01 квітня 2026 року Справа №160/25725/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/25725/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Кальник В.В.) від 04.11.2024 у справі №160/25725/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.11.2020 по 01.01.2023 включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць за період з 30.11.2020 по 01.01.2023 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18.02.2026 від позивача надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі №160/25725/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду зазначену вище заяву у справі №160/25725/24 передано для розгляду судді Кальнику В.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 №455д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/25725/24 у зв'язку з призначенням судді Кальника В.В. суддею іншого суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/25725/24; призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/25725/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; запропоновану відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви з наданням доказів на їх обґрунтування у строк до 19.03.2026 включно.
Від відповідача надійшла заява, в якій він зазначає, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 06.02.2026 було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №160/25725/24, що підтверджується платіжними інструкціями №357, №358, №359 від 06.02.2026.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 КАС України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Як зазначено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №160/25725/24, з-поміж іншого, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць за період з 30.11.2020 по 01.01.2023 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позивач у заяві про встановлення судового контролю вказує, що на виконання рішення суду відповідачем виплачена сума у розмірі 92401,69 грн. Станом на 06.02.2026 рішення суду виконано не у повному обсязі. Відповідно до рішення суду виплата повинна бути виплачена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Сума заборгованості становить 111578,75 грн (сума до нарахування) - 92401,69 грн (сума виплати) = 19177,06 грн (сума донарахування). Таким чином, позивач вважає, що йому не була виплачена сума компенсації у розмірі 19177,06 грн.
У свою чергу, відповідач зазначає, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 06.02.2026 було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі №160/25725/24, що підтверджується платіжними інструкціями №357, №358, №359 від 06.02.2026.
Дослідивши надані відповідачем платіжні документи, суд установив, що відповідно до платіжної інструкції від 06.02.2026 №359, в якій одержувачем указаний позивач ОСОБА_1 , на виконання рішення у цій справі було перераховано 92401,69 грн індексації грошового забезпечення. Отримання вказаної суми підтвердив і позивач, про що надав виписку по банківському рахунку.
Поряд із цим, у наданих відповідачем платіжних інструкціях від 06.02.2026 №357 на суму 16885,59 грн податку на доходи фізичних осіб утриманого із індексації грошового забезпечення та від 06.02.2026 №358 на суму 1407,13 грн військового збору утриманого із індексації грошового забезпечення одержувачем указане Миколаїв. ГУК/Микол.обл/ 11011600, а не ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі.
Отже, відповідачем не надано доказів виконання рішення суду у цій справі в частині компенсації позивачеві сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
При цьому, суд у рішенні вказав, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виконав рішення у цій справі не в повному обсязі, а тому наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
При цьому, відповідач має надати звіт про виконання судового рішення у справі протягом 45-ти днів з дня отримання цієї ухвали.
Отже, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 90, 14, 243, 248, 256, 370, 371, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/25725/24.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/25725/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у 45-тиденний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/25725/24.
Ухвала набирає законної сили 01.04.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала складена 01.04.2026.
Суддя Н.В. Кучугурна