01 квітня 2026 рокуСправа №160/1068/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
19.01.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які виразились у прийнятті рішень про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.09.2025 № 047350008882 та рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.11.2025 № 047350008882;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, які виразились у прийнятті рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київської області від 10.12.2025 № 047350008882 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 10.12.2025 № 047350008882;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
з 14.08.2000 по 04.10.2000 - навчання в учбовий пункт шахти на курсах з відривом від виробництва, за професією «гірник підземний»;
з 01.03.2016 року по 15.09.2025 - роботу на посаді “Помічника командира загону» у Восьмому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної службі у Вугільний промисловості;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 15.09.2025, з урахуванням норм ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що маючи необхідний пільговий підземний стаж він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії незалежно від віку. Позивачем разом з заявою про призначення пенсії було надано трудову книжку, що містить належні записи про наявний стаж роботи за Постановою №202. Відтак, позивачем було в повному обсязі надано документи на підтвердження права на призначення пенсії незалежно від віку, а отже рішення про відмову в призначенні пенсії порушує його соціальні права та є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2026 року відкрито провадження у справі №160/1068/26, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачам надано п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.
03.02.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов. Так, відповідач зазначає, що заяви позивача розглядались за принципом ектериторіальності, про що було прийнято відповідні рішення, відтак ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не порушувало права та законні інтереси позивача у справі. Окрім наведеного, відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі, в обґрунтування своєї правової позиції вказують, що Постановою від 31 березня 1994 року № 202 (зі змінами від 10 травня 2018 року № 341) “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» затверджено Список робіт і професій. Професії “помічник командира загону » в переліку не передбачено. Оскільки, пільговий стаж на підземних роботах становить менше 15 років, право на обчислення пенсії відповідно до Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці» відсутнє.
05.02.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. До пільгового стажу не було зараховано період навчання на курсах з відривом від виробництва з 14.08.2000 по 04.10.2000 згідно довідки №498 від 18.07.2025, оскільки відсутній документ учбово - курсового комбінату; період з 01.03.2016 по 15.09.2025 згідно довідки №995 від 15.09.2025, оскільки посада «Помічник командира загону» не передбачена постановою №202 від 31.03.1994 року. Вказують, що зазначений період можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 після надання наказів про проведення атестації. Зважаючи на викладене вважає спірне рішення обґрунтованим та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
17.02.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. Так, відповідач вказує, що за розглядом матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до заяви документів було враховано всі наявні періоди пільгового стажу, що документально підтверджені, однак головною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, є саме зайнятість на зазначених роботах не менше 25 років. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є насамперед, наявність професії ( посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня ( не менш як 80%), установленого для такого виробництва. Відсутність хоча б однієї з цим умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах та підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється в суворій відповідності зі списками на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок, виданих підприємствами та їх правонаступниками на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки страховий стаж позивача за Списком №1 становить 24 роки 11 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 15.09.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Заяву ОСОБА_1 направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 24.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення №047350008882, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та наведено наступний розрахунок стажу позивача:
«Страховий стаж особи становить 49 років 0 місяців 25 днів.
Стаж за Списком № 1 становить - 24 роки 11 місяців 0 днів.
Роботи згідно пост. 202 ( 25) - 15 років 5 місяців 18 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.»
10.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення №047350008882 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , яким наведений наступний розрахунок наявного стажу:
« Страховий стаж особи становить 49 років 1 місяць 25 днів.
Стаж за Списком №1 становить 24 роки 11 місяців 18 днів.
Роботи згідно пост. 202 ( 25) - 24 роки 11 місяців 16 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.»
18.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заяву ОСОБА_1 направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 10.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у призначення пенсії №047350008882, яким наведено наступний розрахунок стажу позивача:
«Страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу роботи становить 40 років 2 місяці 25 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 15 років. Пільговий стаж особи: роботи підземні, професії за постановою №202 - 15 років 5 місяців 11 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
-до страхового стажу зараховано всі періоди.
-до пільгового стажу не зараховано період навчання на курсах з відривом від виробництва з 14.08.2000 по 04.10.2000 згідно довідки №498 від 18.07.2025, оскільки відсутній документ учбово - курсового комбінату;
-період з 01.03.2016 по 15.09.2025 згідно довідки №995 від 15.09.2025, оскільки посада «Помічник командира загону» не передбачена постановою №202 від 31.03.1994. Зазначений період можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком 1 після надання наказів про проведення атестації».
Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та У Київській області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 07.08.2000р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:
-ДТЕК «Павлоградвугілля»;
-07.08.2000 прийнятий підземним учнем гірника з повним робочим днем у шахті. Наказ №133к від 07.08.2000р.;
-14.08.2000 - 12.09.2000 направлений на курси гірників підземний. Наказ №456к від 14.08.2000р.;
-07.11.2000 переведений гірником підземним з повним робочим днем у шахті. Наказ № 178к від 07.11.2000р.;
-06.09.2002 переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті. Наказ №151к від 06.09.2002р.;
-11.07.2003 року переведений електрослюсарем підземним 5розряду з повним робочим днем у шахті. Наказ №115 к від 11.07.2003р.;
-Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Дніпровська» - дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» реорганізовано в філію відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія» «Павлоградвугілля» «Шахта Дніпровська» Наказ Фонду Державного майна України;
-Відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «павлоградвугілля» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» з 25.10.2004р. Статут ВАТ «Павлоградвугілля» завтерджений загальними зборами акціонерів ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» протокол №1 від 15.10.2004р.;
-з 26.12.2005р. на базі Філії ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахта «дніпровська» створено виробничий структурний підрозділ «Шахта «Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» протокол загальних зборів акціонерів №3 від 16.09.2005р. Наказ ВАТ «Павлоградвугілля» №567 від 07.12.2005р.;
-12.09.2006 року звільнений у зв'язку з переведенням у Державну Воєнізовану гірничорятувальну службу у Вугільній промисловості восьмий воєнізований гірничорятувальний загін ст. 36 п. 5 КЗпП України. Ріш. №148к від 13.09.2006р.;
-Державна воєнізована гірничорятувальна служба 8-й воєнізований гірничорятувальний загін;
-15.09.2006 прийнятий помічником командира взводу на умовах контракту по переведенню з ш. «Дніпровська». Наказ № 144 к від 15.09.2006р.;
-17.11.2008 призначений командиром взводу на умовах контракту. Наказ №214к від 17.11.2008р.;
-01.03.2016р. переведений згідно до контракту помічником командира загону ВПС на атестоване робоче місце за Списком №1. Наказ №22к від 01.03.2016р.;
-03.10.2025р. звільнений за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. Наказ №152/к від 30.09.2025р.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - постанова №202).
Пункт 20 Порядку № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, відповідно до якого, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; результати атестації відповідної посади, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів.
Наданої до матеріалів адміністративної справи довідкою №995 від 15.09.2025 року Восьмого воєнізованого гірничорятувального загону підтверджено, що ОСОБА_1 працює повний робочий день у Восьмому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.03.2016 р. ( наказ №22-к від 01.03.2016р.) по 02.08.2016 року виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійних і 3 категорії за газами, за професією, посадою помічник командира загону, передбачено позицією 1.5б списком 1, розділом 1 «Гірничі роботи», п. 5 «Аварійно - рятувальні частини ( станції)» згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.03.2016 року по 02.08.2016 року - 0 років 5 місяців 02 дні; за період з 03.08.2016 ( Наказ № 22к від 01.03.2016р.) по теперішній час виконував аварійно - рятувальні роботи у підземних умовах на шахтах, що обслуговувались, небезпечних з газодинамічних явищ, гірничних ударів, надкатегорійних і 3 категорії за газами, за професією, посадою помічник командира загону, що передбачено списком 1, розділ 1 «Гірничі роботи», п. 5 «Державна воєнізована гірничорятувальна служба» згідно до Постанови КМУ від 24.06.2016 року №461, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 03.08.2016р. по 15.09.2025 року - 9 років 1 місяць 13 днів.
Додаткові відомості: зазначена посада підтверджується підсумками атестації робочого місця наказ № 178 від 08.07.2024 року, № 103 від 01.04.2020 року, наказ № 168 від 06.05.2015 року, наказ № 161 від 20.05.2010 року, наказ № 180 від 22.06.2005 року. З моменту останньої атестації характер та умови праці не змінились.
Довідкою №498 від 18.07.2025 року ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підтверджено, що ОСОБА_1 за період з 14.08.2000р. ( наказ № 456к від 16.08.2000р.; наказ №532к від 18.09.2000р.) по 04.10.2000р. виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією курси з відривом від виробництва за професією «гірник підземний», отримував 100% тарифної ставки підземного робітника.
Так, за приписами п. «д» ч. З ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно - технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально - виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально - курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Зважаючи, що період навчання з 14.08.2000 року по 04.10.2000 року підтверджений записами трудової книжки, а також довідкою №498 від 18.07.2025 року ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якій вказано, що ОСОБА_1 виконував роботи підземним способом та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, суд вважає протиправним неврахування періоду проходження навчання до пільгового стажу.
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Крім трудової книжки, пільговий характер роботи на цьому підприємстві підтверджується даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб - Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5.
З Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) вбачається, що за період роботи з 15.08.2015 по 02.08.2016 Восьмим воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості Міністерства енергетики України ( код ЄДРПОУ 00159427) нараховано та сплачено заробітну плату, а також повністю сплачено страхові внески.
Відповідно до Постанов Правління ПФУ № 26-1 від 05.11.2009 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено наступні коди підстав для обліку пільгового стажу: ЗП3013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, ЗП3014А2 - працівники провідних професій.
За даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу - Форма ОК-5), трудовий стаж на посаді помічника командира загону ВПС обліковується як спеціальний за кодом ЗПЗ013А1.
Таким чином професія помічник командира загону ВСП, за якою позивач працював у Восьмому воєнізованому гірничорятувальному загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості Міністерства енергетики України ( код ЄДРПОУ 00159427) у період з 01.03.2016 по 15.09.2025, передбачає зайнятість протягом повного робочого дня під землею. Даний період Відповідачем зараховано до Списку №1, оскільки дана професія передбачає зайнятість на вказаній посаді повний робочий день на підземних роботах.
Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію за статтею 14 Закону N 1788-XII (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV,Списком №1 періодів роботи з 01.03.2016 по 15.09.2025 року, що зазначені у його трудовій книжці та підтверджуються наказами про проведення атестації робочих місць на підприємстві, наявною пільговою довідкою та відомостями щодо застрахованої особи форми ОК -5.
Крім того, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 687/975/17.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
У даному випадку, суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність позивача є зрозумілими, відсутні ознаки підчисток та підробок, маються печатки підприємств.
Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача суд доходить висновку щодо протиправності рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та у Київській області, якими відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вказано щодо неврахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивча.
Водночас, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу, із застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не підлягає задоволенню, як передчасна, відповідач ще не здійснював розрахунок пільгового стажу позивача на виконання даного рішення суду із зарахуванням спірних періодів.
Також суд зазначає щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права наступне.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачами, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.09.2025р. та від 10.11.2025 року № 047350008882 і рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області від 10.12.2025 року №047350008882 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду щодо врахування спірних періодів роботи до пільгового підземного стажу.
Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Київській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Київській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024р. у справі № 460/17257/23.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 665,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.09.2025 № 047350008882 та рішення про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.11.2025 № 047350008882.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 10.12.2025 № 047350008882.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
з 14.08.2000 по 04.10.2000 - навчання в учбовий пункт шахти на курсах з відривом від виробництва, за професією «гірник підземний»;
з 01.03.2016 року по 15.09.2025 - роботу на посаді “Помічника командира загону» у Восьмому воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної службі у Вугільний промисловості.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл. .08500) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 665,60 грн. (шістост шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук