про забезпечення позову
31 березня 2026 року № 320/13277/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ "ТМ1" до Департаменту територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа: КП "Київблагоустрій" визнання протиправним та скасування індивідуальних актів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ТМ1" з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради № 2025 32855 від 05.12.2025;
- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради № 064-21529 від 10.12.2025. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 повернуто заяву представника ТОВ "ТМ1" про забезпечення позову без розгляду.
До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить:
- заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій», Департаменту територіального контролю міста Києва, виконавчому органу Київської міської ради (КМДА), їх посадовим особам, структурним підрозділам, підрядним організаціям та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж (знесення) будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д;
- заборонити будь-яким особам здійснювати демонтаж (знесення) будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
На обґрунтування заяви зазначено, що існує реальна загроза того, що на підставі припису Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради № 2025 32855 від 05.12.2025 або інших актів органів місцевого самоврядування може бути здійснений демонтаж (знесення) будівлі, яка перебуває у приватній власності ТОВ «ТМ 1». Демонтаж об'єкта нерухомого майна призведе до втрати майна позивача, припинення господарської діяльності, а також порушення прав третіх осіб (орендарів), що користуються приміщенням.
Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.
Відповідно до п. 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Як встановлено судом, Департаментом територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано доручення № 064-21529 від 10.12.2025, яким КП «Київблагоустрій» доручено вжити заходів щодо демонтажу об'єкта адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д.
Листом КП «Київблагоустрій» № 064/222-445 від 19.03.2026 повідомлено позивача про намір здійснення демонтажу павільйону на вул. Щербаківського, 53-Д.
Враховуючи, що наступними діями Департаменту територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та КП «Київблагоустрій» може бути саме демонтаж споруди, що належить ТОВ "ТМ1", та, як наслідок, ТОВ "ТМ1" буде позбавлено можливості захистити свої права у встановлений законом спосіб, оскільки демонтаж може бути реалізований в будь який момент, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди інтересам заявника.
Таким чином, зважаючи на положення п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи судом і прийняття судом рішення після демонтажу відповідної споруди, не спричинить ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що не буде відповідати завданням та основним засадам адміністративного судочинства, визначеним у ст.2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Підсумовуючи вищевикладене, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, встановив, що між сторонами справді виник спір та існує реальна загроза неможливості ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.
При цьому, судом враховано співмірність співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Щодо заходу забезпечення у вигляді заборони будь-яким особам здійснювати демонтаж (знесення) будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д, то суд зазначає, що він не відповідає вимогам визначеності та адресності, оскільки заявником не конкретизовано коло осіб, на яких має поширюватися відповідна заборона. Крім того, обраний захід суперечить меті інституту забезпечення позову, а тому в цій частині заяви слід відмовити.
Таким чином, суд дійшов висновку, що співмірним та достатнім заходом забезпечення позову в межах предмета майбутнього позову, є його забезпечення шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій», Департаменту територіального контролю міста Києва, виконавчому органу Київської міської ради (КМДА), їх посадовим особам, структурним підрозділам, підрядним організаціям вчиняти дії, спрямовані на демонтаж (знесення) будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Застосовуючи у даній справі заходи забезпечення позову, важливо запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів або будь-яких осіб.
Заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника ТОВ "ТМ1" про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій», Департаменту територіального контролю міста Києва, виконавчому органу Київської міської ради (КМДА), їх посадовим особам, структурним підрозділам, підрядним організаціям вчиняти дії, спрямовані на демонтаж (знесення) будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. А. Щербаківського, 53-Д до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
У задоволенні решти заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Лапій С.М.