Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2026 року Справа№200/8486/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 03 листопада 2025 року, в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04 жовтня 2025 року та призначити їй пенсію відповідно до положень п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
21 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області).
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 14 січня 2026 року № 4757-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 04 жовтня 2025 року звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, для розгляду якої за принципом екстериторіальності було визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
13 жовтня 2025 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення № 052530004995, яким відмовило у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням нею пенсійного віку - 55 років та відсутністю у неї необхідного пільгового стажу - 10 років.
За розрахунком пенсійного органу, страховий стаж позивачки становить 32 роки 03 місяці 00 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 07 років 06 місяців 28 днів.
При цьому ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року, обґрунтувавши це відсутністю наказів про результати проведення атестації робочих місць з переліком атестованих робочих місць, а також відсутністю документів, що підтверджують право фахівця відділу по роботі з персоналом Погребняк Н.С. на підписання пільгових довідок.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Позивач доводила, що має право на пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення КСУ № 1-р/2020), оскільки досягла 50 років, має страховий стаж - понад 20 років та пільговий стаж за Списком № 2 - понад 10 років.
Вказувала на те, що на час звернення за призначенням пенсії Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України), однак пенсійний орган протиправно збільшив віковий ценз для призначення пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1058) до 55 років.
Позивач вказувала на те, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області протиправно відмовило у зарахуванні до її пільгового стажу за Списком № 2 спірного періоду, оскільки пільговий характер її роботи підтверджений належним чином оформленими записами 16-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , згідно з якими в період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року вона працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваривська» машиністом конвеєру 3 розряду на технологічній дільниці основного виробництва.
Крім того разом з заявою про призначення пенсії вона надала довідку про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка також підтверджує пільговий характер роботи в цей період.
Просила задовольнити позов.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою від 21 листопада 2025 року суд витребував у ГУ ПФУ в Хмельницькій області пенсійну справу (копію матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними в ній документами і матеріалами; заяву позивача про призначення пенсії від 04 жовтня 2025 року та всі документи, що були подані разом з нею; рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії» та всі документи, матеріали і відомості, що слугували підставою для його прийняття; розрахунок стажу (форма РС-право) до рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії»; Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) щодо позивача.
Цією ж ухвалою суд витребував у ГУ ПФУ в Донецькій області пенсійну справу (копію матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними в ній документами і матеріалами.
Відповідач та ГУ ПФУ в Донецькій області витребувані докази суду не надали, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомили, а тому на підставі ч. 9 ст. 80 КАС суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
З'ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
З 07 жовтня 1998 року місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350) зареєстроване як юридична особа, є суб'єктом владних повноважень та адміністративним органом.
04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
13 жовтня 2025 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів, ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії».
Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого:
[…]
Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 04 жовтня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. 1 і 5 цього пункту страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка.
Страховий стаж з 01 липня 2000 року зараховується згідно з даними персоніфікованого обліку.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) (набрав чинності 21 серпня 1992 року), атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Вік заявниці - 53 роки.
Страховий стаж особи - 32 роки 03 місяці 00 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Пільговий стаж за Списком № 2 - 07 років 06 місяців 28 днів.
До пільгового стажу не зараховано період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року згідно з довідкою від 24 березня 2025 року № 12, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць з переліком атестованих посад до них та відсутні документи про право підпису пільгових довідок фахівцем відділу по роботі з персоналом Н.С. Погребняк.
За висновком пенсійного органу, для зарахування до пільгового стажу періоду з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року необхідно надати накази про результати проведення атестації робочих місць з переліком проатестованих посад та документи про право підпису пільгових довідок фахівцем відділу по роботі з персоналом Н.С. Погребняк.
З огляду на викладене ГУ ПФУ в Хмельницькій області вирішило відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 (10 років) та недосягненням пенсійного віку (55 років).
За висновком пенсійного органу, заявниця набуде право на пенсійну виплату 19 вересня 2027 року.
Не працює, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Заявниці роз'яснений порядок оскарження цього рішення відповідно до ст. 105 Закону № 1058 та ст. 78, 80, 82 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Хмельницькій області при вирішенні питання щодо наявності у позивачки права на пенсію зарахувало до її стажу такі періоди:
з 01 вересня 1984 року по 27 червня 1990 року - навчання у вищих/середніх навчальних закладах - 05 років 09 місяців 27 днів - до страхового стажу;
з 28 червня 1990 року по 08 серпня 1998 року - 08 років 01 місяць 11 днів - до страхового стажу;
з 09 серпня 1998 року по 15 жовтня 1998 року - догляд за дитиною до 3 років - 00 років 02 місяці 07 днів - до страхового стажу;
з 16 жовтня 1998 року по 16 жовтня 1999 року - безробіття - 01 рік 00 місяців 01 день - до страхового стажу;
з 17 жовтня 1999 року по 10 січня 2000 року - безробіття - 00 років 02 місяці 24 дні - до страхового стажу;
з 12 травня 2003 року по 31 грудня 2003 року - 00 років 07 місяців 20 днів - до страхового стажу;
з 01 січня 2004 року по 19 жовтня 2008 року - 04 роки 09 місяців 19 днів - до страхового стажу;
з 24 жовтня 2008 року по 21 травня 2016 року - 07 років 06 місяців 28 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 2;
з 22 травня 2016 року по 30 травня 2017 року - 01 рік 00 місяців 09 днів - до страхового стажу;
з 31 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року - 02 роки 06 місяців 16 днів - до страхового стажу;
з 17 грудня 2019 року по 03 березня 2020 року - 00 років 02 місяці 17 днів - до страхового стажу;
всього: 32 роки 01 місяць 29 днів, в тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку (Робота за Списком № 2) - 07 років 06 місяців 28 днів.
З приводу періоду роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року, на зарахування якого до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 містить такі записи:
[…]
Запис 16 - 01 червня 2017 року на підставі наказу від 31 травня 2017 року № 17-к позивач була прийнята на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (далі - ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська») машиністом конвеєра 3 розряду на технічну дільницю основного виробництва за переведенням з філії «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод».
Запис 17 - 03 березня 2020 року на підставі наказу від 03 червня 2020 року № 72к позивач звільнена за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
[…]
Згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу при призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» 24 березня 2025 року за № 12, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» з 01 червня 2017 року (наказ про прийом від 31 травня 2017 року № 17-к) по 03 березня 2020 року (наказ про звільнення від 03 березня 2020 року № 72-к) виконувала роботи з обслуговування конвеєрів за професією машиніст конвеєра з повним робочим днем, що передбачена Списком № 2, розділ ІІ, код КП 36975983; постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, наказ про атестацію первинно від 16 червня 2017 року № 97.
За період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року пільговий стаж складає 02 роки 06 місяців 16 днів.
У страйках участі не брала, відпустки без збереження заробітної плати не надавались.
Довідка видана на підставі первинних документів: особової картки форма № П-2, наказ, розрахункові особові рахунки.
Довідка видана за підписами в. о. генерального директора Дейкун А.О., головного бухгалтера Власової О.С., фахівця відділу по роботі з персоналом Погребняк Н.С., які засвідчені печаткою ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська».
На підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (ідентифікаційний код 36975983, місцезнаходження: Україна, 85333, Донецька обл., Покровський р-н, село Сергіївка (Сергіївська сільська рада), пров. Верхній, буд. 44) зареєстроване як юридична особа 26 жовтня 2010 року; в стані припинення не перебуває.
Основний вид економічної діяльності ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» - 05.10 Добування кам'яного вугілля; інші види діяльності - 23.32 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 35.11 Виробництво електроенергії; 35.12 Передача електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією.
Незважаючи на вжиті судом заходи офіційного з'ясування обставин у справі, відповідач та ГУ ПФУ в Донецькій області не надали суду Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), а також докази, які б свідчили, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області врахувало дані системи персоніфікованого обліку в процесі розгляду заяви позивачки про призначення пенсії та прийняття оскаржуваного рішення.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувало позивачці лише до страхового стажу період роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року у складі періодів з 31 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року та з 17 грудня 2019 року по 03 березня 2020 року. До пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, спірний період не зарахований.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-І, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
[…]
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
[…]».
За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
«[…]
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
[…]».
Законом № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення КСУ № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.
Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«[…]
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
[…]
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
[…]».
Отже, Рішенням КСУ № 1-р/2020 визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.
Як наслідок, час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ № 1-р/2020).
Відтак, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах, а також необхідного страхового стажу. Перший із цих законів визначає такий вік для жінок у 50 років при страховому стажі не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, тоді як другий - у 55 років при страховому стажі не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин навела такий висновок.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»)».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058».
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших.
Вирішуючи питання про те, норми якого закону слід застосовувати у спірних правовідносинах, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а також в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших, і зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійному органу належало застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не норми п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.
На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв в редакції від 07 вересня 2025 року.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення […] пенсії здійснюється за зверненням особи […].
Звернення за призначенням […] пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію […].
Строки призначення пенсії визначає ст. 45 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
[…]
За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення […] пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення […] або про відмову в призначенні […] пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 12 вересня 2025 року.
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення […] пенсії […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення […] пенсії […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
[…]
Відповідно до п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
П. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
[…]
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.
[…]
Документи, необхідні для призначення пенсії, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.
Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення № 10-1 (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
[…]
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3,4 до Положення № 10-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
[…]
4) відомості про місце проживання особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі - Порядок № 442) (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);
[…]
Відповідно до п. 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених п. 1.1 розділу І […] цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України […].
В заявах зазначається інформація про місце проживання, […].
[…]
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
[…]
Відповідно до п. 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
[…]
П. 2.28 розділу ІІ Порядку № 22-1 установлено, що інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані розділом ІV Порядку № 22-1.
Відповідно до абз. 1 п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника […];
надає інформацію щодо умов та порядку призначення […] пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, […];
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. […];
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
[…]
Згідно з п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […].
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, […].
За правилами абз. 1 п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення […] пенсії […] електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, […] для здійснення виплати пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення […] пенсії, […].
Аналіз положень п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія;
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, вчиняє дії, передбачені п. 4.2 Порядку № 22-1;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішення від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку - 55 років та відсутністю у неї необхідного пільгового стажу за Списком № 2 - 10 років.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а оскаржуване рішення - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, […], їх посадових осіб, […], з фізичними […] особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
За визначенням, наведеним в п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, адміністративний орган - орган виконавчої влади, […] їх посадова особа, […], який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Надаючи оцінку правомірності відмови у призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Щодо досягнення позивачкою пенсійного віку суд зазначає таке.
Як вже було вказано судом, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійний орган мав застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
З цієї причини суд відхиляє заперечення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, які стосуються застосування до спірних правовідносин п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.
З цих самих мотивів суд визнає безпідставним висновок відповідача про те, що на день звернення за призначенням пенсії позивач не досягла необхідного пенсійного віку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 04 жовтня 2025 року, тобто на день звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 53 років, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
Щодо наявності у позивачки необхідного страхового стажу суд зазначає таке.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійний орган мав застосовувати норми п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок становить не менше 20 років.
За розрахунком ГУ ПФУ в Хмельницькій області страховий стаж позивачки становить 32 роки 03 місяці 00 днів, про що свідчать рішення від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 і розрахунок стажу (форма РС-право) до цього рішення.
В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.
При цьому між сторонами відсутній спір щодо правильності обчислення страхового стажу позивачки чи щодо незарахування того чи іншого періоду її роботи (навчання) тощо до страхового стажу.
Отже, на день звернення за призначенням пенсії позивач набула страховий стаж 32 роки 03 місяці 00 днів, тобто понад 20 років, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
Щодо наявності у позивачки необхідного пільгового стажу за Списком № 2 суд зазначає таке.
Як було вказано вище, для набуття права на пенсію відповідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, необхідний пільговий стаж за Списком № 2 для жінок становить не менше 10 років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
П. 4 Порядку № 383 визначено, що згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 383 постанова КМУ № 442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
П. 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
До розділу ІІ Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування) випалювання руд і нерудних копалин) (Агломераційні комбінати, фабрики, цехи, відділення, установки. Виробництво обкотишів. Збагачувальні фабрики та установки для збагачення руди, вугілля, сланцю, а також інших нерудних копалин, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. Брикетування. Виробництво обважнювачів. Сортування на шахтах, розрізах, кар'єрах. Обпалювання руд, нерудних копалин. Збагачувальні (доводжувальні) фабрики, цехи, установки для збагачення руди, пісків при видобуванні кольорових, дорогоцінних металів, алмазів. Зневоднення вугілля. Фабрики гранульованого вугільного порошку та пиловидного вугілля) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені:
[…]
машиністи конвеєрів;
[…]
Підтвердження пільгового стажу.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом № 2464.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КЗпП роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, […], записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, […].
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Абз. 1 п. 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Відповідно до абз. 2 п. 20 Порядку № 637 у довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Аналіз наведених вище норм КЗпП, Закону № 1788 і Порядку № 637 зумовлює такі висновки:
- пільговий стаж може бути підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці та/або даними про спеціальний стаж, наявними в Реєстрі застрахованих осіб;
- необхідність в поданні уточнюючої довідки постає лише в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах;
Суд встановив, що в період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року ОСОБА_1 працювала в ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» машиністом конвеєра 3 розряду на технічну дільницю основного виробництва (записи 16-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ).
Трудова книжка не містить інформації про те, що в цей період позивач працювала за професією, включеною до Списку № 2, повний робочий день або не менше 80% робочого часу, а тому для підтвердження пільгового стажу постає необхідність в поданні довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, як це передбачено п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637.
Позивач надала таку довідку і пенсійному органу, і суду.
Так, згідно з довідкою про підтвердження трудового стажу при призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 березня 2025 року № 12, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська» з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року, виконувала роботи з обслуговування конвеєрів за професією машиніст конвеєра з повним робочим днем, що передбачена Списком № 2; у страйках участі не брала, відпустками без збереження заробітної плати не користувалась.
Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, періоду роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року.
Між тим, як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало цей період до пільгового стажу позивачки.
В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що «до пільгового стажу не зараховано період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року згідно з довідкою від 24 березня 2025 року № 12, оскільки відсутні накази про проведення атестації робочих місць з переліком атестованих посад до них та відсутні документи про право підпису пільгових довідок фахівцем відділу по роботі з персоналом Н.С. Погребняк».
Суд відхиляє ці аргументи пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.
Щодо наказів про атестацію робочих місць.
П. 3 Порядку № 383 установлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.
П. 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Трудова книжка позивача не містить записів про атестацію робочих місць за умовами праці, однак позивач надала довідку від 24 березня 2025 року № 12, яка містить інформацію про те, що підсумки атестації робочих місць за умовами праці затверджені наказом від 16 червня 2017 року № 97 (первинно), тобто пільговий характер роботи в період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року позивач підтвердила належними та допустимими доказами в розумінні п. 10 Порядку № 383, п. 20 Порядку № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Особи, які зайняті на роботах (за професіями), що передбачені Списком № 2 але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Зазначені висновки узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Отже, навіть за відсутності наказів про атестацію робочих місць за умовами праці позивач не може бути позбавлена права на зарахування до пільгового стажу періодів роботи, впродовж яких вона працювала повний робочий день за професією, передбаченою Списком № 2.
З огляду на викладене, сам по собі факт ненадання позивачкою наказів про атестацію робочих місць за умовами праці не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року.
До того ж пенсійний орган не був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, та звернутися із запитом про надання відповідної інформації та документів (наказу про атестацію робочих місць з додатками) безпосередньо до підприємства-роботодавця, однак цього не зробив.
Щодо оформлення уточнюючої довідки.
Довідка про підтвердження трудового стажу при призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24 березня 2025 року № 12 містить всю необхідну інформацію, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Довідка видана на підставі первинних документів, містить підписи в. о. генерального директора Дейкун А.О., головного бухгалтера Власової О.С., фахівця відділу по роботі з персоналом Погребняк Н.С., які засвідчені печаткою ТОВ «ЗФ «Свято-Варваринська».
Жоден закон чи підзаконний нормативно-правовий акт не покладає на особу, яка звертається за призначенням пенсії, обов'язку надавати документи на підтвердження повноважень посадових осіб, які підписали уточнюючу довідку.
До того ж відповідно до п. 20 Порядку № 637 обов'язок щодо видачі та оформлення пільгових довідок покладений на роботодавця - підприємство, установу, організацію або їх правонаступників, а не на працівника.
Як наслідок, працівник не може зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем обов'язку з оформлення та видачі пільгової довідки.
Також суд відзначає, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області не ставив під сумнів достовірність відомостей про роботу позивача, наведених в довідці від 24 березня 2025 року № 12, а не взяв її до уваги з підстав, що мають суто формальний характер.
Крім того, у разі виникнення сумнівів з приводу повноважень осіб, які її підписали, відповідач не був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, та звернутися із запитом про надання відповідної інформації та документів безпосередньо до підприємства-роботодавця чи провести перевірку, однак цього не зробив.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачці у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих нею документів.
Крім того, в процесі розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії і прийнятті оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області не забезпечило дотримання вимог Закону № 2073.
Суд відзначає, що в процесі адміністративного провадження відповідач порушив принципи адміністративної процедури, про які йдеться в п. п. 1, 3, 5, 12 ч. 1 ст. 4 Закону № 2073.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2073 адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 4 ст. 6 Закону № 2073).
Всупереч приписам ч. 4 ст. 6 Закону № 2073 ГУ ПФУ в Хмельницькій області при прийнятті оскаржуваного рішення проігнорувало висновки Верховного Суду, в тому числі щодо усунення колізії між нормами п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 при визначенні права на пенсію, щодо підтвердження пільгового стажу, атестації робочих місць тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом; адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Всупереч приписам ч. 1, 2, 3 ст. 8 Закону № 2073 ГУ ПФУ в Хмельницькій області не забезпечило належність і повноту з'ясування обставин, що мали значення для вирішення питання щодо наявності/відсутності у ОСОБА_1 права на пенсію.
Зокрема, в оскаржуваному рішенні відсутні відомості, які б дозволяли встановити, що пенсійний орган отримав Індивідуальні відомості про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), проаналізував їх зміст, з'ясував чи містять ці відомості інформацію про спеціальний стаж позивачки, в тому числі за спірний період, і якщо так, то з якої причини такі відомості не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2073 адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства.
Суд відзначає, що не може вважатися розсудливою і добросовісною поведінка відповідача, яка знайшла прояв у тому, що до пільгового стажу не зарахований доволі значний період роботи, який мав визначальне значення для вирішення питання щодо наявності/відсутності у позивачки права на пенсію з формальних підстав.
Крім того, відповідач порушив принцип гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2073 особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно виплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Ч. 3 ст. 17 Закону № 2073 установлено, що особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 2073 учасники адміністративного провадження мають право:
1) отримувати від адміністративного органу роз'яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, а також щодо змісту своїх прав та обов'язків у межах адміністративного провадження, визначених законом;
2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через своїх представників;
3) ознайомлюватися з матеріалами справи (крім відомостей, що відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, копії тощо, у тому числі з використанням технічних засобів, під час здійснення та після завершення адміністративного провадження, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, вчинені (прийняті) під час здійснення адміністративного провадження;
4) бути заслуханими адміністративним органом з питань, що є предметом адміністративного провадження, до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес такого учасника;
5) отримувати та надавати документи, інші докази, що стосуються обставин справи;
[…]
7) подавати клопотання про:
[…]
в) витребування документів або відомостей, необхідних для розгляду та вирішення справи;
[…]
9) отримати адміністративний акт;
[…]
11) оскаржити у передбаченому законом порядку адміністративний акт, процедурне рішення або дію, бездіяльність адміністративного органу;
12) користуватися іншими визначеними законом правами в адміністративному провадженні.
Крім того, відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, має письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково.
В порушення принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, перш ніж прийняти рішення про відмову у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не повідомило позивачці про необхідність подання додаткових документів, не надало їй можливості надати пояснення, подати додаткові документи, звернутися з клопотанням про витребування додаткових документів та відомостей для підтвердження підстав зарахування до пільгового стажу того періоду роботи, який пенсійним органом не був зарахований.
Прийняття рішення у справі регламентовано нормами ст. 69 Закону № 2073, вимоги до змісту і мотивування (обґрунтування) адміністративного акта наведені у ст. 71-72 цього Закону.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону № 2073 у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта (ч. 4 ст. 72 Закону № 2073).
Згідно з ч. 5 ст. 72 Закону № 2073 відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Ч. 6 ст. 72 Закону № 2073 передбачено, що мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.
Рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам мотивування (обґрунтування) адміністративного акта, визначеним ст. 72 Закону № 2073.
Мотивування (обґрунтування) рішення про відмову у призначенні пенсії не забезпечує ОСОБА_1 належну можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження, оскільки всупереч приписам п. 4, 5 ч. 2 ст. 72 Закону № 2073 в цьому рішенні відсутня детальна правова оцінка обставин, виявлених пенсійним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин; відсутнє посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки пенсійного органу.
Зокрема, в оскаржуваному рішенні не вказано, з якої причини (підстави) відповідач не застосував до спірних правовідносин п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020; чи враховував він дані системи персоніфікованого обліку, в тому числі для обчислення пільгового стажу, якщо ні, то з якої причини, тощо.
Суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин йшлося про прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, тобто про відмову особі в реалізації її конституційного права на соціальний захист.
Відтак, таке рішення потребувало ретельного, повного і чіткого обґрунтування, чого відповідачем не було забезпечено.
Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.
Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:
1) прийнятий адміністративним органом, що:
а) не мав на це повноважень;
б) використав дискреційні повноваження незаконно;
2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;
3) порушує норми матеріального права;
4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).
Отже, невідповідність адміністративного акта принципам адміністративної процедури є самостійною і достатньою підставою для визнання його протиправним.
До того ж в контексті спірних правовідносин допущені пенсійним органом порушення передбаченої законом адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення порушеного позивачкою питання по суті та призвели до помилкового висновку про відсутність у неї права на пенсію. Відтак, у цьому випадку норма ч. 3 ст. 87 Закону № 2073 не підлягає застосуванню.
Оскільки рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивачки підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне також застосувати такі способи захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області:
- зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових за Списком № 2, період роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року;
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 за її заявою від 04 жовтня 2025 року, з дня звернення за призначенням пенсії.
Суд зауважує, що з огляду на приписи п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Отже, саме на ГУ ПФУ в Хмельницькій області суд покладає обов'язок зарахувати певний період до пільгового стажу і прийняти рішення про призначення пенсії.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим у випадку досягнення жінкою, яка претендує на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, 50-річного віку і набуття нею необхідного страхового та пільгового стажу (понад 20 і 10 років відповідно), пенсійний орган має лише один варіант правомірної поведінки - прийняти рішення про призначення пенсії, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.
Станом на 04 жовтня 2025 року ОСОБА_1 досягла 53 років (при пенсійному віці - 50 років), мала страховий стаж тривалістю 32 роки 03 місяці 00 днів (тобто понад 20 років), в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 10 років 01 місяць 14 днів (07 років 06 місяців 28 днів (зараховані пенсійним органом) + 02 роки 06 місяців 16 днів (за період з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року, що протиправно не зарахований) (тобто понад 10 років).
Отже, позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 на день звернення за її призначенням.
За цих обставин застосування такого способу захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити пенсію не становитиме втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.
Суд відзначає, що покладання на ГУ ПФУ в Хмельницькій області обов'язку призначити позивачці пенсію забезпечує належний та ефективний захист її порушеного права на пенсійне забезпечення, а тому не вважає за доцільне покладати на відповідача обов'язок повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 жовтня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач документально підтвердила судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,00 грн (квитанція від 03 листопада 2025 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надала.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350, місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 жовтня 2025 року № 052530004995 «Про відмову у призначенні пенсії».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком за Списком № 2, період роботи з 01 червня 2017 року по 03 березня 2020 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 за її заявою від 04 жовтня 2025 року, з дня звернення за призначенням пенсії.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Повне судове рішення складено 31 березня 2026 року.
Суддя Т.О. Кравченко