з
01 квітня 2026 року №320/39370/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Марича Є.В., судді Войтовича І.І., судді Горобцової Я.В., розглянувши у загальному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Царичанське-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселівка-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Савинці», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта-Агро», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (далі - ТДВ «СК «КРЕДО», третя особа 1), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України № 21/324-рк від 31.03.2025р. «Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» прозорою»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України № 230-рш від 17.07.2025р. «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Правління Національного банку України № 237-рш від 17.07.2025р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ТОВАРИСТВІ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» та відсторонення органів управління ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» від управління»;
- зобов'язати Національний банк України (код ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) вчинити усі дії по відновленню функціонування ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789), як фінансової установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення Правління Національного банку України №230-рш від 17.07.2025р. «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування», в тому числі, але не виключно: поновити дії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг; внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію щодо поновлення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг: включити ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789) до Державного реєстру фінансових установ; внести до Державного реєстру фінансових установ інформації про включення ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789) до Державного реєстру фінансових установ; розмістити інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеними рішеннями відповідача, вважає їх такими, що прийняті недобросовісно, без дотримання принципу рівності перед законом, без запобігання несправедливій дискримінації, не пропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, з порушенням строків.
Оскаржувані рішення безпосередньо та суттєво порушують законні права та інтереси позивача як учасника страховика. Позивач вважає, що застосування Національним банком України такого радикального заходу впливу, як відкликання ліцензії на здійснення страхової діяльності, у ситуації з ТДВ «СК «КРЕДО», є неспівмірним та неадекватним характеру виявлених порушень, шо робить таке рішення неправомірним. ТДВ «СК «КРЕДО» активно діяло для приведення структури власності у відповідність до вимог Національного банку України, причини, на які посилався Регулятор були усунуті. Однак, відповідачем не враховано суттєвих та позитивних змін структури власності ТДВ «СК «КРЕДО» та застосовано захід впливу, який є непропорційним, оскільки не спрямований на усунення наявної та реальної загрози, а є надмірним реагуванням на формальні порушення, які до того ж були виправлені.
Позивач вказав, що Національний банк України в оскаржуваних рішеннях не навів достатніх доказів визнання структури власності ТДВ «СК «КРЕДО» непрозорою, а прийнявши протиправне рішення щодо відкликання ліцензії, позбавив Товариство, яке працює на ринку більше 30 років, права на здійснення господарської діяльності на ринку страхових послуг України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником Національного банку України подано відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечив проти позовних вимог та зазначив, що вони не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що застосування до ТДВ «СК «КРЕДО» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії було обґрунтованим, пропорційним та необхідним кроком з огляду на характер виявлених порушень та досягнення мети державного регулювання ринку фінансових послуг Національним банком України. Усі дії Національного банку України були здійснені у межах, передбачених законодавством процедур і строків, з урахуванням проведеної перевірки інформації, що мала важливе значення для прийняття обґрунтованого рішення щодо структури власності ТДВ «СК «КРЕДО». Також, відповідач зазначив, що прийняття спірних рішень є виключною компетенцією Національного банку України, а зобов'язання відповідача вчиняти дії поза встановленою чинним законодавством процедурою буде порушенням його норм.
У відповіді на відзив представник позивача виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем аргументів у відзиві, які вважає безпідставними та такими, що не спростовують обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги. Представник позивача наголосив на недоведеності відповідачем невідповідності структури власності ТДВ «СК «КРЕДО» критеріям прозорості, недотриманні принципів пропорційності та надмірності при застосуванні санкції, на порушенні процедури прийняття оскаржуваних рішень та необґрунтованості тверджень про відсутність порушеного права позивача.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав на те, що Національний банк України встановив, що структура власності ТДВ «СК «КРЕДО» на момент прийняття рішення про відкликання ліцензії залишалась непрозорою, зміни у складі учасників не усували виявлені невідповідності, а окремі реєстраційні дії були вчинені з порушенням законодавства. Відповідач наголосив, що діяв у межах наданих законом повноважень, керуючись принципами законності, обґрунтованості та пропорційності, а прийняті рішення відповідають цілям державного нагляду, забезпеченню стабільності фінансового ринку, захисту інтересів страхувальників.
Представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Царичанське-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоселівка-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси», Товариство з обмеженою відповідальністю «Савинці», Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінта-Агро», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Представник Целік В.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро» подав пояснення, в яких підтримав позовні вимоги позивача, зазначивши, що оскаржувані рішення Національного банку України прийняті без урахування актуальних фактичних обставин, без належної оцінки нової структури власності ТДВ «СК «КРЕДО» та з порушенням балансу між публічними інтересами та правами добросовісних учасників товариства. Представник третіх осіб просив розглядати справу за їх відсутності.
Представник Чайки Віталія Васильовича подав пояснення, у яких зазначив, що останній є учасником ТДВ «СК «КРЕДО», а прийняті відповідачем у справі рішення безпосередньо порушують його законні права та інтереси. Попри всі суттєві зміни, що відбулись у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», в результаті яких зникли підстави вважати її непрозорою, Національний банк України прийняв протиправне рішення щодо відкликання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування. Представник третьої особи - Чайки В.В. підтримав позицію позивача та просив розглядати справу за його відсутності.
Представник Кузьменко В.С. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Савинці», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» подав письмові пояснення, в яких зазначив, що вказані товариства є учасниками ТДВ «СК «КРЕДО», у зв'язку з цим негативні наслідки прийняття оскаржуваних у справі рішень мають для них істотне значення. Національним банком України не здійснено оцінку актуальної структури власності Страховика, що призвело до неправомірних рішень, та які тягнуть за собою його ліквідацію та покладення солідарної відповідальності на учасників, у тому числі третіх осіб. Представник третіх осіб підтримав правову позицію позивача та просив розглядати справу за їх відсутності.
Представником третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселівка-Агро» подано пояснення, в яких підтримав правову позицію та вимоги позивача.
Представником третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» подано пояснення, в яких підтримав правову позицію та вимоги позивача, просив розглядати справу за його відсутності.
Треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «СК «КРЕДО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Царичанське-Агро» та ОСОБА_3 пояснень з приводу позовних вимог не подали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, за згодою сторін, перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТДВ «СК «КРЕДО» (код ЄДРПОУ 13622789) є фінансовою установою - надавачем фінансових послуг, яке внесено до Державного реєстру фінансових установ 21 серпня 2004 року та має ліцензію на здійснення діяльності із страхування.
14 грудня 2023 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ прийняв рішення № 21/2354-рк, яким визнав структуру власності ТДВ «СК «КРЕДО» непрозорою та встановив строк для її приведення у відповідність до вимог Положення № 30 - до 14 березня 2024 року.
11 березня 2024 року у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО» відбулися зміни, у зв'язку з чим ТДВ «СК «КРЕДО» на виконання рішення № 21/2354-рк від 14.12.2023 подало до НБУ відповідну інформацію.
ТДВ «СК «КРЕДО» звернулось до НБУ з клопотанням № 555 від 13 березня 2024 року та відповідними документами про визнання його структури власності прозорою.
Листом від 12.04.2024 № 27-0036/28734 НБУ повідомив про відкладення прийняття рішення щодо структури власності ТДВ «СК «КРЕДО», визначеного в пункті 52 розділу VII Положення № 30, на підставі підпункту 11 пункту 192 Постанови № 39, посилаючись на обставини, що можуть свідчити про недотримання Товариством вимог щодо структури власності надавача фінансових послуг, визначених у Положенні № 30, а також з метою встановлення відсутності інших підстав для визнання структури власності Товариства непрозорою внаслідок змін, що відбулися у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО».
У зв'язку з подальшими змінами у відомостях про структуру власності ТДВ «СК «КРЕДО», останнім надіслано листа №1282 від 25.06.2024 з документами Національному банку України, якими повідомлено про зміну осіб, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО».
Листом НБУ від 31.01.2025 № 27-0036/7839 Національний банк України повідомлено ТДВ «СК «КРЕДО» про зупинення адміністративного провадження до завершення перевірки достовірності інформації, зазначеної в документах, поданих особами, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО».
Листом НБУ від 21.03.2025 № 27-0036/21639 НБУ повідомив про відновлення строку адміністративного провадження.
31 березня 2025 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ прийнято рішення № 21/324-рк «Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» прозорою», посилаючись на невідповідність вимогам законодавства звітів про оцінку майна деяких ключових учасників.
09 квітня 2025 року НБУ надіслав ТДВ «СК «КРЕДО» вимогу № 27-0024/27172 про надання інформації та документів стосовно порушення страховиком частини першої статті 18 Закону про страхування, підпункту 8 пункту 41, пункту 43 глави розділу II Положення про авторизацію.
Листами ТДВ «СК «КРЕДО» від 16.04.2025 № 582 та від 17.04.2025 № 591 надано інформацію та документи щодо структури власності ТДВ «СК «КРЕДО».
Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 230-рш від 17.07.2025 «Про застосування до ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» у зв'язку з невиконанням ТДВ «СК «КРЕДО» вимог, установлених частиною першою статті 18 Закону України «Про страхування», у підпункті 8 пункту 41, пункті 43 глави 3 розділу IІ Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Правлінням Національного банку України від 29.12.2023 № 199.
Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 237-рш від 17.07.2025 «Про призначення тимчасової адміністрації у ТОВАРИСТВІ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» та відсторонення органів управління ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» від управління».
Вважаючи рішення відповідача № 21/324-рк від 31.03.2025, № 230-рш та № 237-рш від 17.07.2025 протиправними, та такими, що суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, які безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача, як учасника ТДВ «СК «КРЕДО», останній звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національний банк України» 20 травня 1999 року № 679-XIV Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 8-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами України.
Статтею 15 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що до повноважень Правління Національного банку належить приймати рішення, зокрема, щодо державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринках капіталу); про застосування заходів впливу (санкцій).
Частиною шостою статті 17 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Правління Національного банку має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг та делегувати йому повноваження щодо здійснення державного регулювання та нагляду, валютного нагляду на цих ринках, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування) та надавачів обмежених платіжних послуг, а також застосування заходів впливу, визначених законом, до учасників ринків небанківських фінансових послуг, надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг та колекторських компаній.
У відповідності до статті 55-1 Закону України «Про Національний банк України» головною метою державного регулювання та нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, що здійснюються Національним банком, є безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім професійної діяльності та надання супровідних послуг на ринках капіталу) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених законодавством.
Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.
Загальні засади функціонування ринку страхування та діяльності його учасників, особливості державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринку страхування, а також захисту прав та законних інтересів клієнтів регулює Закон України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-IX.
Вимоги до структури власності та істотної участі у страховику передбачені статтею 18 Закону України «Про страхування».
Відповідно до частин першої-п'ятої цієї статті передбачено, що структура власності страховика повинна відповідати вимогам щодо прозорості та іншим вимогам, встановленим законодавством.
Страховик зобов'язаний щорічно подавати до Регулятора відомості про свою структуру власності, а також повідомляти Регулятора про всі зміни у своїй структурі власності у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора.
Власники істотної участі та ключові учасники страховика зобов'язані надавати йому інформацію та документи, необхідні для формування відомостей про структуру власності страховика, у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора.
Страховик зобов'язаний оприлюднювати відомості про свою структуру власності та всі зміни до неї в обсязі та порядку, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора. Відомості про структуру власності страховика оприлюднюються на сторінках офіційного інтернет-представництва Регулятора.
Регулятор має право вживати заходів для встановлення відповідності структури власності страховика вимогам законодавства України, у тому числі запитувати інформацію та документи у страховика, його ключових учасників та власників істотної участі, а також вимагати надання відповідних пояснень.
Частиною сьомою статті 18 Закону України «Про страхування» визначено, що порядок здійснення Регулятором контролю за дотриманням вимог щодо структури власності страховика визначається нормативно-правовими актами Регулятора.
Постановою Правління Національного банку України від 14.04.2021 № 30 затверджено Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг (далі - Положення №30).
Згідно з підпунктом 8 пункту 41 глави 3 розділу II Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2023 №199 (далі - Положення про авторизацію), юридична особа, яка здійснює діяльність із страхування протягом усього строку дії ліцензії повинна відповідати такій вимозі: структура власності небанківською фінансової установи відповідає вимогам Положення №30.
Відповідно до пункту 28 розділу ІІІ Положення №30 структура власності надавача фінансових послуг має відповідати вимогам щодо прозорості, визначеним у розділі III цього Положення.
Так, пунктом 29 розділу ІІІ Положення №30 визначено, що структура власності надавача фінансових послуг є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:
1) відомості про структуру власності надавача фінансових послуг дають змогу визначити:
усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану одноосібну та/або спільну істотну участь у надавачі фінансових послуг або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність надавача фінансових послуг (не застосовується до юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність з надання фінансових послуг);
усіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами надавача фінансових послуг;
характер взаємозв'язків між надавачем фінансових послуг та/або особами, зазначеними вище;
2) документи про структуру власності надавача фінансових послуг відповідають вимогам цього Положення;
3) набуття/збільшення одноосібної/спільної істотної участі в страховику, надавачі фінансових платіжних послуг погоджено всім особам, які володіють такою істотною участю в порядку, установленому законодавством України (не застосовується до юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність з надання фінансових послуг).
Ознаки спільного володіння істотною участю наведено в нормативно-правовому акті Національного банку, що регулює порядок набуття/збільшення істотної участі в надавачі фінансових послуг;
4) у структурі власності надавача фінансових послуг відсутні особи, яким відповідно до законодавства їхнього постійного місця проживання або громадянства заборонено володіти корпоративними правами надавача фінансових послуг та/або здійснювати значний або вирішальний вплив на діяльність надавача фінансових послуг;
5) про набуття/збільшення істотної участі в надавачі фінансових послуг (крім страховика та надавача фінансових платіжних послуг) було повідомлено Національний банк у порядку, установленому законодавством України (не застосовується до юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність з надання фінансових послуг);
6) документи про структуру власності надавача фінансових послуг подано до Національного банку в порядку, визначеному в розділі IV цього Положення.
Пунктом 30 розділу ІІІ Положення №30 передбачено, що структура власності надавача фінансових послуг є непрозорою, якщо:
1) структура власності надавача фінансових послуг не відповідає вимогам, визначеним у пункті 29 розділу III цього Положення;
2) у структурі власності наявна трастова конструкція, інститут спільного інвестування, іноземні фонди або інші подібні правові утворення і водночас не дотримано вимог пунктів 31, 32 розділу III цього Положення;
3) структура власності надавача фінансових послуг є циклічною;
4) документи про структуру власності містять недостовірну інформацію;
5) неможливо встановити особу/осіб, яка/які здійснює(ють) значний вплив на управління або діяльність надавача фінансових послуг;
6) надавач фінансових послуг не подав достатніх доказів того, що заявлена структура власності надавача фінансових послуг відповідає вимогам розділу III цього Положення, або того, що будь-яка особа, яка входить до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності надавача фінансових послуг, не є номінальним (довірчим) власником.
Структура власності надавача фінансових послуг є непрозорою у разі неповного розкриття або відмови в розкритті, або надання недостовірної/неповної інформації про пайовий інвестиційний фонд, корпоративний інвестиційний фонд (далі - інститут спільного інвестування), трастову конструкцію, іноземний фонд або інші подібні правові утворення.
Пунктом 50 розділу VII Положення №30 передбачено, що Національний банк повідомляє надавача фінансових послуг про визнання структури власності надавача фінансових послуг непрозорою. Відповідне повідомлення разом із копією рішення надсилається надавачу фінансових послуг протягом п'яти робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.
У свою чергу, згідно з пунктом 51 цього Положення надавач фінансових послуг, структура власності якого була визнана непрозорою, у разі приведення своєї структури власності у відповідність до вимог цього Положення протягом строку, встановленого Національним банком, подає до Національного банку відповідне клопотання, документи про структуру власності та підтвердні документи протягом п'яти робочих днів із моменту приведення структури власності у відповідність до вимог цього Положення.
Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання повного пакета документів, визначених у пункті 51 розділу VII цього Положення, має право прийняти рішення про:
1) визнання структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду);
2) відмову у визнанні структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду).
Національний банк повідомляє надавача фінансових послуг про прийняте рішення та надсилає копію такого рішення протягом п'яти робочих днів із дня прийняття відповідного рішення (п. 52 розділу VII Положення №30).
У період запровадження воєнного стану в Україні Положення № 30 застосовується з особливостями, визначеними Постановою Правління НБУ від 06.03.2022 № 39 «Про врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації» (далі Постанова №39).
Судом встановлено, що Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ (Комітет) прийнято рішення № 21/2354-рк від 14.12.2023, яким визнано структуру власності ТДВ «СК «КРЕДО» непрозорою та встановлено строк для її приведення у відповідність до вимог Положення № 30 - до 14 березня 2024 року.
У своєму рішенні Комітет зазначив, що структура власності ТДВ «СК «КРЕДО» не відповідає вимогам, визначеним у пункті 30 розділу ІІІ Положення № 30 та підпункті 7 пункту 19-2 Постанови № 39, оскільки Товариством не було подано достатніх доказів того, що заявлена структура власності відповідала вимогам розділу III Положення № 30 / будь-яка особа, яка входила до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», не є номінальним (довірчим) власником, а остаточні ключові учасники, що володіли 13,6554% статутного капіталу Товариства, не подали до Національного банку України документи, що підтверджують відповідність їхнього майнового стану вимогам нормативно-правового акта Національного банку.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання рішення Комітету № 21/2354-рк від 14.12.2023 позивачем подано клопотання від 13.03.2024 № 555 про визнання структури власності прозорою разом із підтверджуючими документами, а саме:
- повідомлення про подання відомостей про структуру власності надавача фінансових послуг станом на 11 березня 2024 року, складене за формою, наведеною в додатку 1 до Положення № 30;
- відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності надавача фінансових послуг станом на 11 березня 2024 року, складені за формою та відповідно до параметрів заповнення, наведених у додатку 2 до Положення № 30 (подано через вебпортал Національного банку України на підставі пункту 35 розділу IV Положення № 30);
- відомості про власників істотної участі в надавачі фінансових послуг станом на 11 березня 2024 року, складені за формою та відповідно до параметрів заповнення, наведених у додатку 3 до Положення № 30 (подано через вебпортал Національного банку України на підставі пункту 35 розділу IV Положення № 30);
- схематичне зображення структури власності надавача фінансових послуг станом на 11 березня 2024 року, складене відповідно до параметрів підготовки/заповнення схематичного зображення структури власності надавача фінансових послуг, наведених у додатку 4 до Положення № 30.
У клопотанні ТДВ «СК «КРЕДО» зазначило, що у результаті змін, які відбулись у структурі власності Товариства 11.03.2024, учасники ТДВ «СК «КРЕДО», що володіють 13,6554% статутного капіталу Товариства та не подали до НБУ документи, що підтверджують відповідність їхнього майнового стану вимогам Положення №153, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», тому на них не розповсюджуються вимоги щодо фінансового/майнового стану, встановлені підпунктом 7 пункту 19-2 Постанови № 39.
Окрім цього, ТДВ «СК «КРЕДО» 11.03.2024 направлено відповідачу інформацію щодо змін у структурі власності Товариства.
За результатами поданих позивачем документів відповідачем рішення не прийнято. Натомість, у зв'язку із необхідністю здійснення перевірки структури власності надавача фінансових послуг, відповідно до підпункту 11 пункту 19-2 Постанови №39 НБУ вирішено відкласти прийняття рішення, визначеного в пункті 52 розділу VII Положення № 30, про що повідомлено позивача листом від 12.04.2024 № 27-0036/28734.
З матеріалів справи вбачається, що в межах проведення вказаної перевірки структури власності ТДВ «СК «КРЕДО», у зв'язку із зміною осіб, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності Товариства, НБУ направлялись запити щодо надання інформації та документів для оцінки їхнього майнового стану.
Усіма учасниками, які входили до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», з метою оцінки їхнього майнового стану подали до Національного банку звіти про оцінку вартості майна. При замовленні звітів про оцінку майна у відповідних суб'єктів оціночної діяльності остаточні ключові учасники не мали підстав вважати, що ці звіти не відповідають вимогам нормативно-правових актів або є неякісними/непрофесійними, у зв'язку з чим не можуть бути використані для підтвердження їхнього майнового стану. Оцінка майна проводилася із застосуванням порівняльного методичного підходу відповідно до вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891.
З метою перевірки достовірності визначення суб'єктами оціночної діяльності ринкової вартості майна, визначеної в інформації про майновий стан відповідних осіб, станом на відповідну дату, НБУ звернувся до Громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» із запитами щодо здійснення рецензування звітів про оцінку майна, зокрема, наступних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО»: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Національний банк, обґрунтовуючи рішення про непрозорість структури власності ТДВ «СК «КРЕДО», посилався на невідповідність звітів про оцінку майна ключових учасників ТДВ «СК «КРЕДО» вимогам нормативно-правових актів про оцінку майна. Зокрема, НБУ стверджує, що в ході перевірки поданих документів встановлено, що вказані особи не підтвердили відповідність свого майнового стану встановленим вимогам.
Разом з тим, жодних належних доказів того, що заявлений фінансовий стан учасників не відповідає дійсності, окрім спірних рецензій, НБУ у прийнятому ним рішенні не зазначив.
Вказуючи на невідповідність майнового стану ключових учасників у структурі власності вимогам нормативно-правових актів, відповідач не вказав та не довів в чому полягає така невідповідність майнового стану учасників та яким саме вимогам.
Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами наявність обставин, які вказували б на те, що фінансовий/майновий стан власника або будь-якої особи, яка входить до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», є неспівмірним/недостатнім для володіння корпоративними правами, чи у таких осіб немає доходів або вони формуються за рахунок інших напрямів діяльності.
Також, в межах проведення оцінки майна не вказано про неможливість підтвердження будь-якою особою, яка входить до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», відповідності власного фінансового/майнового стану вимогам, визначеним нормативно-правовим актом Національного банку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості, пропорційності та правомірності рішення № 21/324-рк від 31.03.2025 «Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» прозорою».
Щодо рішення НБУ № 230-рш від 17.07.2025 про відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про страхування» передбачено, що у разі порушення страховиками або іншими особами, які відповідно до цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є об'єктом нагляду Регулятора, вимог цього Закону і нормативно-правових актів Регулятора, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора або здійснення страховиками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів чи інших кредиторів, або застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями чи міжнародними організаціями до страховика санкцій, що становлять загрозу інтересам клієнтів чи інших його кредиторів та/або стабільності фінансової системи, Регулятор адекватно до вчиненого порушення або рівня загрози може застосовувати такі заходи впливу:
1) письмове застереження про усунення порушень та/або вжиття заходів для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню порушень страховиком або іншою особою, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора;
2) скликання органів управління страховика;
3) укладення із страховиком письмової угоди, за якою страховик зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, для поліпшення фінансового стану страховика, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо. У разі невиконання або неналежного виконання страховиком умов письмової угоди Регулятор має право застосувати до нього інші заходи впливу, передбачені цією частиною;
4) укладення із страховиком письмової угоди, за якою страховик зобов'язується вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, для поліпшення фінансового стану страховика, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо. У разі невиконання або неналежного виконання страховиком умов письмової угоди Регулятор має право застосувати до нього інші заходи впливу, передбачені цією частиною;
5) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
6) встановлення для страховиків, страхових груп обмежень щодо здійснення окремих видів операцій, у тому числі діяльності за окремим класом/окремими класами страхування (ризиком/ризиками в межах відповідного класу);
7) тимчасова, у тому числі до усунення виявлених порушень, заборона страховику укладати нові договори страхування (перестрахування) та/або продовжувати строк дії укладених договорів страхування (перестрахування), у тому числі за окремим класом/окремими класами страхування (ризиком/ризиками в межах відповідного класу), здійснювати інші операції з активами;
8) накладення штрафів…;
9) накладення штрафів на страховика та страхових посередників…;
10) тимчасова заборона використання власником істотної участі у страховику права голосу на загальних зборах страховика (тимчасова заборона права голосу);
11) тимчасове відсторонення посадової особи об'єкта нагляду від виконання обов'язків;
12) віднесення страховика до категорії неплатоспроможних;
13) відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування;
14) ліквідація страховика;
15) виключення з державних реєстрів, які ведуться Регулятором, у тому числі позбавлення статусу саморегулівної організації та виключення осіб, які здійснюють діяльність з реалізації страхових та перестрахових продуктів.
Із вказаною нормою кореспондуються також пункт 29 глави 9 розділу III Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2023 року № 183 (зі змінами) (далі - Положення № 183).
Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття рішення № 21/324-рк від 31.03.2025, НБУ надіслав ТДВ «СК «КРЕДО» вимогу від 09.04.2025 №27-0024/27172 щодо надання інформації та документів.
Станом на 16.04.2025 та 17.04.2025 у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО» відбулися зміни, а саме вибули зі складу учасників Товариства ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим та на вимогу НБУ від 09.04.2025 №27-0024/27172 позивачем повідомлено останнього про вказані обставини.
У подальшому, ТДВ «СК «КРЕДО» листом від 30.04.2025 №646 також подано документи, що відображають структуру власності надавача фінансових послуг станом на 17.04.2025, а листом від 02.05.2025 №653 просило Національний банк розглянути нову структуру власності ТДВ «СК «КРЕДО» станом на 17.04.2025 та визнати її прозорою.
Крім того, 11.06.2025 у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО» вчергове відбулися зміни.
На виконання підпунктів 1, 2 пункту 37, пункту 51 Положення № 30 позивачем подано до Національного банку інформацію про зміну структури власності, а також усі документи, що відображали структуру власності надавача фінансових послуг станом на 11.06.2025.
З поданих документів вбачається, що до складу найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО» ввійшли: ТОВ «Царичанське-Агро», код ЄДРПОУ 41657062; ТОВ «Новоселівка-Агро» код ЄДРПОУ 41663948; ТОВ «Слобожанське-Агро», код ЄДРПОУ 41662195; ТОВ «Розквітне-Аго», код ЄДРПОУ 41671634; ТОВ «Коновалівка-Агро», код ЄДРПОУ 41657300; ТОВ «Агронива-Черкаси», код ЄДРПОУ 41661008; ТОВ «Савинці», код ЄДРПОУ 32468789; ТОВ «Квінта Агро», код ЄДРПОУ 42721680; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .
17.07.2025 НБУ прийнято рішення № 230-рш про відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування ТДВ «СК «КРЕДО», з підстав: невиконання страховиком розпорядження, рішення Національного банку про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених Законом про страхування та нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; непрозорості структури власності страховика.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що подані позивачем документи на вимогу від 09.04.2025 №27-0024/27172 та щодо зміни у структурі власності Товариства відповідачем до уваги не взято.
Відповідач стверджує про те, що ним враховано обставини щодо змін, які відбулись у структурі власності ТДВ «СК «КРЕДО», проте вважає, що відповідні зміни були спрямовані виключно на формальне усунення виявлених Національним банком невідповідностей.
Разом з тим, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження незаконності чи протиправності таких дій позивача, невідповідності поданих ним документів вимогам законодавства, що свідчить лише про його суб'єктивні припущення.
Крім того, як передбачено пунктом 37 розділу ІV Положення № 30, надавач фінансових послуг протягом 15 робочих днів із дати змін у складі відомостей про структуру власності зобов'язаний подати до Національного банку документи про структуру власності станом на дату таких змін, якщо такі зміни стосуються, зокрема:
1) складу власників істотної участі в надавачі фінансових послуг або розміру їх участі в надавачі фінансових послуг за умови, що зміна розміру участі власника істотної участі в структурі власності надавача фінансових послуг перевищує п'ять відсотків статутного капіталу надавача фінансових послуг (а для страховиків - два відсотки статутного капіталу);
2) складу 10 найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності надавача фінансових послуг або розміру їх участі в надавачі фінансових послуг за умови, що зміна розміру участі остаточного ключового учасника в структурі власності надавача фінансових послуг перевищує п'ять відсотків статутного капіталу надавача фінансових послуг (а для страховиків -два відсотки статутного капіталу).
В свою чергу, Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання повного пакета документів про структуру власності розміщує на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку відомості про остаточних ключових учасників, відомості про власників істотної участі та схему з урахуванням пункту 34 розділу IV Положення № 30 або має право відмовити надавачеві фінансових послуг у розміщенні такої інформації з підстав, визначених у п.41 вказаного Положення.
Таким чином, у разі зміни у складі відомостей про структуру власності надавача фінансових послуг останній зобов'язаний подати до Національного банку відповідні документи для опублікування та на предмет їх повноти і відповідності.
Крім того, пунктом 51 розділу VII Положення № 30 передбачено, що надавач фінансових послуг, структура власності якого була визнана непрозорою, у разі приведення її у відповідність до вимог Положення № 30 протягом строку, установленого Національним банком України, подає до Національного банку України відповідну заяву, документи про структуру власності та підтвердні документи.
Як уже зазначалось вище, Положення № 30 застосовується з особливостями, визначеними Постановою Правління НБУ від 06.03.2022 № 39.
Відповідно до підпункту 12 пункту 19-2 Постанови № 39 надавач фінансових послуг, структура власності якого була визнана непрозорою з підстав, визначених у підпункті 7 пункту 19-2 цієї постанови, у разі усунення таких підстав подає до Національного банку відповідне клопотання, документи про структуру власності та підтвердні документи протягом п'яти робочих днів із моменту усунення підстав для визнання структури власності непрозорою, визначених у підпункті 7 пункту 19-2 цієї постанови.
За змістом підпункту 13 пункту 19-2 Постанови № 39 розгляд питання про визнання прозорою структури власності надавача фінансових послуг, яка була визнана непрозорою з підстав, визначених у підпункті 7 пункту 19-2 цієї постанови, здійснюється згідно з пунктами 52, 54 розділу VII Положення № 30.
Як передбачено пунктом 52 розділу VII Положення № 30 Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання повного пакета документів, визначених у пункті 51 розділу VII цього Положення, має право прийняти рішення про:
1) визнання структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду);
2) відмову у визнанні структури власності надавача фінансових послуг прозорою (рішення приймає Комітет з питань нагляду).
Національний банк повідомляє надавача фінансових послуг про прийняте рішення та надсилає копію такого рішення протягом п'яти робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.
Зазначене спростовує викладені у відзиві доводи відповідача про те, що законодавством України не передбачено прийняття Національним банком України будь-якого іншого рішення щодо структури власності страховика після прийняття Національним банком України рішення про відмову у визнанні його структури власності прозорою.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не розглянуто клопотання позивача і документи про зміну структури власності на предмет прозорості й відповідності нормам діючого законодавства, та не прийнято відповідного рішення.
Вказані обставини підтверджені поясненнями третіх осіб, у яких останні зазначили, що Національний банк України не здійснив оцінки актуальної структури власності на предмет її відповідності вимогам прозорості, що призвело до прийняття неправомірних рішень стосовно Страховика, та які безпосередньо порушують їх права, обов'язки та інтереси.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення про відкликання ліцензії позивачу на здійснення діяльності із страхування, відповідач залишив поза увагою зміну структури власності ТДВ «СК «КРЕДО», не здійснив оцінки актуальної структури власності на предмет її відповідності вимогам прозорості, а обмежився посиланням на попередні рішення, прийняті щодо вже неіснуючого складу учасників.
Також слід врахувати, що за приписами статті 121 Закону України «Про страхування» у разі невиконання або неналежного виконання страховиком, страховим посередником заходів впливу Регулятор має право застосувати інші заходи впливу, передбачені цією статтею.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до страховика або іншої особи, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора, здійснюється з урахуванням:
1) характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх вчинення;
2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;
3) особливостей виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються;
4) загального фінансового стану надавача фінансових або супровідних послуг чи іншої особи, яка може бути об'єктом нагляду Регулятора відповідно до цього Закону;
5) ступеня відповідальності надавача фінансових або супровідних послуг, рівня його співпраці з Регулятором, наявності чи відсутності у надавача фінансових або супровідних послуг випадків притягнення до відповідальності за вчинення порушення законодавства, а також заходів, вжитих надавачем фінансових або супровідних послуг з метою запобігання повторному вчиненню порушення;
6) оцінки можливих негативних наслідків для клієнтів і кредиторів надавача фінансових або супровідних послуг чи для фінансової стабільності.
Згідно з частиною третьою статті 93 Закону України «Про адміністративну процедуру» захід впливу повинен відповідати меті, з якою забезпечується виконання адміністративного акта. Захід впливу обирається таким чином, щоб шкода для зобов'язаної особи та для суспільства була мінімальною.
В межах спірних правовідносин відповідачем не доведено, що визнання структури власності ТДВ «СК «КРЕДО» непрозорою створило реальну та непереборну загрозу платоспроможності страховика, стабільності фінансової системи чи інтересам страхувальників, яка б виправдовувала саме такий захід впливу як відкликання ліцензії, а не застосування менш суворих заходів впливу, а відтак, виходячи із з'ясованих обставин справи та наявних у ній доказів, на переконання суду, у даному випадку такий захід впливу є неспівмірним.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення № 230-рш від 17.07.2025 про застосування до ТДВ «СК «КРЕДО» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування прийняте НБУ протиправно, необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 66 Закону України «Про страхування» Регулятор, за умови наявності у страховика зобов'язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування): одночасно з прийняттям рішення про відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, призначає тимчасову адміністрацію.
Правлінням НБУ прийнято рішення № 237-рш від 17.07.2025 «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» від управління».
Враховуючи те, що підставою для прийняття цього рішення було рішення № 230-рш від 17.07.2025, яке, за висновком суду, є протиправним та підлягає скасуванню, то вказане рішення № 237-рш від 17.07.2025 також підлягає скасуванню з огляду на його похідний характер.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, крім визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, буде зобов'язання Національного банку України поновити дію ліцензії на здійснення діяльності із страхування ТДВ «СК «КРЕДО»; внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію про ТДВ «СК «КРЕДО» та поновлення ліцензії на здійснення діяльності із страхування; розмістити інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлені обставини у справі та оцінка наявних доказів свідчать про те, що відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваних рішень. За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3876,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Царичанське-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселівка-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Розквітне-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Савинці», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта-Агро», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Національного банку України № 21/324-рк від 31.03.2025р. «Про відмову у визнанні структури власності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» прозорою».
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Правління Національного банку України № 230-рш від 17.07.2025 «Про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».
4. Визнати протиправними та скасувати рішення Правління Національного банку України № 237-рш від 17.07.2025р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» від управління».
5. Зобов'язати Національний банк України поновити дію ліцензії на здійснення діяльності із страхування Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789); внести до Державного реєстру фінансових установ інформацію про Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) та поновлення ліцензії на здійснення діяльності із страхування; розмістити інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3876,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106).
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Марич Є.В.
Судді: Войтович І. І. Горобцова Я.В.
Горобцова Я.В.