справа № 380/10955/21
про повернення заяви без розгляду
02 квітня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/10955/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №380/10955/21 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2019, по місяць фактичної виплати заборгованості - березень 2021 року, з врахуванням суми заборгованості 35456,57 грн., відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 06.08.2019, по місяць фактичної виплати заборгованості - березень 2021 року, з врахуванням суми заборгованості 35456,57 грн., відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Рішення суду набрало законної сили 12.11.2021.
18.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою судді від 25.03.2026 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
27.03.2026 до суду надійшла повторна заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому, суд зазначає, що ст.378 КАС України не містить спеціальних вимог до заяв, у зв'язку з чим суд застосовує за аналогією положення ст.167 КАС України.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Частиною 1 ст.167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Абзацом 10 ч.1 ст. 167 КАС України визначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Перевіривши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд встановив, що її подано без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України.
Так, заявником з порушенням вимог абз.10 ч.1ст.167 КАС України не додано до заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення доказів надіслання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, що відповідно унеможливлює її розгляд та вирішення судом.
Водночас, щодо аргументів заявника про те, що документи, подані через підсистему «Електронний суд», стають доступними іншому учаснику справи автоматично, суд зазначає наступне.
Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв'язок). З 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати сервіси: електронний кабінет, підсистема «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку. Ці модулі ЄСІТС працюють у тестовому режимі.
Згідно з пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
За змістом пункту 16 підрозділу 1 Розділу ІІІ «Підсистема «Електронний кабінет», процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Пунктом 37 підрозділу 2 цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до «Електронних кабінетів» учасників справи та їхніх повірених.
До «Електронного кабінету» користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Таким чином, підсистема «Електронний суд» справді забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до «Електронних кабінетів» учасників справи, поряд цим реалізація такої можливості здійснюється самим заявником на етапі підписання документів, які відправляються до суду.
Зокрема, якщо заявником правильно вказано дані учасників справи, а саме РНОКПП/ЄДРПОУ в розділі «Відповідач» або «Інші учасники», у системі з'являється додаткове вікно надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін, де зокрема можна обрати чи надсилати документи сторонам або ж пропустити і направити безпосередньо до суду.
Після здійснення необхідних дій заявником та відправки документів сторонам судового процесу, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі формує документ із назвою «Квитанція про доставку документів користувачу» у форматі «pdf» та додає його як вкладення до заяви/клопотання.
У відповідній квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС автоматично зазначається повний перелік (опис) документів, що надіслані та точний час доставки.
Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, на останньому етапі підписуються КЕП користувача та направляються до суду.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши функціонал підсистеми «Електронний суд», суд зауважує, що заявником у заяві від 27.03.2026 не вказано учасників справи та відповідно не здійснено необхідних дій для надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін в атоматичному режимі, документ із назвою «Квитанція про доставку документів користувачу» у форматі «pdf» до заяви не долучений.
Тому, зважаючи на вищенаведене, заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить повернути заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України.
Зважаючи на викладене, зазначена заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна