20 березня 2026 року Справа 160/34541/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №160/34541/25,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині його призову на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 в частині зарахування його до списків особового складу частини;
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу частини та звільнити його з військової служби.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зокрема просив залишити позовну заяву без розгляду по цій справі.
В обґрунтування клопотання відповідач-1 зазначив, що згідно із ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Так, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1640 про призов громадянина ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації виданий 21.10.2025 року. Тобто, закінчення процесуального строку припало на 22.11.2025 року, а позивач звернувся до суду лише 04.12.2025 року. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. При цьому, позивачем не надано належних доказів поважності пропуску процесуального строку звернення до суду.
Від позивача та відповідача-2 до теперішнього часу будь-яких пояснень щодо заявленого клопотання відповідачем-1 про залишення позовної заяви без розгляду не надійшло.
Розглянувши вищевказане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 цієї статті).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ані з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про його призов на військову службу під час мобілізації, ані з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 про зарахування його до особового складу не був ознайомлений, копій та вихідних даних вказаних наказів він не має, як і жодних інших документів, що слугували підставою призову на військову службу. Тому, позивач вважав, що дані докази можливо витребувати лише в судовому порядку.
Так, ухвалою суду від 10.12.2025 року зокрема клопотання позивача про витребування доказів по справі №160/34541/25 було задоволено.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року).
Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд вважає що причини пропуску ним строку звернення до суду, є поважними.
Крім того, ухвалою суду від 10.12.2025 року вже було зазначено, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні та з матеріалів позову порушень строків, передбачених статтею 122 КАС України, не вбачається.
Щодо заявлених інших позовних вимог відповідач-1 не заявляє про залишення їх без розгляду, хоча в цілому в своєму клопотанні просить суд залишити дану позову заяву без розгляду.
З огляду на що, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі не підлягає задоволенню, з підстав викладених у ньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 241, 248, КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №160/34541/25.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма