Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 квітня 2026 року Справа№200/875/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2026 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - УПФ) в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно проведення з 01.09.2025 року перерахунку пенсії по інвалідності;
2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії по інвалідності ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, що встановлені для осіб, які втратили працездатність;
3) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії з 01.09.2025 року;
4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2025 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням розміру заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, розмір його пенсії був визначений відповідачем без урахування довідок, в тому числі і про заробіток за роботу в зоні відчуження, виданих компетентними установами та організаціями в 1992 році, які впродовж всього часу перебування останнього на обліку в органах Пенсійного фонду України не змінювались і не доповнювались.
Позивач звертає увагу, що відсутність в матеріалах пенсійної справи первинних документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
16 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлено відповідну ухвалу. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі № 200/875/26 як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Вказану ухвалу було доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 17.02.2026 року.
Відзив з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не надходив.
09 березня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надав відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (зі змінами) перерахунку підлягають пенсії, в тому числі обчислені відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.
На думку відповідача, позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС у розмірах визначених чинним законодавством з урахуванням індексації.
У зв'язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України.
Згідно довідки про доходи № 4955 8992 6892 2924 від 15.12.2025 року, до 01.08.2025 року максимальний розмір пенсії позивача складав 23610,00 грн (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з 01.08.2025 року розмір пенсії позивача склав 26310,00 грн.
Згідно розпорядження про перерахунок пенсії від 05.09.2025 року (Орган ПФУ: 5133 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Торецьк)) розмір пенсії позивача обчислено, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з урахуванням надбавок та підвищень склав 13705,77 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частинами першою, другою статті 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Статтею 67 Закону № 796-ХІІ визначено порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом:
конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати (частина перша);
пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (частина друга);
максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (частина третя).
Статтею 71 Закону № 796-ХІІ визначено особливості внесення змін до цього Закону, відповідно до яких дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2010 № 1210.
Згідно з п. 1 Порядку № 1210 Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п. 2 Порядку № 1210).
Пунктом 3 Порядку 120 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Пунктом 5 постанови визначено, що у разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25,4, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час.
Згідно з пунктом 6 постанови № 1210 в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленої заробітної плати (обчисленого доходу).
Пунктом 7 Порядку № 1210 визначено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
Пунктом 3 Постанови Ради міністрів УРСР від 27.04.1988 від 27.04.1988 Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища
Пунктом 9 постанови № 1210 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П= Зс х Кзс х Кв/100%,
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.0.22019 № 124;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс= Ск/К,
де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;
К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз= Зв/Зсм
де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років;
Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003№ 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян", за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
Суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду не повинні ігнорувати власні рішення, що були прийняті раніше, скасовувати їх, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами Пенсійного фонду і громадянами, породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У п. 70, 71 рішення по справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04, набуло статусу остаточного 20.01.2012) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Зважаючи на такі рекомендації, адміністративний суд у даній справі також не може погодитися з позбавленням позивача права на одержання пенсії, розмір якої раніше був визначений органом Пенсійного фонду, оскільки таке не відповідає принципу "належного урядування".
Особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
При цьому суд зазначає, що на працівника, не можна покладати відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу в зоні відчуження, первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення/перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі cт. 54 Закону № 796-ХІІ.
Відтак, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у нарахуванні пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986- 1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).
Суд звертає увагу, що неможливість проведення перевірки довідки не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, така обставина не пов'язана з його волею.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що перерахунок та виплата пенсії позивача без врахування довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження є протиправним, відповідно право позивача на належний розмір пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов'язань.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI ).
За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України № 796-XII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення № 2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 2-р(II)/2024, відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність).
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2024 року справа №580/7744/23, від 24 лютого 2025 року справа № 580/11667/23.
У зв'язку з викладеним, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру призначеної пенсії з 01 вересня 2025 року.
Разом з цим, вирішуючи питання про визначення належного органу Пенсійного фонду для перерахунку та виплати пенсії суд зазначає наступне.
Згідно пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (далі - Порядок 22-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсі.
Таким чином, виплату перерахованої пенсії має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії саме Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Згідно абзацу другого частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу з 01.09.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про заробітну плату виданих підприємством Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» Донецького виробничого об'єднання по збагаченню вугілля, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
З огляду на вищенаведене в сукупності, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: вул. Саєнко Андрія, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 без врахування довідок про заробітну плату виданих підприємством Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» Донецького виробничого об'єднання по збагаченню вугілля.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.09.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про заробітну плату виданих підприємством Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» Донецького виробничого об'єднання по збагаченню вугілля, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв