01 квітня 2026 року справа №320/43542/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (далі позивач, ДП СЗТФ «Прогрес») з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2024 року № 1291/Ж10/31-00-07-03-02-20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з урахуванням специфіки предметів укладених зовнішньоекономічних контрактів, що стали підставою для нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства, він позбавлений можливості виконати їх у строки встановлені Законом України «Про валюту і валютні операції» через настання та дію форс-мажорних обставин в Україні по даний час. Позивач стверджує, що пеня йому була нарахована безпідставно, оскільки в його діях відсутня вина у вчиненні податкового правопорушення, що підтверджується документально, тому вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перевіркою встановлено порушення граничних термінів проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача на форс-мажорні обставини, оскільки останнім не доведено причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю виконати конкретні зобов'язання. Крім того, зазначив, що Закон України «Про валюту і валютні операції» не містить положень, які передбачають зупинення перебігу строків, встановлених ст.13 цього Закону, на період дії воєнного стану.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що пеня за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суперечить положенням п.52-1 підрозділу XX Перехідних положень ПК України. За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що контролюючим органом чітко виконано вимоги валютного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що не погоджується з позицією відповідача, яка викладена у відзиві, та вважає, що наведені контролюючим органом аргументи не спростовують протиправності податкового повідомлення-рішення та аргументів позивача. Зокрема, представник позивача наполягав на тому, що введення режиму воєнного стану в Україні має безпосереднє відношення до виконання господарського зобов'язання позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, що унеможливлює після постачання товару отримати позивачем валютну виручку, поставку товару на невизначений строк, факт чого засвідчено Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифікатів.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких виклав свої пояснення та аргументи щодо зазначених мотивів позивача і зазначив, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Крім того, представник відповідача вказав, що на правовідносини, пов'язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються визначені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.
Представником позивача подано до суду додаткові пояснення щодо вжиття заходів для вирішення проблеми виконання зобов'язань за контрактами та отримання валютних надходжень.
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 04.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за договорами (контрактами): №1646/AHM/TRANS/2020 від 31.12.2020 з нерезидентом - Адміністрація національної оборони Королівства Марокко, № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 з нерезидентом - Адміністрація національної оборони Королівства Марокко, № С-42-05/2021/Рг від 31.12.2021 з нерезидентом - LTN-Solutions F.Z.C, № C-10-04/2022/PR від 12.07.2022 з нерезидентом - US Polytech Limited Liability Company, № Рг/2022/01 від 04.03.2022 з нерезидентом - WF Well System sp.z.o.o, № С-34- 04/2021/Рг від 08.11.2021 з нерезидентом - Excalibur International A.S., № С-20-04/2022/PR від 09.11.2022 з нерезидентом - Entech Group UAB, № C-16-03/2020/PR від 10.03.2020 з нерезидентом - ZSR Patlayici Sanayi A.S за період діяльності з 10.03.2020 по 22.04.2024, за результатами якої складено акт перевірки від 26.04.2024 № 1334/Ж5/31-00-07-03-02-15/05311609.
Перевіркою встановлено порушення ДП СЗТФ «Прогрес» вимог ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІ при виконанні експортних контрактів від 31.12.2021 № С-42-05/2021/Рг, від 10.03.2020 № C-16-03/2020/PR, від 30.12.2020 №1647/АНМ/4В/2020, від 31.12.2020 № 1646/AНM/TRANS/2020, від 08.11.2021 № С-34-04/2021/Рг, а саме: несвоєчасне надходження частини валютної виручки від нерезидента та імпортного контракту від 09.11.2022 № С-20-04/2022/PR, а саме: несвоєчасне надходження частини товару від нерезидента:
1) частина валютної виручки на загальну суму 10 000,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA209190016380U4 від 03.02.2022 року на суму 494 505,50 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 02.02.2023, наказом Мінекономіки від 07.05.2023 №3721 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 98 901,50 дол. США з 03.02.2023 до 02.08.2023 року) надійшла згідно банківських виписок від 31.10.2023 на суму 25,00 дол. США та від 31.10.2023 на суму 9 975,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 90 днів (03.08.2023 - 31.10.2023);
- частина валютної виручки на загальну суму 20 000,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA209190016380U4 від 03.02.2022 року на суму 494 505,50 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 02.02.2023, наказом Мінекономіки від 07.05.2023 №3721 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 98 901,50 дол. США з 03.02.2023 до 02.08.2023 року та наказом Мінекономіки від 15.12.2023 №19581 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 58 901,50 дол. США з 05.12.2023 до 21.01.2024 року) надійшла згідно банківських виписок від 18.01.2024 на суму 25,00 дол. США, від 18.01.2024 на суму 25,00 дол. США, від 18.01.2024 на суму 9 975,00 дол. США та від 18.01.2024 на суму 9 975,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 34 дні (01.11.2023 - 04.12.2023);
- частина валютної виручки на загальну суму 20 000,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA209190016380U4 від 03.02.2022 року на суму 494 505,50 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 02.02.2023, наказом Мінекономіки від 07.05.2023 №3721 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 98 901,50 дол. США з 03.02.2023 до 02.08.2023 року та наказом Мінекономіки від 15.12.2023 №19581 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 58 901,50 дол. США з 05.12.2023 до 21.01.2024 року) надійшла згідно банківських виписок від 02.02.2024 на суму 25,00 дол. США та від 02.02.2024 на суму 19 975,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 12 днів (22.01.2024 - 02.02.2024);
- частина валютної виручки на суму 8 901,50 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA209190016380U4 від 03.02.2022 року на суму 494 505,50 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 02.02.2023, наказом Мінекономіки від 07.05.2023 №3721 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 98 901,50 дол. США з 03.02.2023 до 02.08.2023 року та наказом Мінекономіки від 15.12.2023 №19581 продовжено строк розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 58 901,50 дол. США з 05.12.2023 до 21.01.2024 року) станом на 22.04.2024 року (дата завершення перевірки) не надійшла на банківський рахунок Підприємства, чим порушено законодавчо встановлені строки розрахунків на 80 днів (03.02.2024 - 22.04.2024).
2) згідно авансового платежу від 02.12.2022 п/д №ПР000002830 в сумі 46 970,00 євро (граничний термін поставки товару/повернення коштів) - 30.05.2023. Згідно Сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-23-4382 (лист від 06.11.2023 №653/03.23) період дії форс-мажорних обставин з 22.02.2023 по 30.06.2023, відбулась поставка товару з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, а саме:
на 22 дні (07.10.2023 - 28.10.2023) (авансовий платіж, на який застосовується пеня - 46 796,24 євро, поставка товару відбулась згідно МД №23UA100380688415U2 від 28.10.2023);
на 60 днів (29.10.2023 - 28.12.2023) (поставка товару відбулась згідно МД №23UA100380621078Ul від 28.12.2023);
3) частина валютної виручки в розмірі 119 909,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 року на суму 3 844 357,33 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 19.09.2023) надійшла згідно банківських виписок від 06.11.2023 на суму 119 909,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 48 днів (20.09.2023 - 06.11.2023);
- частина валютної виручки в розмірі 205 429,98 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 року на суму 3 844 357,33 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 19.09.2023) надійшла згідно банківських виписок від 19.02.2024 на суму 205 429,98 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 105 днів (07.11.2023 - 19.02.2024);
- частина валютної виручки в розмірі 100 000,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 року на суму 3 844 357,33 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 19.09.2023) надійшла згідно банківських виписок від 25.03.2024 на суму 100 000,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 35 днів (20.02.2024- 25.03.2024);
- частина валютної виручки в розмірі 313 795,98 дол. США за експортований товар згідно МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 року на суму 3 844 357,33 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 19.09.2023) станом на 22.04.2024 року (дата завершення перевірки) не надійшла на банківський рахунок Підприємства, чим порушено законодавчо встановлені строки розрахунків на 28 днів (26.03.2024 - 22.04.2024).
4) валютна виручка в розмірі 2 588 700,00 дол. США за експортований товар згідно МД № UA100380/2021/047268 від 21.12.2021 року на суму 17 980 000,00 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022) станом на 22.04.2024 року (дата завершення перевірки) не надійшла на банківський рахунок Підприємства, чим порушено законодавчо встановлені строки розрахунків на 489 днів (21.12.2022 - 22.04.2024);
5) валютна виручка в розмірі 371 160,00 дол. США за експортований товар згідно МД № UA100380/2021/047258 від 21.12.2021 року на суму 1 621 800,00 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022) надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 20 днів (21.12.2022 - 09.01.2023);
- валютна виручка в розмірі 301 500,00 дол. США за експортований товар згідно МД № UA100380/2021/047258 від 21.12.2021 року на суму 1 621 800,00 дол. США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022) надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 157 днів (10.01.2023- 15.06.2023);
6) валютна виручка в розмірі 85 650,00 дол. США за експортований товар згідно МД № 2UA100380394306U2 від 22.11.2022 року на загальну суму 428 250,00 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.05.2023) надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дні (21.05.2023 - 22.05.2023).
На підставі акту перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення- рішення від 22.05.2024 № 1291/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 115 190 211,22 грн.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 25.07.2024 № 22687/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 № 1291/Ж10/31-00-07-03-02-20, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.
У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Відповідно до частини дев'ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (далі - Положення № 5), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (пункт 21).
Згідно з пунктом 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно з пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Водночас, згідно з частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що в разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Разом з тим, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Поряд із цим, усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 19.08.2022 у справі №818/2429/18, від 17.06.2020 у справі №812/677/17, від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку. При цьому, наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на можливість виконання нею, зокрема, вимог валютного законодавства.
Отже, з наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Судом встановлено, що ДП СЗТФ «Прогрес» створене на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 785 і є державним унітарним підприємством, у відповідності до частини першої, другої та дев'ятої статті 73 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1.1 Статуту ДП СЗТФ «Прогрес», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.07.2022 № 189 Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне підприємство «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (Підприємство) є державним комерційним підприємством, реорганізованим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.1996 № 1247 «Питання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення» з Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес», та перебуває у сфері управління Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022 (далі - Міноборони).
Згідно з п.2.1 Статуту Підприємство створено з метою одержання прибутку від здійснення діяльності експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, які підлягають експортному контролю, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу та розширення міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері.
Відповідно до п.2.2. Статуту на Підприємство покладаються, зокрема, такі завдання:
здійснення діяльності з експорту та імпорту озброєння, боєприпасів, військової техніки і спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, робіт і послуг військового та спеціального призначення;
сприяння нарощуванню ефективності використання і розвитку експортного, виробничого та науково-технічного потенціалу вітчизняних підприємств, насамперед оборонно-промислового комплексу;
освоєння міжнародних ринків озброєння, військової та спеціальної техніки, проведення маркетингових досліджень, у тому числі із залученням на договірній основі представників інших підприємств і організацій;
реалізація військового майна відповідно до укладених з Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють управління військовими формуваннями, а також підприємствами, організаціями, у тому числі й нерезидентами, договорів купівлі-продажу, комісії, консигнації, спільної діяльності, міни, бартеру, поставки, товарного кредиту та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до п.9.1 Статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток.
Згідно з п.9.2 Статуту прибуток Підприємства формується за рахунок надходжень від провадження господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, сплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, відрахувань до цільових та інших фондів, залишається у повному його розпорядженні та використовується відповідно до законодавства.
Прибуток Підприємства визначається шляхом зменшення суми валового доходу Підприємства за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.
Відповідно до п. 9.3 Статуту розподіл прибутку Підприємства здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану Підприємства з урахуванням вимог Господарського кодексу України та інших законів України.
Згідно з п.9.4 Статуту у фінансовому плані Підприємства затверджуються суми коштів, які спрямовуються державі як власнику і зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до п. 9.5 Статуту складення, затвердження та контроль за виконанням фінансового плану Підприємства здійснюються в установленому законодавством порядку.
Згідно з п.9.6 Статуту Підприємство відраховує та сплачує до державного бюджету частину прибутку відповідно до порядку та нормативу, визначених законодавством.
Пунктом 10.5 Статуту визначено, що Підприємства бере участь у військово-технічному співробітництві з нерезидентами шляхом інформаційного обміну, укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), експорту та імпорту товарів військового призначення, у тому числі надання консультаційних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських, консалтингових, юридичних послуг, наукової, науково-технічної, науково-виробничої, навчальної та іншої кооперації з іноземними суб'єктами господарської діяльності, організації і проведення виставок, конкурсів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, та інших заходів щодо товарів військового призначення, здійснення інших видів діяльності у цій сфері, які не суперечать законодавству України та нормам міжнародного права.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт з нерезидентом - LTN-SOLUTIONS F.Z.C, ОАЕ від 31.12.2021 № С-42-05/2021/Рг про продаж двигунів.
На виконання умов цього контракту позивачем відвантажено товар на загальну суму 494 505,50 дол. США, що засвідчено митною декларацією UA100380/2022/390454 від 03.02.2022.
Граничний строк надходження валютної виручки - 02.02.2023.
Згідно з платіжними документами від 18.01.2022 №475508 та №475540 за експортований товар надійшла оплата за товар на поточний рахунок ДП СЗТФ «Прогрес» в сумі 395 604,00 дол. США.
На залишок валютної виручки в сумі 98 901,50 дол.США позивач отримав висновок Міністерства економіки України про продовження строку розрахунків за контрактом від 31.12.2021 № С-42-05/2021/Рг, а саме: згідно з наказом Міністерства від 07.05.2023 № 3721 строки продовжено з 03.02.2023 до 02.08.2023.
В подальшому, наказом Мінекономіки від 15.12.2023 № 19581 продовжено строк розрахунків по сумі 58 901,50 дол. США з 05.12.2023 до 21.01.2024.
Однак, за висновком контролюючого органу, позивачем порушено законодавчо встановлений строк надходження валютної виручки по сумі 58 901,50 дол. США кількість днів прострочення - 90 днів, по сумі 48 901,50 дол. США - 34 дні, по сумі 28 901,50 дол. США - 12 днів, по сумі 8901,50 дол. США - 80 днів.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
На виконання приписів частини четвертої статті 13 Закону №2473-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок №104).
Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.
Пунктом 2 Порядку №104 передбачено, що висновок видається Мінекономіки під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів, а саме за імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
Згідно з пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
-заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
-копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
-копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
-копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку (п.4 Порядку №104).
Отже, висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за експортною чи імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.
У свою чергу, позивач пояснив, що звернувся до Міністерства економіки України як уповноваженого органу із відповідною заявою для продовження строків розрахунків, за результатами розгляду якої наказом Мінекономіки від 07.05.2023 №3721 строк розрахунків продовжено з 03.02.2023 до 02.08.2023. Надалі, наказом Мінекономіки від 15.12.2023 № 19581 продовжено строки розрахунків з 05.12.2023 до 21.01.2024.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази відмови Мінекономіки у продовженні строків розрахунків з 03.02.2023 до 02.08.2023 за вказаним контрактом.
Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивні висновки Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, то правові підстави для застосування до нього пені відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.
Також, як зазначено Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.
Окрім того, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт з нерезидентом - компанією ENTECH GROUP UAB, Литовська республіка, від 09.11.2022 № С-20-04/2022/Рг про купівлю товару, на виконання умов якого позивачем здійснено передоплату на суму 91 826,35 євро. Товар на вказану суму надійшов від нерезидента, що засвідчено митними деклараціями.
На виконання умов вказаного контракту від 09.11.2022 № С-20-04/2022/Рг ДП СЗТФ «Прогрес» здійснило перерахування коштів згідно авансового платежу від 02.12.2022 п/д №ПР000002830 в сумі 46 970,00 євро. Граничний термін поставки товару/повернення коштів - 30.05.2023.
Водночас, Київською обласною торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 3200-23-4382 від 06.11.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) датою настання 22.02.2023 по 30.06.2023, які стали перешкодою у діяльності ДП СЗТФ «Прогрес» та унеможливлювали належне виконання зобов'язань за контрактом № С-20-04/2022/Рг, укладеним з ENTECH GROUP UAB.
Вказаним сертифікатом № 3200-23-4382 від 06.11.2023 засвідчено форс-мажорні обставини, які пов'язані з тим, що під час виконання імпортного постачання товару за зовнішньоекономічним контрактом від 09.11.2022 № С-20-04/2022/Рг, перешкодою у виконання його умов стали масові ракетні удари у лютому 2023 року по м. Харків, де розташовувався офіс ТОВ «Хадо-Холдинг», який виступає комітентом за договором комісії №Д-48-04/2022/П від 09.11.2022, на виконання умов якого позивачем, як комісіонером, укладено зовнішньоекономічний контракт від 09.11.2022 № С-20-04/2022/ Рг. Через зазначені масові ракетні удари на підприємстві комітента був оголошено простій, що завадило позивачу своєчасно виконати зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказані причини несвоєчасного виконання умов контракту спричинені форс-мажорними обставинами, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з фактом порушення граничного строку для виконання умов контракту з поставки товару.
Крім того, виходячи з викладеного, з моменту отримання авансового платежу та до початку дії форс-мажорних обставин, тобто з 03.12.2022 по 21.02.2023 включно минуло 81 день зі встановленого законодавством 180-денного строку. Решта днів відраховуються по завершенні дії форс-мажорних обставин, тобто з 01.07.2023. Отже, останнім днем для належної поставки товару є 07.10.2023. Однак, поставка здійснена 28.10.2023.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що період прострочення повинен обраховуватись з наступного дня, тобто з 08.10.2023, а тому обрахунок прострочення обраховано відповідачем невірно, що потягло за собою формування невірної суми пені.
За вказаних обставин, враховуючи факт існування в періоді виконання умов контракту від 09.11.2022 № С-20-04/2022/Рг форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), нарахування пені за валютними операціями позивача зупиняється.
Також, як вбачається з матеріалів справи, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт № С-16-03/2020/Рг від 10.03.2020 з нерезидентом - компанією ZSR PATLAYICI SANAYI A.S., Турецька Республіка, про продаж обладнання для виготовлення патронів.
На виконання умов контракту № С-16-03/2020/Рг від 10.03.2020, ДП СЗТФ «Прогрес» здійснило поставку обладнання на загальну суму 10 445 750 дол.США, у тому числі:
МД № UA100300/2021/043637 від 25.06.2021 на суму 1 986 612,73 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 24.06.2022);
МД № UA100380/2022/390323 від 27.01.2022 на суму 1 430 203,25 дол.США(граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 26.01.2023);
МД № UA100380/2022/390328 від 27.01.2022 на суму 1 370 756,52 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 26.01.2023);
МД № 23UA10038065069U8 від 13.02.2023 на суму 1 813 820,17 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 11.08.2023);
МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 на суму 3 844 357,33 дол.США (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 19.09.2023).
Перевіркою встановлено, що частина валютної виручки за експортований товар згідно з МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 надійшла з порушенням встановлених строків розрахунків, а саме: у розмірі 119 909,00 дол.США - на 48 днів (20.09.2023-06.11.2023); у розмірі 205 429,98 дол.США - на 105 днів (07.11.2023-19.02.2024); у розмірі 100 000,00 дол.США - на 35 днів (20.02.2024-25.03.2024); у розмірі 313 795,98 дол.США - на 28 днів (26.03.2024 -22.04.2024).
Судом встановлено, що зовнішньоекономічний контракт № С-16-03/2020/Рг від 10.03.2020 укладено позивачем на виконання умов договору комісії № Д-22-03/2020/П від 14.02.2020, укладеного з ТОВ «Спецтехномаш», як Комітентом, який, в свою чергу, зобов'язаний організувати надання послуг його працівниками із шеф-монтажу, пусконалагоджувальних робіт та підготовки операторів і обслуговуючого персоналу обладнання для виготовлення гільз до патронів калібру 12,7x99м на території замовника - ZSR PATLAYICI SANAYI A.S. (Турецька Республіка) за вказаним зовнішньоекономічним контрактом № С-16-03/2020/Рг від 10.03.2020.
Тобто, з метою проведення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт поставленого позивачем обладнання для виготовлення патронів, Комітентом, ТОВ «Спецтехномаш», необхідно було організувати виїзд необхідної кількості своїх спеціалістів (чоловіків) для виконання вказаних робіт на територію замовника - ZSR PATLAYICI SANAYI A.S. (Турецька Республіка).
Разом з тим, 26.08.2024 Торгово-промисловою палатою України видано сертифікат № 3100-24-1619 від 26.08.2024, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, обмежень виїзду чоловіків - громадян України, віком від 18 до 60 років за межі України, при виконанні ДП СЗТФ «Прогрес» обов'язку (зобов'язання) організувати надання послуг за контрактом № С-16-03/2020/Рг від 10.03.2020, укладеним з ZSR PATLAYICI SANAYI A.S.
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено та проведено загальну мобілізацію на усій території України.
В подальшому, строки дії воєнного стану, а також проведення мобілізації, неодноразово продовжувалися і останні тривають і досі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: 6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
За приписами статей 15, 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації можуть бути призвані громадяни призовного віку від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок та умови перетину громадянами України державного кордону України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
Проаналізувавши норми спеціального законодавства, варто зазначити, що запроваджуючи в Україні воєнний стан та оголошення загальної мобілізації, конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежується, зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, після введення в Україні, з 24 лютого 2022 року, правового режиму воєнного стану та оголошення і проведення загальної військової мобілізації, обмежено виїзд чоловіків - громадян України, віком від 18-60 років за межі України, що є форс-мажорними обставинами, які в повній мірі відповідають ознакам надзвичайності і невідворотності.
Крім того, причинно-наслідковий зв'язок, у даному випадку, полягає в тому, що працівники ТОВ «Спецтехномаш», які є чоловіками, на яких поширюється тимчасова заборона виїзду за межі України, не мали фізичної можливості виїхати за межі України та вчасно прибути на територію замовника - ZSR PATLAYICISANAYI A.S. для виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10.03.2020 № С-16-03/2020/Рг з метою проведення шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт поставленого позивачем обладнання, що потягло за собою порушення строку розрахунків.
Тобто, форс-мажорні обставини, зафіксовані Торгово-промисловою палатою України у сертифікаті № 3100-24-1619 від 26.08.2024, свідчать про безпосередній вплив на можливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану.
Згідно із зазначеним сертифікатом № 3100-24-1619 від 26.08.2024, дія форс-мажорних обставин настає з 24.02.2022 та станом на 26.08.2024 триває.
Отже, у період прострочення частини валютної виручки за експортований товар за контрактом № С-16-03/2020/Рг згідно з МД № 23UA100380651569U8 від 24.03.2023 діяли та продовжують діяти форс-мажорні обставини, засвідчені сертифікатом № 3100-24-1619 від 26.08.2024, що є підставою для зупинення як перебіг строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Також, як вбачається з матеріалів справи, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт №1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 з нерезидентом - Адміністрацією національної оборони Королівства Марокко про продаж ракет.
На виконання умов контракту №1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 ДП СЗТФ «Прогрес» (Продавець) поставлено на користь Адміністрації національної оборони Королівства Марокко товар на загальну суму 55 650 000,00 дол. США відповідно до наступних митних декларацій, а саме:
UA100300/2021/043709 від 29.06.2021 на суму 12 833 000.00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 28.06.2022);
UA100300/2021/046033 від 22.10.2021 на суму 24 837 000 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 21.10.2022);
UA100380/2021/047268 від 21.12.2021 на суму 17 980 000,00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022).
Валютна виручка за експортований товар надійшла на поточний рахунок ДП СЗТФ «Прогрес» на загальну суму 53 061 300,00 дол. США.
Як зазначено в акті перевірки, валютна виручка в розмірі 2 588 700,00 дол. США за експортований товар згідно з митною декларацією № UA100380/2021/047268 від 21.12.2021 станом на 22.04.2023 (дата завершення перевірки) не надійшла на користь ДП СЗТФ «Прогрес», що, за висновком контролюючого органу, є порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 489 днів (21.12.2022-22.04.2024).
Відповідач посилається на те, що під час перевірки позивачем не надано документів щодо настання форс-мажорних обставин за даним контрактом.
Разом з тим, як встановлено судом, предметом зовнішньоекономічного контракту № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 є товар військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю, і експорт якого здійснюється у відповідності до норм діючого законодавства, у тому числі Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.03.2003 № 549-VI (далі - Закон № 549-VI), яким врегульовано діяльність пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.
Так, згідно з абзацом п'ятим статті 24 Закону № 549-IV встановлено, що до порушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, відноситься здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов'язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії.
Частиною першою статті 25 Закону № 549-IV встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи, зокрема: за порушення, передбачені абзацами четвертим, п'ятим та шостим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об'єктом відповідної міжнародної передачі.
Таким чином, здійснення міжнародної передачі товарів військового призначення з порушенням встановленого спеціальним законом порядку та, зокрема, за відсутності відповідного дозволу і погодження на це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.
Як встановлено судом вище, за своєю статутною діяльністю позивач, з метою одержання прибутку, здійснює діяльність експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, які підлягають експортному контролю, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу та розширення міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020, укладеного між ДП СЗТФ «Прогрес» та Адміністрацією національної оборони Королівства Марокко (Замовник), позивач взяв на себе зобов'язання поставити Замовнику чергову партію товару до 28.02.2022 і 20.03.2022 та отримати оплату за поставлений товар.
З метою виконання своїх зобов'язань, позивачем укладено договір комісії з Державним підприємством «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», як Комітентом та Виробником товару.
З метою дотримання вимог діючого законодавства з питань державного контролю за міжнародною передачею товарів військового призначення, для виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020, ДП СЗТФ «Прогрес» звернулось до Державної служби експортного контролю України про отримання разового дозволу на право здійснення експорту товарів військового призначення.
Водночас, варто зазначити, що здійснення експорту чергової партії товарів за вказаним контрактом № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 випало на період введення в Україні воєнного стану, починаючи з 24 лютого 2022 року.
За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Державна служба експортного контролю України відмовила позивачу у наданні зазначеного дозволу на підставі абзацу другого частини сьомої статті 16 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» з метою забезпечення національних інтересів України. Разом з цим, запропонувала опрацювати можливість постачання таких товарів для потреб Збройних Сил України.
Крім того, Державним підприємством «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», Виробником товару, повідомлено позивача про неможливість виконати свої договірні зобов'язання щодо чергової поставки товару, з причин початку військової агресії російської федерації проти України, внаслідок чого підприємство зазнало значних руйнувань.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано усі належні і допустимі докази, які долучено до позову, до відповіді на відзив та додаткових пояснень.
З огляду на викладене, через військову агресію проти України та відмову Державної служби експортного контролю України у наданні дозволу на експорт товару за зовнішньоекономічним контрактом № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020 позивач був позбавлений об'єктивної можливості, що виникла не з його вини та не залежить від нього, виконати умови з експортної поставки товару за цим контрактом, відповідно, й отримати валютну виручку від Замовника в розмірі 2 588 700,00 дол. США у встановлений строк.
Слід зазначити, що Херсонською торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 6500-24-1772 від 24.09.2024, яким, відповідно до зазначених вище документів та норм чинного законодавства, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які стали перешкодою у виконанні ДП СЗТФ «Прогрес» зобов'язань за контрактом № 1647/АНМ/4В/2020 від 30.12.2020.
Згідно із зазначеним сертифікатом № 6500-24-1772 дія форс-мажорних обставин настає з 24.02.2022 та станом на 26.09.2024 триває.
Також, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт з Адміністрацією національної оборони Королівства Марокко №1646/AHM/TRANS/2020 від 31.12.2020 про продаж антидронової системи.
На виконання умов контракту №1646/AHM/TRANS/2020 від 31.12.2020 ДП СЗТФ «Прогрес» поставлено на користь Адміністрації національної оборони Королівства Марокко товар на загальну суму 7 423 200,00 дол. США відповідно до митних декларацій UA100290/2021/366000 від 23.06.2021, UA100380/2021/045535 від 29.09.2021, UA100380/2021/046326 від 05.11.2021, UA100380/2021/047045 від 10.12.2021, UA100380/2021/047258 від 21.12.2021.
Валютна виручка за експортований товар надійшла на поточний рахунок ДП СЗТФ «Прогрес» на загальну суму 7 423 200,00 дол. США.
Однак, перевіркою встановлено, що валютна виручка в розмірі 371 160,00 дол. США за експортований товар згідно з МД № UA100380/2021/047258 від 21.12.2021 (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022) надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 20 днів (21.12.2022 - 09.01.2023) та валютна виручка в розмірі 301 500,00 дол. США за експортований товар згідно МД № UA100380/2021/047258 від 21.12.2021 (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.12.2022) надійшла, за висновком контролюючого органу, з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 157 днів (10.01.2023- 15.06.2023).
Зі встановлених вище обставин, судом з'ясовано, що позивачем з Королівством Марокко було укладено ряд контрактів на поставку озброєнь українського виробництва ще до початку введення воєнного стану в Україні, але через повномасштабне вторгнення російської федерації та військову агресію, експорт таких товарів військового призначення (міжнародні передачі яких підлягають державному контролю) було повністю зупинено, тобто виникли та існують наразі обставини непереборні та незалежні від позивача.
Крім того, за умовами контракту №1646/AHM/TRANS/2020 (п. 16-2) Покупець утримує грошову суму у розмірі 5%, від загальної суми Контракту, до моменту поставки всієї кількості товару, що склало 371 160,00 дол. США. Тобто, саме ту суму, що, за висновком відповідача, надійшла з порушенням встановлених строків розрахунків.
Однак, зупинення експорту товарів військового призначення на час дії воєнного стану в Україні призвело до зупинення виконання зобов'язань, у тому числі, за контрактами з Королівством Марокко.
Внаслідок цього Покупцем задіяно гарантії, передбачені контрактами, зокрема, зупинено оплату у сумі, що відповідала розміру гарантійного платежу (5%) за контрактом № 1646/AHM/TRANS/2020 від 31.12.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою врегулювання питання щодо призупинення поставки нерезиденту товару військового призначення позивачем скеровувалися листи до компанії, зокрема, від 15.06.2022, від 27.09.2022, від 13.02.2023, а також відповідно до наказу від 20.04.2023 №64-В було відряджено керівника підприємства з метою проведення переговорів з представниками Адміністрації національної оборони Королівства Марокко, за наслідками чого, як пояснив позивач, заборгованість за контрактом № 1646/AHM/TRANS/2020 від 31.12.2020 погашена. Тобто, позивачем вжито необхідних та достатніх заходів для вирішення проблеми з отримання валютних надходжень в рамках цього контракту, про що, зокрема, свідчить звіт про результати службового відрядження за кордон.
Окрім того, ДП СЗТФ «Прогрес» укладено контракт з нерезидентом - EXCALIBUR INTERNATIONAL A.S. № С-34-04/2021/Рг від 08.11.2021 про продаж тренажера.
На виконання умов цього контракту позивачем відвантажено товар на загальну суму 428 250,00 дол. США, що засвідчено митною декларацією 2UA100380394306U2 від 22.11.2022 (граничний строк надходження валютної виручки/повернення товару - 20.05.2023).
Перевіркою встановлено, що валютна виручка в розмірі 85 650,00 дол. США за експортований товар згідно з МД № 2UA100380394306U2 від 22.11.2022 надійшла з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 2 дні (21.05.2023 - 22.05.2023).
Як пояснив позивач, покупцем допущено прострочення платежу на 2 календарні дні з незалежних від позивача. Вказане питання було вирішено оперативно в ході усного спілкування, у зв'язку з цим не було потреби у зверненні до арбітражу для стягнення заборгованості.
Відповідно відсутня будь-яка вина позивача у 2-денному простроченні покупця, а, відтак, необґрунтованим є притягнення позивача до відповідальності за відсутності його вини.
Окрім того, за результатами перевірки виконання умов контрактів № C-10-04/2022/PR від 12.07.2022 з нерезидентом US POLYTECH LIMITED LIABILITY COMPANY, № Рг/2022/01 від 04.03.2022 з нерезидентом - WF WELL SYSTEM sp.z.o.o, та надходження валютної виручки контролюючим органом порушень не встановлено.
В контексті вищевикладених обставин справи, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром», Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» ДП СЗТФ «Прогрес» було включено до переліку державних підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром».
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 № 237 «Деякі питання діяльності Державного концерну «Укроборонпром» виключено із складу Державного концерну «Укроборонпром» ДП СЗТФ «Прогрес» та передано до сфери управління Міністерства оборони України до дня припинення чи скасування воєнного стану.
Статтею 10 Закону України «Про оборону України» встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Міністерство оборони України, зокрема, здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Наказом Міністерства оборони України від 14.07.2022 № 189 затверджено Статут ДП СЗТФ «Прогрес» у новій редакції.
З початку збройної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 діяльність ДП СЗТФ «Прогрес» у сфері експорту продукції і послуг військового та спеціального призначення, яка є його основним джерелом прибутку (доходів), зупинена.
В умовах введеного в Україні воєнного стану на ДП СЗТФ «Прогрес» покладено виконання критично важливих для забезпечення національної безпеки і оборони держави завдань, в тому числі, виконання наказів Міністерства оборони України, забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою. ДП СЗТФ «Прогрес» безпосередньо приймає участь у посиленні обороноздатності України.
Отже, введення режиму воєнного стану в Україні має безпосереднє відношення до виконання господарських зобов'язань позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, зазначеними у акті перевірки, що унеможливлює експорт певного товару та, відповідно, отримати валютну виручку.
За таких обставин, з урахуванням специфіки предметів укладених зовнішньоекономічних контрактів, що стали підставою нарахування пені за порушення вимог валютного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов'язання у строки, встановлені Законом № 2473-VIII через настання та тривалу дію форс-мажорних обставин в Україні, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України, не взявши до уваги специфіку діяльності позивача, наявність форс-мажорних обставин, викликаних збройною агресією рф, протиправно виснував про порушення позивачем вимог ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, з огляду на що податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.
Водночас, стосовно доводів позивача про застосування до спірних правовідносин приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу XX «Перехідні положення», пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України суд не бере їх до уваги, оскільки Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглядаючи справи №240/25642/22, №520/2941/24 у подібних правовідносинах сформулював такі правові висновки, що викладені у постановах від 23.07.2024 року, від 27.02.2025:
- пеня, що передбачена частиною 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
- положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду;
- з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом України "Про валюту і валютні операції", відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абзацу 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
За правилами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону №2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Закону №2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, з урахуванням вищевикладеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх позов них вимог.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 05311609) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22 травня 2024 року № 1291/Ж10/31-00-07-03-02-20.
3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «Прогрес» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 05311609) сплачений судовий збір у розмірі 24 224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ 44082145).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.