м. Львів
02 квітня 2026 рокусправа № 380/22798/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови від нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 вчинити всі необхідні дії для виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", що визначені окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 року № 999у/д та іншими нормативно-правовими актами, зокрема звернутися до військової частини НОМЕР_2 НГУ з запитом і проханням надати витяги з бойових донесень, бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналів ведення оперативної обстановки, постової відомість, копії рапортів (донесень) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період з 24.02.2022 року по дату виключення мене зі списків особового складу в/ч НОМЕР_2 НГУ та видати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідку, форма якої затверджена окремим дорученням Міністра оборони України від 20.02.2025 року № 999у/д про безпосередню участь мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, яка є підставою для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11 лютого 2025 р. № 153, зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», оскільки вважає, що на момент підписання ним контракту йому не виповнилось 25 років, брав безпосередню участь у бойових діях, тому він підпадає під дію вимог вказаної постанови.
Ухвалою судді від 21.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Військову частину НОМЕР_2 (далі - третя особа). Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 інформацію про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.
09.12.2025 на виконання ухвали від 21.11.2025 від третьої особи надійшли відповідні докази.
10.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що в особовій справі ОСОБА_1 наявна інформація про те, що відповідно до статті 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» його прийнято на військову службу за контрактом до Національної гвардії України, присвоєно первинне військове звання «солдат». Контракт про проходження військової служби укладено строком на 3 (три) роки, з 01.09.2020 по 01.09.2023.
Призначено на посаду гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 12-ї бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 29.06.2023 між Міністерством внутрішніх справ України в особі тво командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України майора ОСОБА_2 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , молодшим сержантом, інструктором (з бойової підготовки) відділення інструкторів 1-го батальйону спеціального призначення в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Таким чином, позивач у віці 19 років у 2020 році уклав перший контракт на проходження військової служби на посадах осіб рядового складу, а у 2023 році у віці 22 роки уклав другий контракт на проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу.
За результатами розгляду рапортів позивача, які надійшли 23.09.2025 вх.№18247 та 14.10.2025 вх.№Стр/332/з, відповідач надав вмотивовану відповідь про відмову у задоволенні рапортів щодо виплати 1 млн. гривень у зв'язку із тим, що позивач станом на початок воєнного стану вже проходив військову службу та у зв'язку з тим, що позивач підписав контракт не під час військового стану.
Зазначені обставини суперечать Постанові Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
02.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
Зазначає, що відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 29.06.2023 між Міністерством внутрішніх справ України в особі тво командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України майора ОСОБА_2 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , молодшим сержантом, інструктором (з бойової підготовки) відділення інструкторів 1-го батальйону спеціального призначення в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Таким чином, позивач у віці 19 років у 2020 році уклав перший контракт на проходження військової служби на посадах осіб рядового складу, з у 2023 році у віці 22 роки уклав другий контракт на проходження військової служби на посодах осіб сержантського та старшинського складу.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу від 01.09.2020 між Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , солдат, гранатометник 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
В особовій справі ОСОБА_1 наявна інформація про те, що відповідно до статті 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» його прийнято на військову службу за контрактом до Національної гвардії України, присвоєно первинне військове звання «солдат».
Контракт про проходження військової служби укладено строком на 3 (три) роки, з 01.09.2020 по 01.09.2023.
Призначено на посаду гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 12-ї бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_3 (наказ командира в/ч НОМЕР_2 №63 о/с від 01.09.2020).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 01.09.2020 №175 громадянина ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення з 01.09.2020.
Згідно з Довідкою Військової частини НОМЕР_2 Національній гвардії України від 21.03.2024 № 1275 позивач в період з 24.02.2022 по 18.05.2022 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Маріуполь Донецької області.
Відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_2 Національній гвардії України від 01.06.2023 позивач в період з 20.05.2022 по 21.09.2022 (перебував/перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 29.06.2023 між Міністерством внутрішніх справ України в особі тво командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України майора ОСОБА_2 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , молодшим сержантом, інструктором (з бойової підготовки) відділення інструкторів 1-го батальйону спеціального призначення в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Згідно з Витягом з Наказу командира Військової частини НОМЕР_2 Національній гвардії України від 01.03.2024 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.03.2024.
Відповідно до Витягу із Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.03.2024 №64 позивача зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення з 04.03.2024.
Згідно з висновком Атестації на присвоєння військового звання офіцерського складу від 25.03.2025 позивач гідний присвоєння військового звання офіцерського складу «молодший лейтенант».
Відповідно до Витягу з Наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09.04.2025 №507 позивачу присвоєно військове звання офіцерського складу «молодший лейтенант».
18.09.2025 та 09.10.2025 позивач звернувся із Рапортом щодо виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Листами від 21.10.2025 та 22.10.2025 відповідач повідомив, що підстав для виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень не має, у зв?язку з тим що він був прийнятий на військову службу до введення воєнного стану в Україні, а саме 01.09.2020.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є відмова у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).
За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова № 153).
Пунктом 3 Постанови № 153, чинної станом на час виникнення спірних відносин установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант»;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
Отже, із аналізу норм Постанови № 153, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.
Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.
У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.
Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.
Як встановлено судом, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу від 01.09.2020 між Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , солдат, гранатометник 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 29.06.2023 між Міністерством внутрішніх справ України в особі тво командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України майора ОСОБА_2 з одного боку, та громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , молодшим сержантом, інструктором (з бойової підготовки) відділення інструкторів 1-го батальйону спеціального призначення в/ч НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з іншого боку було укладено строковий контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Тому, суд критично оцінює доводи відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн з тих підстав, що позивач до укладання контракту проходив строкову військову службу.
Позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 24.02.2022 по 18.05.2022, та в період з 20.05.2022 по 21.09.2022 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що в сукупності становить 209 днів (більш ніж 6 місяців) на момент набрання чинності Постановою № 153.
Доказів того, що позивач притягався до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарної відповідальності, суду не надано.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.
Отже, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн є протиправною.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Третя особа: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне рішення суду складено 02.04.2026.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна