31 березня 2026 рокусправа № 380/13704/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №49 від 30.05.2025, в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 22.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначивши, що його мати є особою з інвалідністю ІІ групи.
За результатом розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення, оформлене протоколом від 30.05.2025 за № 49 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову, у зв'язку з тим, що згідно долученого додатку 15 відсутнє підтвердження про відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб або навпаки присутність військовозобов'язаних осіб та відсутній військово-обліковий документ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25.07.2025 у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
22.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
До вказаної заяви позивачем додано нотаріально посвідчені копії: паспорта громадянина України заявника, свідоцтва про народження заявника, повного витягу з ДРАЦСГ щодо активного запису про народження, паспорта ОСОБА_2 , довідки до акта МСЕК ОСОБА_2 , оригінал заяви ОСОБА_2 .
Представник позивача скерував на адресу відповідача адвокатський запит щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та з інших питань.
У відповідь на вказаний адвокатський запит відповідачем було направлено лист № 8075 від 16.06.2025, в якому зазначено, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто заяву ОСОБА_1 , щодо надання йому відстрочки призову на військову службу під час мобілізації та 30.05.2025 (протокол №49) ухвалено рішення про відмову у наданні такої, у зв'язку з тим, що згідно долученого додатку 15 відсутнє підтвердження про відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб або навпаки присутність військовозобов'язаних осіб та відсутній військово-обліковий документ.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка рішення відповідача під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять копії оскаржуваного рішення, водночас, зважаючи на те, що сторони не заперечують факту прийняття такого рішення, спірних підстав відмови, а у поданому позивачем листі міститься посилання на реквізити такого рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1, 3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон 3543-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За правилами частини 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
В статті 23 Закону № 3543-XII наведені підстави надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Суд зазначає, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56 і 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 установлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з п. 58-1 Порядку №560 військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Додаток 5 до Порядку №560 передбачає Перелік
документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 13 Додатку 5 Порядку №560 установлено, що особи, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації подають такі документи:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
Як встановлено з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи.
Позивач 22.05.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
До вказаної заяви позивачем додано: паспорт громадянина України заявника, свідоцтва про народження заявника, повного витягу з ДРАЦС щодо активного запису про народження, паспорта ОСОБА_2 , довідки до акта МСЕК ОСОБА_2 , оригінал заяви ОСОБА_2 .
Відповідач, відмовляючи у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виходив з обставин надання позивачем неповного пакету документів, оскільки згідно долученого додатку 15 відсутнє підтвердження про відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб або навпаки присутність військовозобов'язаних осіб та відсутній військово-обліковий документ.
Оцінюючи такі підстави для відмови у наданні відстрочки, суд зазначає наступне.
Пунктом 58-1 Порядку №560 передбачено, що за умови наявності кількох військовозобов'язаних особа, яка бажає отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, додає заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Зі змісту поданої позивачем заяви (за формою, установленою порядком №4) вбачається, що така заповнена належним чином, та містить всі необхідні відомості та позначення.
Суд враховує, що позивач як один із додатків подав заяву (за формою, установленою додатком №15), якою ОСОБА_2 , підтверджує, що із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає ОСОБА_1 , який доводиться її сином.
Втім, ані Закон №3543-XII, ані Порядок №560 не ставить вимоги про надання документів щодо наявності інших військовозобов'язаних (згідно наданого позивачем додатку №15), які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.
У контексті сформованої відповідачем відмови у наданні позивачу відстрочки, суд відмічає, що комісія, відповідно до вимог абз. 1 п. 60 Порядку № 560, здійснює вивчення отриманих заяви та підтвердних документів, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує дані з публічних електронних реєстрів.
Суд наголошує, що у разі виникнення сумнівів у достовірності наданих заявником документів, які підтверджують право на відстрочку від призову, відповідач має право самостійно звертатися із запитами до відповідних органів державної влади. Мета таких запитів - перевірка або спростування права позивача на відстрочку.
Водночас, матеріали справи не містять інформації про те, що відповідач здійснив будь-які запити з цього приводу.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що підстава для відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, а саме надання позивачем неповного пакету документів, оскільки згідно долученого додатку 15 відсутнє підтвердження про відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб або навпаки присутність військовозобов'язаних осіб, яка оформлена протоколом № 49 від 30.05.2025 у цій частині є неправомірною.
Щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації з підстави неподання військово-облікового документа, суд зазначає наступне.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі Порядок № 1487).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів військовий квиток.
Відтак, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність у особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Щодо наявності відповідного права вчинється відповідна відмітка у військовому квитку або запис у посвідченні.
Як вже встановлено судом, позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив надати йому відстрочку від призову під час мобілізації.
Проте, суд зазначає, що оскільки позивачем не надано відповідачу військово-обліковий документ, відповідач не мав підстав для прийняття позитивного рішення щодо порушеного питання.
Суд приходить до висновку, що відповідач не мав підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу, оскільки надані останнім документи не були достатніми для прийняття відповідного рішення, а саме відсутній військово-обліковий документ. З огляду на це, суд не встановив протиправності дій щодо рішення відповідача в цій частині.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторного звернення до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, додавши до неї всі необхідні та передбачені законом документи, а саме копію військово - облікового документа.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч. 2ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача необхідно залишити без задоволення в повному обсязі.
Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 01.04.2026.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович