.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що з метою митного оформлення, позивачем ТОВ «ДАНН.» (далі - позивач) було подано до Одеської митниці (далі - відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006878U3, в якій було визначено для митного оформлення товари №1-3 загальною вартістю 20 982,63 дол. США (графа 22).
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 03.09.2025, експертне дослідження № 389/25 від 10.09.2025, експортна декларацiя № 310120250620709540 від 20.06.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом №48993/1 від 10.09.2025). Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації 25UA500580006878U3 вартість товару (що підтверджується листом №48993/2 від 10.09.2025).
10.09.2025 відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000270 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоду внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п. 2 ч. 2 ст. 52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012 № 4495- VI винесено рішення про коригування митної вартості від 10.09.2025 UA500580/2025/000137/2. Рішення про відмову може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ.
Також, 10.09.2025 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000137/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийнятим рішенням позивач 10.09.2025 року був змушений подати нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006921U4, в якій зазначено, що митна вартість товару №1 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару №1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару №1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (028): Товар № 1-3: 157 798,55грн. + 140,26 грн. + 48 235,18 грн. = 206 173,99 Різниця платежів за видами: 020 - складає: Товар № 1-3: 48 154,49 грн. + 42,81 грн. + 21 925,09 грн. = 70 122,39 грн. 276 296,38 грн.
Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв'язку з чим вони мають бути скасовані та зазначає, що ним надано всі передбачені ст. 53 Митного кодексу документи, які підтверджують митну вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Подані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України. Звідси, у відповідача були відсутні будь-які підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості, винесення картки відмови та рішення про коригування. Поряд із цим, всупереч нормам Митного кодексу України і Методичним рекомендаціям у рішенні про коригування відповідачем не зазначено які витрати та/ або платежі не включені до ціни, які допущені помилки чи незазначені відомості, які конкретно виявлені розбіжності у поданій документації, що унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом, а, отже, дії митного органу є неправомірними.
На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 24.11.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580006878U3 від 10.09.2025 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025
Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 31.03.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 10.09.2024 між ТОВ «ДАНН.» (надалі за текстом іменується - «Позивач»/ТОВ «Данн.») як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-00D/11 (надалі за текстом іменується - «Договір»). Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №48993 від 04.09.2025 до Договору (надалі - «товар»).
З метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006878U3 від 10.09.2025, в якій було визначено для митного оформлення товари №1-3 загальною вартістю 20 982,63дол. США (графа 22).
В графі 31 МД (ІМ 40 ДЕ) 25UA500580006878U3 Позивач визначив товари для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації): Товар №1: Ванни з пластмас. Вана акрилова в розібраному стані для зручності транспортування -450шт. Душовий піддон -361шт. Торговельна марка: KO&PO Країна виробництва : CN Виробник : XUANCHENG ECONOMY AND TECHNOLOGY Товар №2: Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас. Сифон пластиковий-100шт. Торговельна марка: KO&PO Країна виробництва: CN Виробник: XUANCHENG ECONOMY AND TECHNOLOGY Товар №3: Вироби із скла. Скляна штора для ванни - 40шт. Душова кабіна у розібраному стані для зручності транспортування -40шт. Торговельна марка: KO&PO Країна виробництва: CN Виробник: XUANCHENG ECONOMY AND TECHNOLOGY Двері скляні для душової кабіни -120шт.Стінка душова зі скла -61шт. Торговельна марка: SUNWAYS Країна виробництва: CN Виробник: XUANCHENG ECONOMY AND TECHNOLOGY.
Позивач щодо вищезазначених товарів №1-3 визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 - пакувальний лист (Packing List) № 46/09/2025 від 04.09.2025; 0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 46/09/2025 від 04.09.2025; 0705 - коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25061113 від 20.06.2025; 0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №48993 від 05.09.2025; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 46/09/2025 від 04.09.2025; 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію №2; m4100 - договір поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024; 4103 - специфікація №48993 від 04.09.2025 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №7 від 04.08.2025 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024; m4207 - договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025; (m - означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 03.09.2025, Експертне дослідження № 389/25 від 10.09.2025, експортна декларацiя № 310120250620709540 від 20.06.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом №48993/1 від 10.09.2025).
Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації 25UA500580006878U3 вартість товару (що підтверджується листом №48993/2 від 10.09.2025).
10.09.2025 відповідачем винесено картку відмови №UA500580/2025/000270 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоду внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025, у якому зазначено, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33:
«За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник і виробник XUANCHENG ECONOMY AND TECHNOLOGY (Китай), торговельні марки KO&PO та SUNWAYS. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.. Водночас, у специфікації №48993, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку №46/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48993 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 20.06.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 04.09.2025 № 46/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Одеса, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, в наданій CMR №48993 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної кампанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Constanta (Румунія). Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 10.09.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 03.09.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 20.06.2025 №310120250620709540, в якій вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті -Ningbo, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 10.09.2025 №389/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. 10.09.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 - з 1.07дол.США/кг до 2.82дол.США/кг(МД 25UA100230014599U3 від 08.07.2025 за ціною угоди партія товару 12382,65кг - 2.82дол.США/кг «Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: ванна, душовий піддон. Торговельна марка: Vivia. Виробник: PINGHU BEST SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва: CN»); Тов.2 - з 1.60дол.США/кг до 2.82дол.США/кг(МД 25UA205170022576U1 від 13.08.2025 за ціною угоди партія товару 1882,198кг - 2.82дол.США/кг «Сифон для ванни, пластиковий. Торговельна марка: Lidz. Виробник: WENZHOU KALUD SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва: CN»); Тов.3 - з 1.25дол.США/кг до 1.92дол.США/кг(МД 25UA205170023302U2 від 20.08.2025 за ціною угоди партія товару 12454кг - 1.92дол.США/кг «Душовий бокс із скла, у розібраному стані. Комплект бічних стінок душової кабіни, скло. Торговельна марка: MIXXUS. Виробник: HANGZHOU LIGHT INDUSTRIAL PRODUCTS ARTS & CRAFTS TEXTILEX IMP. & EXP.CO., LTD. Країна виробництва: CN»), - з урахуванням: опису товару, умов поставки та розміру партії.. Декларанту роз'яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Декларанту роз'яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
У зв'язку з прийнятим рішенням позивач 10.09.2025 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006921U4, в якій зазначено, що митна вартість товару №1 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару №1-3), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару №1-3), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (028): Товар № 1-3: 157 798,55грн. + 140,26 грн. + 48 235,18 грн. = 206 173,9.
Різниця платежів за видами: 020 - складає: Товар № 1-3: 48 154,49 грн. + 42,81 грн. + 21 925,09 грн. = 70 122,39 грн. 276 296,38 грн
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025 підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом в оскаржуваному рішенні № UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025 зазначено, серед іншого, що у специфікації №48993, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню
Відповідно до п.1.4 договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024 детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, та згідно п.п.3.1-3.2 вказаного договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід'ємною частиною цього Договору; Продавець зобов'язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.
Тобто, специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.
Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) № 46/09/2025 від 04.09.2025, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару. Також наведена інформація зазначена у графі 31 МД № 25UA500580006878U3.
Щодо твердження митного органу, що у наданому комерційному рахунку №46/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №48993 як невід'ємну частину контракту, відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що відповідачем не конкретизовано, яким чином дана обставина впливає на достовірність заявленої митної вартості. При цьому суд враховує, що діючим українським законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку, який є документом довільної форми, тоді як зовнішньоекономічний договір та специфікація є визначальними документами для митного оформлення, а відповідно до ч.2 ст.53 МК України комерційний рахунок не є основним документом який, підтверджує митну вартість товару.
Окрім того, у наданому до митного органу інвойсі №46/09/2025 від 04.09.2025 міститься посилання на номер договору, а саме №AUG-00D/11 від 10.09.2024, який було укладено між сторонами.
Твердження відповідача відносно того, що на момент відвантаження товару 27.08.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 04.09.2025 №46/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, в цілому не впливає на дійсність зовнішньоекономічної операції, її правомірність та обґрунтованість заявленої митної вартості з підстав того, що дата інвойсу після дати коносамента є допустимою за міжнародною комерційною практикою. Оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст. 53-58 МК України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду.
Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що у наданій CMR №48993 наявні відомості про перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт української транспортної компанії, що свідчить про наявність витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту Constanta (Румунія).
Згідно з інвойсом №46/09/2025 від 04.09.2025 поставка товару здійснювалась на умовах DPU Одеса, що також вказано в МД № 25UA500580006878U3 від 10.09.2025.
Комерційні умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Incoterms 2020 означають, що всі витрати і ризики, включаючи перевантаження, зберігання та доставку з розвантаженням, несе продавець.
Коносамент, на який посилається відповідач, є транспортним документом, який підтверджує морський етап перевезення, і зазначений в ньому маршрут не суперечить умовам DPU, а навпаки, підтверджує їх виконання - продавець забезпечує доставку до місця призначення з усіма супутніми логістичними витратами.
Суд вважає, що наявність витрат на перевантаження не впливає на митну вартість, якщо вона вже включена в ціну за умовами DPU. У такому разі декларант не має обов'язку окремо деталізувати такі витрати, якщо вони враховані у загальній договірній вартості та підтверджені контрактом та інвойсом.
Умови DPU покладають на продавця всі витрати до моменту розвантаження товару в Одесі; транзитне перевантаження у порту Constanta (Румунія) не змінює структуру витрат; дата інвойсу не впливає на факт продажу та відвантаження; а подальша доставка до Харкова не стосується формування митної вартості та не спростовує умов поставки, заявлених у зовнішньоекономічному контракті.
З цих же підстав суд не приймає доводи митниці про наявність витрат на перевантаження товару з морського на автомобільний транспорт. Зазначене жодним чином не суперечить умовам DPU. DPU не передбачає, що весь маршрут має бути без перевантажень або виключно морським судном; перевантаження є частиною організованої доставки до місця призначення в Україні. Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар а вона відповідно задокументована інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки, а не суперечать умовам. Заявлені комерційні умови DPU документально підтверджуються всією сукупністю поданих позивачем документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором.
Крім того, сам факт того, що покупець може за власним бажанням здійснити страхування, не створює для нього обов'язку його здійснювати та не породжує обов'язку декларанта включати до митної вартості умовні, не підтверджені документально витрати. Митний орган не надав жодного належного й допустимого доказу на підтвердження того, що позивач здійснював страхування чи ніс витрати такого характеру. Припущення про можливість страхування не може свідчити про обґрунтованість сумнівів в митній вартості товару.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Отже, доводи митниці про сумніви щодо достовірності поданих документів та митної вартості є необґрунтованими й не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості.
Також суд не приймає посилання митного органу на прайс продавця, комерційну пропозицію та експертне дослідження, оскільки за ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів, а тому посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.
При цьому, прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов'язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджує вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року по справі № 825/15796/16.
В постанові від 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17 Верховний Суд зазначив, що жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.
Також є безпідставними зауваження митного органу щодо експертного дослідження від 10.09.2025 №389/25, оскільки відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).
Як встановлено судом, позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару, але наявність такого висновку не є визначальною при встановленні митної вартості.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.
Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025 та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000270 від 10.09.2025 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «ДАНН.» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 3315,56 грн, відповідно до платіжної інструкції № 2872 від 14.11.2025 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3315,56 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000137/2 від 10.09.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000270 від 10.09.2025.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» сплачений судовий збір у розмірі 3315,56 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (код ЄДРПОУ 40929000, адреса: вул. Солом'янська, будинок 11, м. Київ, 03110).
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).
Суддя П.П. Марин