02 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1009/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.12.2025 №045750034787, яким ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1991 по 29.12.2012 роки до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. “е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ у зв'язку з цим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Позивач звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV"Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, яка так і не була йому виплачена при призначені пенсії. З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мінюсті 16.03.2021 № 339/35961. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву та прийнято рішення від 02.12.2025 №045750034787 про відмову у виплаті відповідної грошової допомоги посилаючись на відсутність спеціального стажу роботи, а також відсутності підтвердження що Санепідемстанція Красногвардійського району м. Дніпропетровська не відноситься до закладу державної або комунальної форми власності. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Стверджував, що позивач, на час звернення з заявою про призначення пенсії досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, працював на посаді лікаря - бактеріолога та будь-якого іншого виду пенсії не отримував. Стаж за час роботи в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ позивача становить 34 роки 2 місяці (що підтверджується протоколом перерахунку пенсії позивача), і поруч з цим ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовилося зарахувати до спеціального стажу позивача період роботи з 01.08.1991 по 29.12.2012 роки на посаді лікаря - бактеріолога (21 рік 4 місяці 28 днів). Вказує, що записами трудової книжки підтверджується, що позивач працювала в Санепідемстанції Красногвардійського району м. Дніпропетровська з 01.08.1991 по 29.12.2012 роки на посаді лікаря - бактеріолога. Відповідно до відкритих даних інформаційної системи юридична особа КРАСНОГВАРДІЙСЬКА РАЙОННА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, код ЄДРПОУ 01985044, була зареєстрована 11.11.1993. На момент останнього оновлення даних 19.02.2026 статус юридичної особи - припинено. При цьому організаційно-правова форма - Державна організація (установа, заклад). Види діяльності, Основний 85.14.1 Діяльність допоміжного медичного персоналу, що виконується не в лікарнях і не лікарями. Перелік засновників/ учасників юридичної особи МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ засновника: 00012925. Отже, позивачка працювала в закладі державної форми власності, натомість доказів протилежного відповідачем у оскаржуваному рішенні не надано. Відтак, вважає, що відповідач, відмовляючи спірним рішенням у віднесенні періоду роботи позивача з 01.08.1991 по 29.12.2012 роки до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зараховування спірного періоду роботи до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п.«е» ст.55 Закону№1788-ХІІ.
Відповідачем-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.25-27), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_1 звернулась із заявою від 24.11.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України з питання перерахунку пенсії “зміна надбавки (10 пенсій), зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000» відповідно до Закону. В заяві власноруч написано “Прошу нарахувати та виплатити 10 пенсій». За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2025, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення від 02.12.2025 за №045750034787, відповідно до якого позивачу відмовлено. Вказує, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191. Згідно матеріалів електронної пенсійної справи страховий стаж на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що підтверджений відповідними документами, складає 13 років 7 місяців 17 днів, а саме: з 01.08.1990 по 31.07.1991 - на посаді лікаря-інтерна по бактеріології в санітарноепідеміологічній станції Бабушкінського району м. Дніпропетровська; з 02.01.2013 по 30.09.2013 - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії в Державній установі “Дніпропетровський обласний центр Держсанепідслужби України»; з 14.10.2013 по 30.09.2025 - на посаді лікаря-бактеріолога Центральної бактеріологічної лабораторії. За даними трудової книжки не зараховано до стажу, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи в Санепідстанції Червоногвардійського району з 01.08.1991 по 29.12.2012 на посаді лікаря- бактеріолога оскільки відсутня інформація про форму власності, реорганізацію та перейменування установи, про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Враховуючи зазначене, а також те, що довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами, у ОСОБА_1 відсутні 30 років стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, в перерахунку пенсії з урахуванням періоду заробітної плати до 01 липня 2000 року відповідно до статті 40 Закону та в частині призначення грошової допомоги у розмірі десяти пенсій ОСОБА_1 , відмовлено. Отже, вважає, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок - не підлягають задоволенню.
Відповідач-2 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 31.08.2025 отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 24.11.2025 щодо перерахунку пенсії, зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 та про виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с.53)
Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Кіровоградській області та рішенням від 02.12.2025 №045750034787 відмовлено у перерахунку пенсії. (а.с.36) Рішення мотивовано тим, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи страховий стаж на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»-“ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що підтверджений відповідними документами, складає 13 років 7 місяців 17 днів, а саме: з 01.08.1990 по 31.07.1991 - на посаді лікаря-інтерна по бактеріології в санітарноепідеміологічній станції Бабушкінського району м. Дніпропетровська; з 02.01.2013 по 30.09.2013 - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії в Державній установі “Дніпропетровський обласний центр Держсанепідслужби України»; з 14.10.2013 по 30.09.2025 - на посаді лікаря-бактеріолога Центральної бактеріологічної лабораторії. За даними трудової книжки не зараховано до стажу, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи в Санепідстанції Червоногвардійського району з 01.08.1991 по 29.12.2012 на посаді лікаря- бактеріолога оскільки відсутня інформація про форму власності, реорганізацію та перейменування установи, про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача-1, позивач через адвоката звернулася до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).
Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Згідно п.п.5-7 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Згідно переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, зазначено, що лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Відповідно до п.4 Порядку №1191, страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, суд зазначає, що приміткою 2 до Переліку №909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а, для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" грошової допомоги при виході на пенсію по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на зазначених вище посадах.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд установив, що за заявою позивачки їй з 31.08.2025 року вперше призначена пенсія за віком. На день досягнення пенсійного віку 60 років позивачка працювала на посаді лікаря-бактеріолога клініко-діагностичної лабораторії КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради, належить до закладів охорони здоров'я.
Так, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 31.08.1982 ОСОБА_1 (а.с.13-15), зокрема:
з 01.08.1990 прийнята на посаду лікаря-інтерна з бактеріології в санітарноепідеміологічній станції Бабушкінського району м. Дніпропетровська, з якої 31.07.1991 - відрахована у зв'язку із закінченням інтернатури та вибуттям до місяця роботи в санепідстанцію Червоногвардійського району;
з 01.08.1991 прийнята на посаду лікаря-бактеріолога санепідстанції Червоногвардійського району, з 03.12.2001 призначена на посаду завідувача баклабораторії - лікаря-бактеріолога, з 29.12.2012 звільнена з посади у зв'язку з ліквідацією закладу;
з 02.01.2013 прийнята на посаду лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії відділу дослідження біологічних факторів в Державній установі “Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», з 30.09.2013 звільнена за власним бажанням;
з 14.10.2013 прийнята на посаду лікаря-бактеріолога Центральної бактеріологічної лабораторії Лівобережжя», з 10.12.2013 звільнена у зв'язку з переведенням до КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер;
з 17.12.2013 прийнята по переводу у КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №9 «ДОР» на посаду лікаря-бактеріолога.
За розрахунками відповідача, на день досягнення позивачкою пенсійного віку стаж її роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівника закладу охорони здоров'я, склав 13 років 7 місяців 13 днів, що є недостатнім для надання їй грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що до цього спеціального медичного стажу враховані такі періоди роботи позивачки: з 01.08.1990 по 31.07.1991 - на посаді лікаря-інтерна по бактеріології в санітарноепідеміологічній станції Бабушкінського району м. Дніпропетровська; з 02.01.2013 по 30.09.2013 - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії в Державній установі “Дніпропетровський обласний центр Держсанепідслужби України»; з 14.10.2013 по 30.09.2025 - на посаді лікаря-бактеріолога Центральної бактеріологічної лабораторії.
Спірним є період роботи позивачки з 01.08.1991 по 29.12.2012, який відповідач врахував до загального страхового стажу, але не врахував до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, пославшись на відсутність інформації про форму власності, реорганізацію, перейменування установи.
Приміткою 3 до Переліку №909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Суд зазначає, що до 01.01.1992 року діяла постанова Ради Міністрів СССР від 17.12.1959 року №1397 "Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та сільського господарства", якою затверджений Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.
У цьому Переліку вказані лікарняні установи всіх типів і найменувань, в тому числі клініки і клінічні частини, госпіталі, лепрозорії, психіатричні колонії, амбулаторно-поліклінічні заклади всіх типів і найменувань (поліклініки, амбулаторії, диспансери всіх профілів, установи швидкої медичної допомоги і переливання крові, медсанчастини, оздоровчі пункти, медичні кабінети і пункти, фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти, станції санітарної авіації, рентгенівські станції і пункти, медичні лабораторії та інші). До посад лікарів та інших медичних працівників, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років, відносились лікарі, зубні лікарі, техніки, фельдшери, помічники лікаря, акушерки, масажисти, лаборанти і медичні сестри - всі незалежно від найменування посади, дезінфекційні інструктори.
Згідно відповіді №2556056 від 02.04.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Красногвардійська районна санітарно-епідеміологічна станція м.Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 01985044, була зареєстрована 11.11.1993. Організаційно-правова форма - державна організація (установа, заклад). Види діяльності: основний 85.14.1 Діяльність допоміжного медичного персоналу, що виконується не в лікарнях і не лікарями. Перелік засновників/ учасників юридичної особи Міністерство охорони здоров1я України. Статус припинено - 11.02.2015, підстава припинення юридичної особи в результаті ліквідації. (а.с.74-75)
З огляду на вказане, позивачка працювала в закладі державної форми власності, доказів протилежного відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено та суду не надано. При цьому, трудова книжка містить усі необхідні записи про періоди роботи в закладах охорони здоров'я на посадах лікарів.
Отже, робота позивачки лікарем-бактеріологом у санепідстанції Червоногвардійського району у 1991-2012 роках підлягає зарахуванню до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, Порядком №1191.
Відповідач при розгляді заяви позивачки від 24.11.2025 року навів хибні розрахунки про відсутність у неї необхідного 30-річного спеціального стажу медичного працівника, що визначає право на виплату грошової допомоги, та дійшов до помилкового висновку про неврахування до цього спеціального стажу періоду її роботи на посаді лікаря-бактеріолога з 01.08.1991 по 29.12.2012 року, який підтверджений трудовою книжкою.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 під час вирішення питання про виплату позивачці грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV безпідставно не враховано до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.08.1991 по 29.12.2012 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.08.1982, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.12.2025 №045750034787 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, підлягає скасуванню.
Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Як слідує практики Європейського суду: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Враховуючи те, що відповідачем-1 прийнято протиправне рішення та при цьому не зараховано до спеціального страхового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1991 по 29.12.2012, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2025, зарахувавши до страхового стажу позивача, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, вказані періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 31.08.1982, а також нарахувати позивачці грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.
Щодо вимоги про виплату такої допомоги, то суд зазначає, оскільки позивачка перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то відповідно обов'язок щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, необхідно покласти на відповідача-2.
Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, здійснені позивачкою судові витрати на сплату судового збору у сумі 1064,96 грн. (а.с.14) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02.12.2025 №045750034787 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди роботи на посаді лікаря-бактеріолога з 01.08.1991 по 29.12.2012 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 31.08.1982 та нарахувати грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА