Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 квітня 2026 року Справа№200/1404/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
27 лютого 2026 року ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (з урахуванням уточнень):
- визнати неправомірними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350021670 від 16 січня 2026 року, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні Постанова №202 від 31 березня 1994 року) за професією «електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті» для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: період знаходження на інвалідності, яка отримана внаслідок травмування на виробництві з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року; період навчання в Тернівському гірничому ліцеї з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року; період перебування в учбовій відпустці з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини третьої статті 114, статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення з заявою від 08 січня 2026 року.
За змістом викладеного 08 січня 2026 року позивач звернувся з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 січня 2026 року №046350021670 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Пільговий стаж, згідно із Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, за даними відповідача складає 14 років 00 місяців 36 днів, з чим позивач не погоджується, та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив, що пільговий стаж позивача становить - 16 років 11 місяців 13 днів, в тому числі: роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (25) - 14 років 00 місяців 10 днів; навчання за фахом - 2 роки 11 місяців 3 дня. Документи, що підтверджують періоди перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року, до заяви від 08 січня 2026 року не долучено, за даними електронної пенсійної справи, вищезазначена інформація відсутня. Також, за період з 02 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року згідно записів трудової книжки від 08 серпня 2003 року серії НОМЕР_1 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач працював на загальних підставах. Крім того, відповідач зазначає, що зарахування до пільгового стажу періодів перебування в учбовій відпустці законодавством не передбачено. Не підлягають зарахуванню до пільгового стажу періоди учбових відпусток відповідно довідки від 04 грудня 2025 року №1027, виданої ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павловградвугілля», з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року, оскільки відсутня інформація про оплату праці за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій. Період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї відповідно до диплому від 09 січня 2004 року серії НОМЕР_2 з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу для визначення права на призначення пільгової пенсії. Відповідач вважає, що рішенням від 16 січня 2026 року №046350021670 позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу не менше 25 років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 .
08 січня 2026 року позивач через вебпотал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії.
16 січня 2026 року відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийнято рішення №046350021670 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку ОСОБА_1 , в якому зазначено наступне.
«Прізвище, ім'я, по батькові заявника ОСОБА_1 .
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_4 .
Адреса проживання / місцезнаходження АДРЕСА_1 .
Факт роботи: працює.
Дата звернення особисто до територіальних органів Пенсійного фонду України, через Вебпортал електронних послуг пенсійного фонду України, за призначенням пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) - 08 січня 2026 року.
Необхідний пільговий стаж працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Фактичні обставини справи:
Вік заявника - 41 рік 3 місяці.
Страховий стаж особи (з урахуванням кратності - (за списком №1)) становить - 32 роки 05 місяців 27 днів.
Пільговий стаж особи становить - 16 років11 місяців13 днів, в тому числі:
- роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року (25) - 14 років 0 місяців 10 днів;
- навчання за фахом - 2 роки 11 місяців 3 дня.
Під час розгляду заяви було враховано такі документи:
1. паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2. документи для підтвердження стажу: трудова книжка, диплом, довідки, військовий квіток ;
3. індивідуальні відомості застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Результати розгляду документів доданих до заяви.
За доданими документами до страхового та до пільгового стажу зараховано усі періоди.
Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, за досягнення 50- річного віку - 05 жовтня 2034 року, або після набуття необхідного пільгового стажу.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
На підставі вищевикладеного, враховуючи частину п'яту статі 45 Закону №1058, пункту 4.3 порядку 22-1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25 квітня 2005 року.
Вирішено:
Відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.».
27 січня 2026 року позивач через вебпотал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою (клопотання) №ВЕБ-05001-Ф-С-26-060998, в якій зазначив, що рішенням від 16 січня 2026 року відмовлено в призначенні пенсії за віком з причини відсутності пільгового стажу, просив повідомити причини, з яких не зараховано до пільгового стажу роботи по Списку №1 за професією «електрослюсар підземний» період перебування на інвалідності з серпня 2008 року по червень 2015 року, період протягом якого він отримував пенсію по інвалідності від трудового каліцтва отриманого на виробництві відповідно до акта Н1 від 23 лютого 2008 року, просив переглянути прийняте рішення №046350021670 від 16 січня 2026 року та зарахувати до пільгового підземного стажу роботи за професією «електрослюсар підземний» період перебування на інвалідності від трудового каліцтва.
10 лютого 2026 року позивач через вебпотал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою (клопотання) № ВЕБ-04001-ФС-26-094995, в якій серед іншого просив надати інформацію про період отримання ним пенсії по інвалідності, та інформацію про період встановлення інвалідності 3-ї групи внаслідок отриманого травмування на виробництві в лютому 2008 року.
25 лютого 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№13450-7467/С-02/8-0500/26 «Про направлення за належністю звернення ОСОБА_1 » повідомило позивача та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР направлено за належністю звернення, яке надійшло на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України від 27 січня 2026 року №ВЕБ-05001-Ф-С-26-060998 ОСОБА_1 , яке зареєстроване від 28 січня 2026 року №7467/С-0500-26 для розгляду та надання відповіді з порушеного питання. У зв'язку з відсутністю територіальних повноважень, про результати розгляду зазначеного звернення просили надати ґрунтовну відповідь позивачу у визначені законодавством терміни.
25 лютого 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом вих.№0400-010209-8/33879 «Про надання інформації» повідомило позивача, що станом на 25 лютого 2026 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії по інвалідності (3 група, трудкалiцтво/профзахворювання (з актом Н1/П4)), відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інвалідність встановлено з 18 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року. Виплату пенсії закрито з 01 вересня 2016 року у зв'язку з закінченням строку виплати.
Судом встановлено, що відповідно до записів №1-12 копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2003 року, на ім'я ОСОБА_1 , позивач:
- з 04 серпня 2003 року по 03 січня 2004 року - працював на посаді учня електрослюсаря підземного на період виробничої практики у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля»;
- з 01 вересня 2000 року по 09 січня 2004 року - навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї за спеціальністю «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»;
- з 22 січня 2004 року по 28 серпня 2008 року - працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля», та звільнений у зв'язку зі станом здоров'я, яке перешкоджає виконанню даної роботи, по інвалідності (трудове каліцтво);
- з 02 червня 2015 року по 31 жовтня 2016 року - працював на посадах учня електрослюсаря (слюсаря) та електрослюсарем (слюсарем) чергового та з ремонту обладнання у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»;
- з 01 листопада 2016 року - працює електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля».
Згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 09 січня 2004 року ОСОБА_1 закінчив у 2004 році Тернівський професійний гірничий ліцей і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок.
Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форма РС-право, дата звернення: 08 січня 2026 року, період з 01 вересня 2000 року по 03 серпня 2003 року зараховано до страхового стажу «Навчання за фахом», період з 04 серпня 2003 року по 03 січня 2004 року зараховано до загального страхового та пільгового стажу «Ст.14, пост.202,підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в», період навчання з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року не зараховано до страхового стажу; періоди роботи з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року, з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року зараховано до загального страхового стажу; період з 29 серпня 2008 року по 31 травня 2015 року не зараховано до страхового стажу; період з 01 червня 2015 року по 31 жовтня 2016 року зараховано до загального страхового стажу; період роботи з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2025 року зараховано до загального страхового та пільгового стажу «Ст.14, пост.202,підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в». Загальний страховий стаж позивача становить 18 років 05 місяців 13 днів, робота за Списком №1 - 16 років 11 місяців 15 днів.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Так, частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Слід врахувати, що згідно з частиною першою статті 14 Закону №1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із частиною третьою статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зі змінами) (далі - Порядок №637).
Положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В силу вимог абзацу 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів навчання, проходження військової служби та роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова №202).
Відповідно до Розділу І Постанови №202 підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Щодо вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні Постанова №202 від 31 березня 1994 року) за професією «електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті» для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період навчання в Тернівському гірничому ліцеї з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що Законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України «Про освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року №1240, а саме: час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Згідно з копією диплома серії НОМЕР_2 від 09 січня 2004 року ОСОБА_1 закінчив у 2004 році Тернівський професійний гірничий ліцей і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок.
Як встановлено судом, відповідно до записів копії трудової книжки копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2003 року позивач:
- з 04 серпня 2003 року по 03 січня 2004 року - працював на посаді учня електрослюсаря підземного на період виробничої практики у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля»;
- з 01 вересня 2000 року по 09 січня 2004 року - навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї за спеціальністю «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»;
- з 22 січня 2004 року по 28 серпня 2008 року - працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля», та звільнений у зв'язку зі станом здоров'я, яке перешкоджає виконанню даної роботи, по інвалідності (трудове каліцтво).
Тобто, в спірному випадку, позивач з 01 вересня 2000 року по 09 січня 2004 року навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї за спеціальністю, який згідно зі статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Матеріалами справи підтверджено, що перерва між днем закінчення ліцею та днем прийняття на роботу за здобутою професію «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок» складає менше місяця.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї відповідно до диплому від 09 січня 2004 року серії НОМЕР_2 з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу для визначення права на призначення пільгової пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на врахування всього періоду навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок» з 01 вересня 2000 року по 09 січня 2004 року до пільгового підземного страхового стажу позивача відповідно до Постанови №202.
Разом із цим, як встановлено судом вище, відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форма РС-право, дата звернення: 08 січня 2026 року, період з 01 вересня 2000 року по 03 серпня 2003 року зараховано до страхового стажу «Навчання за фахом», період з 04 серпня 2003 року по 03 січня 2004 року зараховано до загального страхового та пільгового стажу «Ст.14, пост.202,підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в», період навчання з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року не зараховано до страхового стажу.
Відтак, зарахуванню до загального страхового та пільгового підземного стажу відповідно до Постанови №202 підлягає період навчання позивача з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року, та до пільгового підземного стажу відповідно до Постанови №202 незарахований відповідачем період навчання з 01 вересня 2000 року по 03 серпня 2003 року.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні Постанова №202 від 31 березня 1994 року) за професією «електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті» для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди перебування в учбовій відпустці з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, відповідно до записів копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2003 року позивач у період з 22 січня 2004 року по 28 серпня 2008 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля», та звільнений у зв'язку зі станом здоров'я, яке перешкоджає виконанню даної роботи, по інвалідності (трудове каліцтво), який є безперервним трудовим стажем позивача.
Відтак, судом встановлено, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2003 року щодо періоду роботи з 22 січня 2004 року по 28 серпня 2008 року у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля», та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
За результатом дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів, суд констатує, що відповідно до розрахунку страхового ОСОБА_1 , форма РС-право, дата звернення: 08 січня 2026 року, періоди роботи з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року, з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року зараховано виключно до загального страхового стажу позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що зарахування до пільгового стажу періодів перебування в учбовій відпустці законодавством не передбачено. Тому на його думку, не підлягають зарахуванню до пільгового стажу періоди учбових відпусток відповідно довідки від 04 грудня 2025 року №1027, виданої ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павловградвугілля», з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року, оскільки відсутня інформація про оплату праці за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій.
Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05 листопада 1993 року №02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
Згідно з довідкою від 04 грудня 2025 року №1027, виданою ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павловградвугілля», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач за період з 22 січня 2004 року (нак.№11к від 22 січня 2004 року) по 28 серпня 2008 року (нак.№129-2ок від 01 вересня 2008 року) виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці з видобутку вугілля №4 з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а Постанова Кабінету Міністрів №36 від 16 січня 2003 року. Довідка дана па підставі облікової картки форми Т2М, наказів по шахті, табелів спуску в шахту і особового рахунку про зарплату, довідника ЕТКС. Відпустки без збереження заробітної плати не було. Учбова відпустка: з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року; з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року; з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року.
Відтак, зазначена довідка не містить відомостей, що у періоди учбової відпустки з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року позивачу не виплачувалась заробітна плата за займаною посадою.
Протилежного відповідачем не доведено та відповідних доказів суду не надано.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував учбові відпустки з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року до пільгового страхового стажу позивача, в тому числі за підземною професією.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1 (підземні Постанова №202 від 31 березня 1994 року) за професією «електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті» для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період знаходження на інвалідності, яка отримана внаслідок травмування на виробництві з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року, суд зазначає наступне.
За приписами частини п'ятої статті 56 Закону №1788-XII час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Умовами абзацу 4 частини першої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу 10 частини третьої статті 24 Закону №1058-IV за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням як до, так і після 1 січня 2004 року зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення, під час розгляду заяви позивача від 08 січня 2026 року було враховано такі документи:
«1. паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2. документи для підтвердження стажу: трудова книжка, диплом, довідки, військовий квіток;
3. індивідуальні відомості застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Як встановлено судом вище, 25 лютого 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом вих.№0400-010209-8/33879 «Про надання інформації» повідомило позивача, що станом на 25 лютого 2026 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії по інвалідності (3 група, трудкалiцтво/профзахворювання (з актом Н1/П4)), відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інвалідність встановлено з 18 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року. Виплату пенсії закрито з 01 вересня 2016 року у зв'язку з закінченням строку виплати.
Згідно з довідкою про доходи №1715 5072 9675 2727, яку сформовано 03 лютого 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період: з 01 серпня 2008 року по 31 грудня 2025 року складає: 31717,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач серед іншого зазначає, що документи, що підтверджують періоди перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року, до заяви від 08 січня 2026 року не долучено, за даними електронної пенсійної справи, вищезазначена інформація відсутня.
Суд констатує, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання позивачем разом із заявою від 08 січня 2026 року документів, які підтверджують періоди перебування на інвалідності, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зокрема, у спірний у період з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року, що позивачем не заперечується.
Протилежного позивачем не доведено та відповідних доказів суду не надано.
Відтак, на момент звернення до пенсійного органу із заявою від 08 січня 2026 року позивачем не було надано відповідачу докази, які б підтверджували періоди його перебування на інвалідності, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зокрема, з 29 серпня 2008 року по 31 серпня 2016 року, тому суд не надає оцінку відповідним підтверджуючим документами, які долучено позивачем до позовної заяви, оскільки останні не досліджувались та не оцінювались відповідачем як субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення від 16 січня 2026 року №046350021670.
Також, відповідач у відзиві зазначає, що за період з 02 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року згідно записів трудової книжки від 08 серпня 2003 року серії НОМЕР_1 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач працював на загальних підставах.
Як встановлено судом вище, відповідно до записів копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08 серпня 2003 року позивач:
- з 22 січня 2004 року по 28 серпня 2008 року - працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у філії «Шахта «Західно-Донбаська» Відкритого акціонерного товариства «ДХК «Павлоградвугілля», та звільнений у зв'язку зі станом здоров'я, яке перешкоджає виконанню даної роботи, по інвалідності (трудове каліцтво);
- з 02 червня 2015 року по 31 жовтня 2016 року - працював на посадах учня електрослюсаря (слюсаря) та електрослюсарем (слюсарем) чергового та з ремонту обладнання у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»;
- з 01 листопада 2016 року - працює електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля».
Тобто, позивач у період з 29 серпня 2008 року по 31 травня 2015 року не був працевлаштований, а у період з 02 червня 2015 року по 31 жовтня 2016 року працював на посадах учня електрослюсаря (слюсаря) та електрослюсарем (слюсарем) чергового та з ремонту обладнання у Виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Тернівське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», які не відносяться до підземних робіт, передбачених Постановою №202.
Так, відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форма РС-право, дата звернення: 08 січня 2026 року, період з 29 серпня 2008 року по 31 травня 2015 року не зараховано до страхового стажу, період з 01 червня 2015 року по 31 жовтня 2016 року зараховано до загального страхового стажу.
Таким, чином на дату розгляду заяви позивача від 08 січня 2026 року у відповідача були відсутні підстави для зарахування до пільгового підземного страхового стажу відповідно до Постанови №202 періоду з 29 серпня 2008 року по 31 травня 2015 року, водночас період роботи з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року відповідачем правомірно зараховано лише до загального страхового стажу позивача.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи, суд висновує, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення від 16 січня 2026 року №046350021670.
З огляду на зазначене, оскільки факт перебування позивачем на роботах, що дають право на призначення пенсії підтверджується належними та допустимими доказами, суд констатує, що рішення від 16 січня 2026 року №046350021670 про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку ОСОБА_1 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, після скасування судом рішення, саме відповідач зобов'язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до загального страхового та пільгового підземного стажу відповідно до Постанови №202 визначені судом періоди трудової діяльності позивача.
Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, враховуючи, що відповідач, як уповноважений орган, неправильно надав оцінку окремим періодам роботи позивача, та не перевіряв дотримання всіх умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в той час як судом зобов'язано зарахувати визначені періоди до пільгового стажу, тому зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду є достатнім.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №211/5254/16-а (провадження №К/9901/5537/17), від 20 грудня 2018 року у справі №132/3485/16-а (провадження №К/9901/44939/18).
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області від 16 січня 2026 року №046350021670 про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку ОСОБА_1 , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового та пільгового підземного стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» період навчання з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» період навчання з 01 вересня 2000 року по 03 серпня 2003 року, періоди учбової відпустки з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 січня 2026 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції ID №6445-5441-3528-9505 від 23 січня 2026 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 1064,96 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області від 16 січня 2026 року №046350021670 про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового та пільгового підземного стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» період навчання з 04 січня 2004 року по 09 січня 2004 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» період навчання з 01 вересня 2000 року по 03 серпня 2003 року, періоди учбової відпустки з 15 вересня 2004 року по 18 вересня 2004 року, з 12 січня 2005 року по 25 січня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 12 червня 2005 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецький області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 січня 2026 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 квітня 2026 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна