Рішення від 01.04.2026 по справі 160/9827/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Київ справа №160/9827/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (в/ч НОМЕР_1 ).

З урахуванням уточненої позовної заяви від 28.04.2024, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 з розгляду рапорту ОСОБА_1 , молодшого сержанта по мобілізації, старшого навідника мінометного взводу про звільнення, який зареєстрований 11.03.2024 за № 1538/07/46 у ІНФОРМАЦІЯ_1 та переданий до військової частини НОМЕР_1 11.03.2024, про що є відмітка про передання і відповідь на адвокатський запит;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 , молодшого сержанта по мобілізації, старшого навідника мінометного взводу про звільнення, який зареєстрований 11.03.2024 за № 1538/07/46 у ІНФОРМАЦІЯ_1 та переданий до військової частини НОМЕР_1 11.03.2024, про що є відмітка про передання і відповідь на адвокатський запит;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити звільнення ОСОБА_1 , молодшого сержанта по мобілізації, старшого навідника мінометного взводу на підставі його рапорту про звільнення та наданого свідоцтва про хворобу № 327-П від 05.03.2024, виданого ЦВЛК ЗСУ;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 при звільненні військовослужбовця ОСОБА_2 , молодшого сержанта по мобілізації, старшого навідника мінометного взводу, виплатити всі види грошового забезпечення, які необхідно виплатити військовослужбовцю при звільненні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Скрипку І.М.

Ухвалою судді Скрипки І.М. від 11.11.2024 адміністративну справу прийнято до свого провадження. Постановлено, що справа буде розглядатися одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 06.09.2023 ОСОБА_1 , під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 , внаслідок ворожого обстрілу отримав поранення, у зв'язку з чим подав рапорт про звільнення, однак будь-якої інформації щодо його розгляду станом на момент подання цього позову немає.

26.11.2024 в/ч НОМЕР_1 надано додаткові пояснення, в яких відповідач звертає увагу, що позивач до цього часу не прибув до в/ч НОМЕР_1 . Вказано, що позивачем були надані лише докази направлення 11.03.2024 рапорту про звільнення з військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 12.03.2024 відповідач не мав необхідного доступу до системи захищеного електронного документообігу СЕДО, оскільки не було завершено процес підключення користувачів СЕДО (заявка про підключення від 12.03.2024 № 1313), а особовий склад військової частини виконував бойові завдання в Донецькій області в умовах відсутності електричної енергії та часто будь-якого зв'язку (відсутність технічної можливості надсилання або отримання документів в електронному вигляді). Вважає, що позивач, якому достеменно відомо про відсутність технічної можливості надсилання або отримання документів в електронному вигляді відповідачем, не бажаючи повертатись до місця служби, без дозволу та повідомлення командира, після закінчення лікування 07.03.2024, 11.03.2024 направив рапорт про звільнення через ІНФОРМАЦІЯ_3 .

09.12.2024 від представника позивача надійшли пояснення, за змістом яких відповідно до виписного епікризу № 17263 від 07.03.2024 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», молодший сержант ОСОБА_1 виписується в задовільному стані до в/ч НОМЕР_1 . Лікування отримав в повному обсязі. Про заборону вживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час пересування до частини та своєчасність прибуття був проінформований. При цьому, у відповідності до Продовження свідоцтва про хворобу № 327 в молодший сержант ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з обліку та має потребу в супроводі. Стверджує, що в/ч НОМЕР_1 відмовлено у наданні адреси, а позивач в силу свого поранення її не пам'ятає. Представник позивача також не заперечує, що ОСОБА_1 дійсно подано рапорт з додатками на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак як свідчить інформація, надана останнім, вказаний рапорт передано засобами СЕДО о 10.16 11.03.2024 за № 1538/07/46, про що зроблено автоматичну відмітку з часовим штампом на першій сторінці переданого документу Рапорту.

24.02.2025 до суду надійшли письмові пояснення в/ч НОМЕР_1 , в яких відповідач звертає увагу на те, що листом № 961 від 18.02.2024 на запит представника позивача щодо засобів зв'язку з військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що поштової адреси у відповідача немає. Для ведення листування з відповідачем можна використовувати фельд'єгерсько-поштовий зв'язок або систему СЕДО військової частини НОМЕР_2 (з приміткою військової частини НОМЕР_1 ). Тобто, передавати електронні документи необхідно через військову частину НОМЕР_2 . Вважає, що рапорт позивача не розглянуто внаслідок його неправильних дій.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 27.02.2022 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно наявних у справі документів позивач 06.09.2023 внаслідок авіаудару з ворожого літака по позиціях під час бойового розпорядження в зоні ведення бойових дій поблизу с. Золота Нива Волноваського району Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення обох ніг та 07.09.2023 був евакуйований до КНП «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міської ради, де з 07.09.2023 по 12.09.2023 проходив стаціонарне лікування, після чого перебував на лікуванні в інших лікарняних закладах та у відпустці, у зв'язку з пораненням.

30.10.2023 ОСОБА_1 комісійно обстежений у Державній установі «Інститут психіатрії Міністерства здоров'я України». Діагностовано посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний перебіг. Наслідки ЗЧМТ (струс мозку) у вигляді церебрастенічного синдрому, цефалгії, диссомнії.

11.03.2024 о 10 год. 16 хв. командиру військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем поданий рапорт про звільнення з військової служби за станом здоров'я на підставі Свідоцтва про хворобу від 05.03.2024, виданого ЦВЛК Збройний Сил України № 1365 від 05.03.2024.

Однак рапорт станом на дату подання цього позову не розглянутий.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (Статут ЗСУ), із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пунктом 31 Статуту ЗСУ визначено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

За нормами пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту, у подальшому регламентується Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом МО від 06.08.2024 № 531 (Порядок №531).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №531 передбачено, що з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,-до наступного прямого командира (начальника).

Відповідно до пункту 1 Розділу II Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

Згідно з пунктами 1-6, 8, 9 розділу III Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «Рапорт»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті

Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1)невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що розділом IV Наказу №531 визначено особливості подання та розгляду рапортів в електронній формі.

Так, пунктами 1-9 Розділу IV Порядку №531 визначено, що рапорт в електронній формі створюється та подається за допомогою засобів СЕДО, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони «Армія+» (включаючи його складові частини) (далі - Державний вебпортал) та інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України.

Рапорт в електронній формі, що містить службову інформацію або інформацію, що становить державну таємницю, подається виключно через інформаційно-комунікаційні системи Міноборони України або Збройних Сил, які призначені для обміну службовою інформацією та в установленому законодавством порядку допущені до обробки інформації з відповідним ступенем обмеження доступу (ступенем секретності).

Створення рапорту в СЕДО здійснюється згідно з вимогами інструкції користувача.

Кожен користувач Державного вебпорталу має свій унікальний код - ID-номер. Кожен командир зобов'язаний довести до підлеглого особового складу свій власний ID-номер та ID-номер СЕДО підрозділу.

Військовослужбовець створює рапорт на Державному вебпорталі за допомогою зразків рапортів, які доступні на ньому, заповнивши всі необхідні текстові поля, зазначивши тему та суть свого клопотання.

Для направлення на погодження рапорту на Державному вебпорталі військовослужбовець має ввести ID-номер свого безпосереднього командира (начальника) або у випадках, передбачених цим розділом, ввести ID-номер прямого командира (начальника) та підписати його.

Підписання та погодження електронного рапорту на Державному вебпорталі здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (у тому числі «Дія.Підпис») та/або удосконаленого електронного підпису військовослужбовцем, відповідними командирами (начальниками), та/або засобами Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Створення та подання на погодження електронного рапорту може здійснюватися засобами Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу, за умови здійснення електронної ідентифікації, яка дає змогу однозначно встановити особу військовослужбовця, що звертається із відповідним електронним рапортом.

Підписання та погодження електронного рапорту в СЕДО здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Безпосередній командир (начальник) надає відповідь на електронний рапорт військовослужбовця шляхом погодження або непогодження рапорту із зазначенням правового обґрунтування та пропозицій і накладенням свого кваліфікованого електронного підпису та/або удосконаленого електронного підпису, та/або з використанням засобів Державного вебпорталу, що підтверджується накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Державного вебпорталу.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до позовної заяви долучено рапорт, адресований командиру військової частини НОМЕР_1 , однак фактично направлений ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про те, що безпосередньо до командування військової частини НОМЕР_1 останній не звертався.

Суд зауважує, що саме по собі направлення рапорта до ІНФОРМАЦІЯ_1 не може свідчити про безпосереднє звернення позивача до командування військової частини НОМЕР_1 .

Поряд з цим, як вбачається із листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.04.2024 № 3193, рапорт ОСОБА_1 передано засобами СЕДО о 10 год. 16 хв. 11.03.2024 за № 1538/07/46, про що було зроблено автоматичну відмітку з часовим штампом на першій сторінці.

У той же час, наявним у справі листом командира в/ч НОМЕР_1 від 18.02.2024 №961, підтверджуються доводи представника позивача про те, що позивачу не повідомлялася поштова адреса відповідача, а лише проінформовано, що для ведення листування з в/ч НОМЕР_1 можна використовувати фельд'єгерський поштовий зв'язок або систему СЕДО.

У свою чергу, нормами пункту 4 розділу IV Наказу №531 передбачено, що кожен користувач Державного вебпорталу має свій унікальний код - ID-номер. Кожен командир зобов'язаний довести до підлеглого особового складу свій власний ID-номер та ID-номер СЕДО підрозділу.

Отже, вимоги розділу IV Наказу №531 можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли, лише за умови виконання командиром свого обов'язку щодо доведення до військовослужбовця свого власного ID-номеру та ID-номеру СЕДО підрозділу.

Однак, відповідач не надав суду доказів того, що командиром військової частини НОМЕР_3 виконано свій обов'язок щодо доведення позивачу його власного ID-номеру та ID-номеру СЕДО підрозділу.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач з підстав не залежних від нього був позбавлений можливості направити рапорт, як в паперовій, так і в електронній формі, суд вважає, що надіслання ІНФОРМАЦІЯ_1 рапорту засобами СЕДО на адресу військової частини НОМЕР_1 є підставою для його розгляду на загальних підставах, як такого, що прирівнюється до поданого в паперовому вигляді.

Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, відповідачем не приймалося рішення за наслідками розгляду рапорту, а отже питання про звільнення позивача з військової служби по суті не розглядалось, та, як наслідок, відсутній висновок про відсутність у нього права на звільнення з військової служби.

Отже, до розгляду військовою частиною НОМЕР_1 питання про звільнення позивача з військової служби суд позбавлений можливості вирішити цей спір, адже лише після прийняття рішення уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо розгляду рапорту про звільнення з військової служби по суті, можливе надання оцінки його відповідності вимогам закону.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача що полягає у нерозгляді рапорту позивача про звільнення з військової служби та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 повторно розглянути питання за наслідками подання рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби.

У решті позовних вимог слід відмовити, з огляду на їх передчасність.

Оскільки позивач, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), що полягає у нерозгляді рапорту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) про звільнення з військової служби, який зареєстрований 11.03.2024 за № 1538/07/46 у ІНФОРМАЦІЯ_5 та переданий до військової частини НОМЕР_1 .

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути питання за наслідками подання рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, зареєстрованого 11.03.2024 та прийняти рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Попередній документ
135366091
Наступний документ
135366093
Інформація про рішення:
№ рішення: 135366092
№ справи: 160/9827/24
Дата рішення: 01.04.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.11.2024)
Дата надходження: 05.11.2024
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СКРИПКА І М
ЦАРІКОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА