про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
02 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/3699/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/3699/21 за позовом адвоката Заброднього Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Луганський окружний адміністративний суд від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07 травня 2021 року №33/33-555, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 325130,70 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням, яке ухвалив Луганський окружний адміністративний суд від 14.09.2021 у справі № 360/3699/21, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07 травня 2021 року № 33/33-555, та фактично сплачених сум.
Рішення суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 набрало законної сили, а тому воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України.
З дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Згідно з випискою боргу відповідача (копія додається) на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01 грудня 2019 року по 30.09.2022, яка складає 325130,70 грн, проте вона не була виплачена.
Отже, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення суду від 14.09.2021 по справі №360/3699/21 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 325130,70 грн.
З посиланням на статтю 378 КАС України заявник просив задовольнити вказану заяву.
Ухвалою суду від 23 березня 2026 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/3699/21.
Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області в строк до 02 квітня 2026 року надати через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення з приводу заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/3699/21.
Ухвалу суду від 23.03.2026 отримано сторонами в підсистемі «Електронний суд».
На виконання вищевказаної ухвали суду від 23.03.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив від 31.03.2026 №1200-0901-8/8489 на заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/3699/21.
В обґрунтування зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 за позовом адвоката Заброднього Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07.05.2021 № 33/33-555, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно електронної бази даних пенсіонерів силових структур Луганської області ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 (набрало законної сили 12.07.2022) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області у вересні 2022 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці від 07.05.2021 № 33/33-555, з урахуванням раніше виплачених сум. Пенсією в новому розмірі ОСОБА_1 було забезпечено з 01.10.2022.
Заборгованість з пенсійної виплати за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у сумі 325130,70 грн обліковуються в Головному управлінні та підлягають виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
На обліку в Головному управлінні перебуває заборгованість, яку нараховано на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/3952/21, по якій розпочато виплату коштів за минулий період відповідно до Порядку №1165.
В зв'язку з черговістю виплата по рішенню Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 360/3699/21 не розпочата.
17.07.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 2335442.
Факт обліку відповідачем рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 у програму ІКІС ПФУ та здійснення перерахунку коштів стягувачеві зумовлено подальшим нарахуванням за умови надходженням бюджетних коштів.
Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.
Отже, з 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо виключно Пенсійним фондом України. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не є розпорядником коштів.
Сума коштів, що нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Відтак, залишок заборгованості станом на 30.03.2026 згідно рішення суду по справі №360/3699/21 складає 325130,70 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21, вини або умислу Головного управління у навмисному невиконанні в повному обсязі рішення суду немає.
Головне управління наголошує, що неотримання виконавчого листа на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 стороною позивача та ненадання зазначеного виконавчого листа до органів державної виконавчої служби для примусового його виконання, вказує на порушення визначеного КАС порядку виконання рішень та передчасності застосування норм ст. 378 КАС України.
Заявником жодним чином не обумовлено питання невжиття ним ніяких дій для примусового виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21.
Просив відмовити в задоволенні заяви.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи в письмовому провадженні.
Розглядаючи подану заявником заяву, суд зазначає наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №360/3699/21 позовні вимоги адвоката Заброднього Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26 травня 2021 року № 77 ( ОСОБА_1 ) про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07 травня 2021 року № 33/33-555.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07 травня 2021 року № 33/33-555, та фактично сплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 р. у справі № 360/3699/21 - залишено без змін.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці від 07.05.2021 № 33/33-555, з урахуванням раніше виплачених сум. Пенсію в новому розмірі ОСОБА_1 забезпечено з 01.10.2022.
На адвокатський запит від 15.01.2026, який зареєстрований в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області 19.01.2026 за вхідним № 345/8 в інтересах ОСОБА_1 , відповідачем надано відповідь від 22.01.2026 №1200-0202-8/1849, в якій вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має реєстрацію внутрішньо переміщеної особи. В Головному управлінні обліковано суми пенсії після виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду: в від 14.09.2021 у справі № 360/3952/21, доплата за період з 01.01.2016 по 30.11.2021 склала 39505,62 грн; від 14.09.2021 у справі № 360/3699/21, доплата за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 склала 325130,70 грн. З урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку 1165 ОСОБА_1 проведено виплату частини облікованої суми пенсії: протягом 2022 року 532,18 грн, протягом 2023 року 3958,04 грн. протягом 2024 року - 7083 грн, протягом 2025 року - 9124 грн. Подальша виплата доплати, облікованої за вищезазначеним рішення суду, буде проводитися відповідно до норм Порядку 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік. Зазначена в п.2.3 адвокатського запиту сума 187,35 грн ОСОБА_1 в жовтні 2025 року не виплачувалась.
17.07.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 2335442. Залишок невиплачених коштів становить 325130,70 грн.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно приписів частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Також суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин першої - третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Тобто, законодавцем визначено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат існування обставин невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 360/3699/21 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
17.07.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №360/3699/21 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України за реєстраційним номером 2335442.
Заборгованість у розмірі 325130,70 грн нарахована на виконання судового рішення, та станом на дату подання вказаної заяви не сплачена.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.
Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Разом з тим у даній справі суд не здійснює вихід за межі позовних вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, з огляду на положення частини третьої статті 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі № 360/3699/21 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшов значний час, а рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №360/3699/21 за позовом адвоката Заброднього Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 360/3699/21 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 07 травня 2021 року № 33/33-555, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за вислугу років в сумі 325130 (триста двадцять п'ять тисяч сто тридцять) гривень 70 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя Н.М. Басова