31 березня 2026 рокусправа № 380/25437/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18278 від 26.09.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/18278 від 26.09.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, отримуючи військову пенсію за вислугу років згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Позивач вказує, що з 29.01.2020 - дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, - відновила свою дію первинна редакція пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704. Відповідно до цієї норми, у Позивача виникло законне право на перерахунок пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (зокрема, 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З метою реалізації цього права Позивач ініціював судовий розгляд (справа № 380/4122/25), за наслідками якого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення суду, підготував та направив до органу Пенсійного фонду оновлену довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2023. Незважаючи на отримання вказаної належним чином оформленої довідки, Відповідач відмовив у проведенні перерахунку та виплаті пенсії.
Позивач не погоджується з такою відмовою, вважаючи дії суб'єкта владних повноважень відверто протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення. Наголошує, що такі дії Відповідача суперечать вимогам статей 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном). Крім того, Позивач окремо акцентує увагу на тому, що оскільки перерахунок пенсії не був проведений вчасно саме з вини державних органів (які своєчасно не сформували довідку та не здійснили перерахунок), то в силу приписів частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ такий перерахунок має бути здійснений з дати виникнення права на нього (тобто з 01.02.2023) без обмеження будь-яким строком (зокрема, без застосування 12-місячного обмеження).
Ухвалою від 31 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
14.01.2026 від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ у Львівській області просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою правову позицію орган Пенсійного фонду обґрунтовує тим, що сама по собі зміна розміру прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати не є самостійною підставою для перерахунку військових пенсій.
Відповідач стверджує, що первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 (яка прив'язувала оклади до прожиткового мінімуму поточного року) «жодного дня не діяла», оскільки до моменту її фактичного введення в дію (01.03.2018) вона була змінена нормами Постанови № 103. Таким чином, Уряд запровадив сталу розрахункову величину - прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 (1762 грн). Також Відповідач активно посилається на пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1774-VIII, який забороняє використовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину для визначення посадових окладів. На переконання Відповідача, застосування первинної редакції Постанови № 704 неможливе, оскільки вона містить посилання на мінімальну заробітну плату і суперечить вказаному Закону.
Додатково ГУ ПФУ наголошує на процедурних аспектах: відповідно до Порядку № 45, перерахунок здійснюється централізовано. Кабінет Міністрів України не приймав нових рішень про масовий перерахунок пенсій військовослужбовцям, а від Міністерства соціальної політики не надходило відповідних повідомлень. Щодо оновленої довідки, Відповідач зазначає, що рішення суду у справі № 380/4122/25 покладало зобов'язання виключно на ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо її видачі, проте жодних зобов'язань на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення виплат за цією довідкою суд не покладав. З огляду на сукупність цих обставин, Відповідач вважає свої дії такими, що повністю відповідають чинному законодавству.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення Відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України. З 31.12.2004 він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено та видано довідку про розмір грошового забезпечення Позивача від 26.09.2025 за № 1159/12/18278 станом на 01.01.2023. Згідно зі змістом цієї довідки, базові розміри посадового окладу та окладу за військовим званням були розраховані уповноваженим органом із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (тобто з розрахунку 2684,00 грн).
З метою реалізації свого права на отримання пенсії у належному розмірі, Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, до якої було долучено вказану оновлену довідку, з вимогою здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023.
Проте, Відповідач відмовив Позивачу у проведенні перерахунку пенсії. Свою відмову пенсійний орган аргументував тим, що рішення про масовий перерахунок пенсій Урядом не приймалося, а судове рішення, на виконання якого видано довідку, не покладало жодних прямих зобов'язань на Пенсійний фонд України.
Вважаючи таку бездіяльність та відмову Відповідача протиправними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, аргументам Позивача та запереченням Відповідача, суд керується наступними мотивами та нормами права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Основного Закону, громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується державою і не може бути скасоване чи обмежене.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено імперативний обов'язок держави здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Такий перерахунок здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) було затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів. У первинній редакції пункту 4 цієї Постанови визначалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Надалі, постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) до пункту 4 Постанови № 704 були внесені зміни, якими розрахункову величину було штучно «заморожено» на рівні прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року (1762 грн).
Суд звертає увагу Відповідача на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 (яким вносилися зміни до пункту 4 Постанови № 704 щодо «замороження» прожиткового мінімуму) був визнаний протиправним та скасований.
Згідно з частиною другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, з 29.01.2020 відновила свою дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка чітко визначає базою для розрахунку окладів прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня поточного календарного року.
Оцінюючи доводи Відповідача, викладені у відзиві, щодо того, що первинна редакція Постанови № 704 жодного дня не діяла та суперечить Закону України № 1774-VIII, суд відхиляє їх як такі, що ґрунтуються на хибному, суб'єктивному тлумаченні норм права органом Пенсійного фонду.
Оцінюючи аргумент Відповідача про відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про масовий перерахунок пенсій та відсутність відповідного повідомлення від Міністерства соціальної політики щодо наявності підстав для такого перерахунку, суд зазначає наступне.
Механізм та процедура проведення перерахунку пенсій військовослужбовців чітко визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як загальне рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна індивідуальна заява пенсіонера з доданими до неї документами, зокрема - належним чином оформленою довідкою уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення.
Суд наголошує, що будь-яка процедурна бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо формального прийняття окремого рішення про масовий перерахунок пенсій не може і не повинна позбавляти громадянина конституційного права на такий перерахунок, якщо фактична та законна підстава для нього (а саме: зростання базового соціального стандарту - прожиткового мінімуму та відповідне законодавче збільшення окладів) вже об'єктивно настала.
Більше того, невчинення уповноваженими центральними органами виконавчої влади (Мінсоцполітики, центральним апаратом Пенсійного фонду України) внутрішніх процедурних дій щодо взаємного інформування про підстави перерахунку та обміну списками пенсіонерів не є законною перешкодою для реалізації Позивачем свого суб'єктивного права на підставі індивідуально отриманої та поданої до пенсійного органу довідки. Держава не може посилатися на власну неорганізованість чи відсутність внутрішньої комунікації між відомствами як на підставу для відмови у реалізації соціальних прав особи.
Також суд відхиляє як юридично неспроможний і такий, що прямо суперечить принципам адміністративного судочинства, аргумент Відповідача про те, що попереднє судове рішення у справі № 380/4122/25 (яким обласний ТЦК та СП було зобов'язано видати оновлену довідку) не покладало жодних обов'язків на Головне управління Пенсійного фонду.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 45, отримавши від уповноваженого органу (або безпосередньо від самого пенсіонера) належним чином оформлену чинну довідку про розмір грошового забезпечення, територіальний орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти її до виконання та здійснити відповідний перерахунок. Пенсійний фонд не наділений дискреційними повноваженнями ставити під сумнів, ревізувати чи ігнорувати законність чинної довідки, виданої уповноваженим державним органом на виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Надаючи оцінку строкам, з яких підлягає здійсненню перерахунок пенсії, та неможливості їх обмеження, суд додатково враховує найновішу та обов'язкову до застосування правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 16 березня 2026 року у справі № 560/5395/25.
У вказаному рішенні Верховний Суд чітко сформував висновок, що підставою для виникнення в органу Пенсійного фонду України обов'язку здійснити перерахунок пенсії є саме факт зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного року. Такий перерахунок не поставлений у залежність від звернення пенсіонера та має бути здійснений органами Пенсійного фонду України у силу прямої вказівки закону з моменту настання відповідної підстави.
Суд касаційної інстанції наголосив, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов'язку з перерахунку пенсії. Отримання Позивачем оновленої довідки було зумовлене виключно невиконанням Відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасного здійснення перерахунку.
Оскільки право Позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня 2023 року безпосередньо в силу закону, невиконання Відповідачем обов'язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.03.2026 у справі № 560/5395/25, ця норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи у випадках, коли держава не виконала покладений на неї позитивний обов'язок. У таких спорах звернення особи до суду є способом відновлення порушеного триваючого права, що виключає можливість застосування строкових обмежень виплати (зокрема, обмеження 12 місяцями чи загальними строками звернення до суду).
Вирішуючи спір у частині заявленої позовної вимоги про зобов'язання Відповідача здійснити виплату різниці між «максимально нарахованим» та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, суд дійшов висновку про її передчасність з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
Суд наголошує, що судовому захисту підлягають лише ті права, які вже були фактично порушені на момент звернення до суду. Суд не може діяти на випередження та захищати права на майбутнє від гіпотетичних (можливих) порушень.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ще не здійснило перерахунок пенсії Позивача на підставі нової довідки від 26.09.2025, відсутні будь-які об'єктивні підстави вважати, що під час виконання рішення суду та фактичної виплати перерахованої суми Відповідач порушить права Позивача (наприклад, нарахує не «максимальний» розмір або безпідставно утримає частину коштів). Обов'язок здійснити правильне нарахування та виплату утвореної різниці (з урахуванням раніше виплачених сум) виникає у Відповідача безпосередньо в процесі виконання даного судового рішення.
Таким чином, вимога зобов'язати орган Пенсійного фонду виплатити різницю саме за наведеним Позивачем формулюванням (між «максимально нарахованим» та фактично виплаченим) є правовою презумпцією майбутнього порушення, а тому є передчасною і задоволенню в цій частині не підлягає.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Водночас суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав.
Належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права Позивача у даному спорі, відповідно до повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України, є зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки № 1159/12/18278 від 26.09.2025 (виданої станом на 01.01.2023), починаючи з 01.02.2023, з обов'язковим урахуванням раніше виплачених сум. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд констатує, що Відповідач не виконав свого процесуального обов'язку та не надав суду переконливих доказів правомірності своєї відмови у проведенні перерахунку пенсії Позивачу.
Відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, враховуючи, що суд задовольнив основні вимоги Позивача немайнового характеру (визнав дії протиправними та зобов'язав здійснити перерахунок і виплату з правильної дати), а відмова в частині вимог стосується виключно передчасності обраного Позивачем формулювання способу захисту, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь Позивача суми сплаченого судового збору в повному обсязі.
З матеріалів справи встановлено, що Позивачем при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. Вказана сума підлягає обов'язковому стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18278 від 26.09.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1159/12/18278 від 26.09.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 березня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.