02 квітня 2026 рокусправа № 380/25311/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його було виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення з 14 червня 2024 року на підставі наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.06.2024 № 367-ОС. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 здійснив нарахування грошового забезпечення на суму 78900,39 грн. Втім, виплату відповідач здійснив 26.09.2025 на загальну суму 72783,49 грн.
У відповіді на адвокатський запит від 15.10.2025, відповідач підтвердив, що здійснив виплату «з проведенням відповідних відрахувань згідно чинного законодавства в вересні 2025».
Позивач, методом математичних обрахунків визначив, що з вказаного розрахунку йому було утримано податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 5%, та вважає такі дії протиправними. На обґрунтування такого твердження вказав, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб. Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Вважає, що дохід його у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5 %. Тому звернувся до суду із цим позовом.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, головуючим суддею визначено Кисильову О.Й.
Ухвалою від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПКУ). Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить 5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Згідно з п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань ставка військового збору становить - 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Грошове забезпечення військовослужбовця, нараховане до або в день виключення зі списків особового складу, але виплачене після звільнення. Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Вказав, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п. 168.1.5 ст. 168 ПКУ). Оскільки дохід нараховано в період проходження військової служби, застосовується ставка 1,5%. Грошове забезпечення, нараховане колишньому військовослужбовцю за рішенням суду за періоди проходження військової служби. Враховуючи викладене відповідач вважає, що оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 ПКУ, і військовим збором на загальних підставах. Отже, ставка військового збору становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Просив у задоволенні позову відмовити.
На підставі розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду №7/р від 26.01.2026 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ було проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/25311/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Карп'як О.О.
Ухвалою від 02.02.2026 прийнято справу до провадження.
01.04.2026 року представником позивача була долучена виписка АТ «Приватбанк» від 29.09.2025 року №A4KNO62CO1OGAN7J, що підтверджує виплату на виконання рішення суду на загальну суму 72783,49 грн, на яку посилався у позовній заяві.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.06.2024 № 367-ОС полковника ОСОБА_1 , начальника відділу інформаційно - аналітичного забезпечення головного оперативно - розшукового відділу, звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо застосування при нарахуванні ОСОБА_1 з вересня 2022 року по січень 2023 року грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати ОСОБА_1 з вересня 2022 року по січень 2023 року грошового забезпечення, підйомної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 здійснив нарахування грошового забезпечення на суму 78900,39 грн, що підтверджується відповідними перерахунками.
Відповідачем при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 було виплачено 72783,49 грн та проведено відповідні відрахування, що останнім не заперечується.
Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої йому на виконання рішень суду, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору, суд керується таким.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Зокрема, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб рядового і начальницького складу, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5%. Однак, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка, а податок на доходи фізичних осіб утримуватись без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів .
Суд звертає увагу, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати позивачу суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 825/761/17 підтвердив, що суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення військовослужбовців, повинні спрямовуватися на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їхніх доходів. Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення та у розмірі суми утриманого податку.
Суд також погодився з висновками про те, що неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасної виплати грошової допомоги. Тому втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати не є підставою для невиплати компенсації. Грошова компенсація у розмірі суми податку мала бути виплачена одночасно з виплатою грошової допомоги, якби відповідач належним чином виконав свої зобов'язання.
Щодо правової природи компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення, як частини грошового забезпечення військовослужбовця, слід зазначити наступне. Згідно з Податковим кодексом України, Конвенцією Міжнародної організації праці № 95 та Кодексом законів про працю України, заробітна плата включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які нараховуються в порядку індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і є складовою належної працівникові заробітної плати. Вони спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та підтримання купівельної спроможності.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Тому при її нарахуванні та виплаті має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.
Це підтверджується і практикою Верховного Суду. У постанові від 20 грудня 2024 року у справі № 440/6875/24 та постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 380/6777/24 суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб на 18% та військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24, є протиправними.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утримання податку на доходи фізичних осіб (у розмірі 18%) з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів .
Дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 є протиправними.
Суд дійшов висновку, що утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши третю позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи те, що відповідачем протиправно надмірно утримано військовий збір у розмірі 5% замість належного 1,5%, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, четверта позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми, виплаченого від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити.
Ураховуючи, що позивач у цій справі не поніс витрат у вигляді судового збору, такий стягненню із відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) надлишково утриманий військовий збір, у розмірі 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 380/21140/24.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКарп'як О.О.