02 квітня 2026 рокуСправа №160/2072/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/2072/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -
29.01.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» (ЄДРПОУ 35230088), що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем. Враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, у контролюючого органу виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2072/26. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та отримано 18.02.2026 року. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
За відповідачем станом на день звернення з позовною заявою обліковується податковий борг на загальну суму 526 595,64 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено з повідомленням про вручення на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 06.06.2016 року № 943-17 на суму 2 718 646,42 грн., яку було отримано 15.04.2016 року.
29.06.2016 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №13045/10/04-83-17 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» у податкову заставу.
Податковим керуючим проведено опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» та складено акт опису майна: №13 від 05.07.2016 року.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 08.07.2016 року, номер запису про обтяження №15337812, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна серія та номер:13 виданий 05.07.2016 року, лист б/н виданий 07.07.2016 року.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 08.07.2016 року, номер запису про обтяження №15338109, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна серія та номер:13 виданий 05.07.2016 року, лист б/н виданий 07.07.2016 року.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 08.07.2016 року, номер запису про обтяження №15338435, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна серія та номер:13 виданий 05.07.2016 року, лист б/н виданий 07.07.2016 року.
На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування податкової вимоги чи акту опису майна в установленому порядку.
04.07.2024 року позивачем прийнято рішення №48093/6/04-36-13-09-10 про стягнення коштів платника податку з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, однак вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» станом на час звернення з позовом до суду обліковується податковий борг на суму 526 595,64 грн.
Судом встановлено, що у зв'язку з наявним податковим боргом відповідача, уповноважена особа позивача прийняла рішення №48093/6/04-36-13-09-10 від 04.07.2024 року про стягнення коштів платника податку з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, що передбачено положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
До АТ «ПЕРШИЙ УРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» були направлені платіжні інструкції:
№24211 від 28.08.2024 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що ця платіжна інструкція стягувача надійшла до банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні;
№24210 від 28.08.2024 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що ця платіжна інструкція стягувача надійшла до банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні;
№24214 від 28.08.2024 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що ця платіжна інструкція стягувача надійшла до банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні;
№24212 від 28.08.2024 року- повернуто без виконання у зв'язку з тим, що на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунку не надходило;
№24213 від 28.08.2024 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що ця платіжна інструкція стягувача надійшла до банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні;
№24215 від 28.08.2024 року - відмовлено у виконанні платіжної інструкції на примусове списання у зв'язку з тим, що ця платіжна інструкція стягувача надійшла до банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні та на підставі п. п. 65, 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022 року, відповідно до яких банк стягувача приймає платіжні інструкції, оформлені стягувачом, протягом 10 календарних днів із дати їх складання, а надавач платіжних послуг платника приймає платіжну інструкцію до виконання протягом 30 календарних днів із дати її складання ініціатором.
№12005 від 14.04.2025 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що кошти арештовані за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до надавача платіжних послуг платника є першим у черзі, і на цьому рахунку немає інших, крім арештованих, коштів;
№12006 від 14.04.2025 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що кошти арештовані за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до надавача платіжних послуг платника є першим у черзі, і на цьому рахунку немає інших, крім арештованих, коштів;
№12007 від 14.04.2025 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що кошти арештовані за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до надавача платіжних послуг платника є першим у черзі, і на цьому рахунку немає інших, крім арештованих, коштів;
№12008 від 14.04.2025 року - повернуто без виконання у зв'язку з тим, що кошти арештовані за іншим документом про арешт, який у порядку надходження до надавача платіжних послуг платника є першим у черзі, і на цьому рахунку немає інших, крім арештованих, коштів.
Отже, заходи, здійснені податковим органом, щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення.
Також, матеріалами справи не підтверджено наявність непогашеного зобов'язання держави щодо повернення відповідачу помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, наявні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 526 595,64 гривень за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ», що перебуває у податковій заставі.
На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення судових витрат, які пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не надано, відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.
Керуючись статтями 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ» (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 51А, ЄДРПОУ 35230088) про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 526 595,64 гривень за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «НЕОКОМ», що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська