01 квітня 2026 рокуСправа №160/36930/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
29.12.2025 року (25.12.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №047050032199 від 24.11.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди її роботи з 11.01.2009 року по 02.08.2016 рік в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», згідно відповідним записам трудової книжки НОМЕР_2 від 14.01.2000 року, призначити та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, починаючи з 28.05.2025 року з дня подачі ОСОБА_1 заяви про призначення їй пенсії до управління ПФУ, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/20622/25 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28.05.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Докази отримання позивачем копії відмовного рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області №047050032199 від 24.11.2025 року знаходяться у відповідача у відмовній пенсійній справі позивача. В своєму відмовному рішенні управління ПФУ у Вінницької області зазначило, що у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи на пільгових умовах, повторно відмовити у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, згідно рішення суду від 29.09.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 були частково задоволені. А саме - досягнення необхідного пенсійного віку для призначення пенсії. Тобто в зв'язку з тим, що в Україні з 23.01.2020 року існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсії за Списком №1, а саме: пункт «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017. Відносно ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу найбільш сприятливому для позивача закону, а саме положенням пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Також рішенням суду було зобов'язано на підставі наявних матеріалів, вирішити питання про визначення пільгового стажу роботи ОСОБА_1 . Судом було встановлено, що ГУ ПФУ у Вінницькій області в своєму оскаржуваному рішенні відмовило позивачу зарахувати спірні періоди до пільгового стажу згідно архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025р., оскільки вона не відповідає вимогам додатку 5 до пункту 20 Порядку №637. Також помилково зробило висновки про припинення діяльності підприємства ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», в якому позивач працювала та необхідності надання рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що надає право на призначення пенсії. Станом на дату ухвалення даного рішення підприємство (публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», код ЄДРПОУ 05393043) не є ліквідованим, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та знаходиться на території Дніпропетровської області, тобто не на окупованій території. Отже, ГУ ПФУ у Вінницькій області безпідставно вважало необхідним застосування спеціального порядку підтвердження стажу, в зв'язку з чим прийняло не обґрунтоване рішення. Таким чином, право на призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням зобов'язань, покладених рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/20622/25 та повторного розгляду заяви від 28.05.2025 року про призначення пенсії було відмовлено, через відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідно до наданих позивачем документів (трудова книжка НОМЕР_2 , довідка форма ОК-5, копії постанов «Про атестацію робочих місць за умовами праці» з додатком № 1 (вибірково) №992 від 29.12.2006р., №671 від 26.12.2012р., лист Головного державного експерта області з умов праці №003/07-1-406 від 29.11.2011 р., архівна довідка № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р.. видана архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області) про підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 було відмовлено, та не зараховано до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи на ПАТ «Дніпровському металургійному комбінаті імені Дзержинського» з 11.01.2009 р. по 02.08.2016р., відповідно записам трудової книжки НОМЕР_2 та архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р. виданою архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області. ГУ ПФУ у Вінницькій області до пільгового стажу за Списком №1 не зарахувало періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського» з 11.01.2009р. по 02.08.2016р., згідно архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р., оскільки вона не відповідає вимогам додатку 5 до пункту 20 Порядку №637. На думку позивача, дане рішення управління ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову в призначені їй пенсії №047050032199 від 24.11.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/20622/25 та не зарахування позивачу означеного спірного періоду роботи за Списком № 1, а саме з 11.01.2009 р. по 02.08.2016 р. відповідно наданого розрахунку стажу роботи позивач вважає протиправним, оскільки із прийняттям такого рішення відповідач порушив конституційне право позивача на соціальний захист, а саме на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.
05.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/36930/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року №160/20622/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуто заяву позивача від 28.05.2025 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон 1058). За результатами розгляду звернення було винесено рішення від 24.11.2025 року №047050032199 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу роботи на пільгових умовах. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1(зі змінами), орган що призначає пенсію, перевіряє зміст та належність оформлення наданих для призначення пенсії документів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: вік позивача на дату звернення - 47 років. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні. Так, згідно рішення суду від 29.09.2025 року, предмету позову була надана належна оцінка та встановлено наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем ОСОБА_1 , а саме зазначено, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017. Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та 50 років за частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII. Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону, а саме положенням пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Тобто, згідно із висновками рішення суду від 29.09.2025р., на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач досягла необхідного віку для призначення такої пенсії. Також рішенням суду зобов'язано безпосередньо на підставі наявних матеріалів, вирішити питання про визначення пільгового стажу роботи позивача. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працювала в ПАТ «Дніпровський меткомбінат». Відповідно до рішення суду, підприємство не є ліквідованим, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на дату ухвалення даного рішення підприємство (публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", код ЄДРПОУ: 05393043), однак ця інформація відсутня в матеріалах пенсійної справи. Тобто, підприємство перебуває в стані припинення, однак не є ліквідованим. Також зазначено, що підприємство знаходиться на території Дніпропетровської області, тобто - не на окупованій території. Отже, для зарахування до стажу роботи періодів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, необхідно надати довідки, що відповідають Додатку 5 до Порядку №637 (далі Додаток). А саме: має бути зазначено характер виконуваних робіт заявником; зазначено підставу видачі довідки з посиланням на відповідні накази; зазначено інформацію щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві, а також, щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025р., оскільки вона не відповідає вищезазначеному Додатку. Також відсутня інформація про перебування/не перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати для правильного визначення пільгового стажу. Таким чином, з урахуванням висновків суду та згідно поданих документів, даних індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявниці становить 30 років 6 місяців 28 днів. Стаж роботи за Списком №1 - не визначено. За результатами розгляду заяви з доданими документами встановлено, що станом на момент звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач не досягла віку, встановленого ст. 114 Закону №1058 - 50 років, адже вік позивача на момент звернення - 47 років. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 1- р/2020 від 23.01.2020 р. як на підставу виникнення у неї права на призначення пільгової пенсії у віці 47 років є необґрунтованим. Адже у наведеному рішенні визнано статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII неконституційною, а отже - є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах. Закон №1788-XII, який був прийнятий до прийняття Конституції України, передбачав право на пенсійне забезпечення, яке за своєю природою та принципами відрізнялося від гарантованого Основним Законом загальнообов'язкового державного соціального страхування. На реалізацію положень Конституції України був прийнятий Закон №1058-VI, який є пріоритетним та визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначення перерахунку та виплати пенсій. Отже, у даному випадку можливе застосування лише положень Закону №1058. При цьому, Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р , яке покладено в основу обґрунтувань позову, не відновлює дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р. впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Тобто досягти віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пільгової пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України, особі необхідно було до 11.10.2017. Таким чином, Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача. Отже, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок - не підлягають задоволенню. На думку ГУ ПФУ у Вінницькій області, суд не може вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження останнього та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, однак рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.06.2025 року №047050032199 позивачу відмовлено у призначення пенсії з посиланням на недосягнення необхідного пенсійного віку.
Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправним, позивач звернулася до суду з позовом.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/20622/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ: 13322403) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити - певні дії - задовольнити частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.06.2025 року №047050032199, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 28.05.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22, код ЄДРПОУ: 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКТІ: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/20622/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуто заяву позивача від 28.05.2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон 1058).
За результатами розгляду звернення було прийнято рішення від 24.11.2025 року №047050032199 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу роботи на пільгових умовах.
З тексту спірного рішення від 24.11.2025 року №047050032199 вбачається наступне. Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вік заявниці на дату звернення - 47 років Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 28.05.2025р. Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону 1058), на пенсію за віком на пільгових умовах мають право працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з Особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності відповідного страхового стажу, не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Відповідно доп.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25:11.2005 (далі - Порядку № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів. України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок № 637). Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: за довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку №637 (у випадках, коли трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону), документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Згідно п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом. Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 р. за №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/1173, відповідно до якого, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Таким чином період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Результати розгляду документів, доданих до заяви: За доданими документами до страхового стажу роботи зараховано всі періоди. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.05.2025р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні, Так, згідно рішення суду від 29.09.2025 року, предмету позову була надана належна оцінка та встановлено наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем ОСОБА_1 , а саме зазначено, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-p/2020 від 23.01.2020; та частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017. Відносно позивача правила означених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та 50 років за частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 N2148-VII. Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону, а саме, положенням пункту "а" статті 13 Закону. № 1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01:2020. Тобто, згідно із висновками рішення суду від 29.09.2025р., на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач досягла необхідного віку для призначення такої пенсії. Також рішенням суду зобов'язано безпосередньо на підставі наявних матеріалів, вирішити питання про визначення пільгового стажу роботи заявниці. Згідно трудової книжки заявниця працювала в ПАТ «Дніпровський меткомбінат». Відповідно до рішення суду, підприємство не є ліквідованим, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на дату ухвалення даного рішення підприємство (публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", код ЄДРПОУ: 05393043), однак ця інформація відсутня в матеріалах пенсійної справи. Тобто, підприємство перебуває в стані припинення, однак не є ліквідованим. Також зазначено, що підприємство знаходиться на території Дніпропетровської області, тобто не на окупованій території. Отже, для зарахування до стажу роботи періодів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, необхідно надати довідки, що відповідають Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993р., (далі Додаток), а саме: має бути зазначено характер виконуваних робіт заявником, зазначено підставу видачі довідки з посиланням на відповідні накази, зазначено інформацію щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві, а також, щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати. До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки № 1-21/2-09/608 від 01.05.2025р., оскільки вона не відповідає вищезазначеному Додатку. Також відсутня інформація про перебування/не перебування заявниці у відпустках без збереження заробітної плати для правильного визначення пільгового стажу. Таким чином, з урахуванням висновків суду та згідно поданих документів, даних індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявниці становить 30 років 6 місяців 28 днів. Стаж роботи за Списком №1 - не визначено. Примітка: в попередньому рішенні про відмову в призначенні пенсії від 04.06.2025 року №047050032199 було невірно зазначено дату народження заявниці. На даний час помилку усунуто. Висновок: з урахуванням зобов'язань, покладених рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25 та повторно розглянувши заяву від 28.05.2025р. про призначення, пенсії за віком на пільгових умовах, повторно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу роботи на пільгових умовах. Відповідно до статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 79, 80, 82 Закону України "Про адміністративну процедуру» скарга на дане рішення може бути подана до керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (юридична адреса: 21105, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403, e-mail:gu@vn.pfu.gov.ua протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особі, а в разі відмови у задоволенні скарги - до Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 9, e-mail: info@pfu.gov.ua) та/або до адміністративного суду.
Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є Закон № 1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону № 1788.
Отже, оскільки і Закон № 1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Закону № 1788 (в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, далі - Закону № 213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213 раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 віковий ценз для жінок з 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким, зокрема, жінки, дати народження яких припадали з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року, набували право на пенсію по досягненню 49 років 6 місяців.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2015 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058 правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентувались пунктом "а" статті 13 Закону № 1788.
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону № 2148 (11.10.2017), яким текст Закону № 1058 був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому Законом № 2148 у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону № 1058, де вказувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 49 років 6 місяців - які народилися з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі № 2148 наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 у редакції Закону № 213 та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону № 213.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та частина 2 статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.
Таким чином, вимоги вищевказаних законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, який складає 45 років за пунктом "а" статті 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та 50 років за пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148.
Окрім цього, слід звернути увагу на те, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За вказаних обставин, такі обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивачки є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
ПФУ у даному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь пенсіонера.
Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101211541), в якій вказано, що оскільки норми Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, та Закону № 1058-ІV регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що ПФУ протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1/-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином позивач має право на пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Як зазначалось вище, рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 24.11.2025 року №047050032199 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу роботи на пільгових умовах.
У спірному рішенні ГУ ПФУ у Вінницькій області послалося на те, що у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №1, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє. Таким чином, ГУ ПФУ у Вінницькій області не зарахувало до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 - 07 років 06 місяців 19 дні, фактично відпрацьованих останньою на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 - постійно, згідно наданого розрахунку стажу та архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р., виданою архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області.
З таким висновком відповідача суд не погоджується у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів уній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок від 12.08.1993) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що довідки, уточнюючі характер роботи, повинні видаватися у разі, коли у трудовій книжці взагалі відсутні відомості про роботу громадян у спірний період, що визначає їх право на пільгову пенсію на пільгових умовах. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до п.2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 (далі - Інструкція від 29.07.93 № 58), до трудової книжки вносяться:
- відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
- відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
- відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції від 29.07.93 № 58 - якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, як свідчать матеріали справи, позивач з 04.08.1999 року по 02.08.2021 року працювала в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», далі - комбінат. При цьому в періоди своєї роботи на даному підприємстві позивач на умовах повного робочого дня виконувала роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 в наступні періоди:
- з 04.08.1999 р. по 24.10.1999 р. - прийнята на ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в науково-виробниче об'єднання цех випробувань центральної хімічної лабораторії лаборантом хімічного аналізу експрес-дільниці конвертерного виробництва 4 розряду, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 25.10.1999 р. по 09.12.1999 р. - переведена там же лаборантом хімічного аналізу групи сировини 4 розряду, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 10.12.1999 р. по 31.08.2003 р. - переведена там же шліфувальником групи підготовки виробництва 3 розряду, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 01.09.2003 р. по 25.12.2003 р. - переведена там же лаборантом хімічного аналізу експрес-дільниці агло-доменного виробництва 4 розряду тимчасово, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 26.12.2003 р. по 03.02.2004 р. - переведена там же лаборантом спектрального аналізу групи експресаналіза прокату 5 розряду, тимчасово, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 04.02.2004 р. по 28.02.2006 р. - переведена там же лаборантом хімічного аналізу експрес-дільниці агло-доменного виробництва 4 розряду, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 01.03.2006 р. по 10.01.2009 р. - переведена в центральну лабораторію технічного управління лаборантом хімічного аналізу експрес-дільниці агло-доменного виробництва хімічної лабораторії 4 розряду, що дає право на пенсію на загальних умовах;
- з 11.01.2009 р. по 05.02.2010 р. - переведена там же в хімічну лабораторію експрес-дільниці агло-доменного виробництва лаборантом рентгено-спектрального аналізу 5 розряду за терміновим договором, що передбачено розділом ХХII підрозділом: 5 код КП:22,5 - 1б Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Списку №1, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.03.2003 р., всього з 11.01.2009 р. по 05.02.2010 р. роботи за Списком № 1 - 01 рік 00 місяців 24 дні;
- з 06.02.2010 р. по 17.06.2012 р. - переведена там же в хімічну лабораторію експрес-дільниці агло-доменного виробництва лаборантом рентгено-спектрального аналізу 5 розряду, що передбачено розділом ХХІІ підрозділом: 5 код КП:22.5 - 1б Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Списку №1, затвердженого постановою КМУ №36 від 16.03.2003 р., всього з 06.02.2010р. по 17.06.2012 р. роботи за Списком № 1 - 02 роки 04 місяці 11 днів;
- з 18.06.2012 р. по 02.08.2016 р. - переведена в управління якості продукції цеху випробувань хімічної лабораторії групи експрес-аналізу рентгеноспектральним методом лаборантом рентгено-спектрального аналізу 5 4 розряду, що передбачено розділом XXII підрозділом: 5 код КП:22.5 - 16 Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Списку №1, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.03.2003 р., всього з 18.06.2012р. по 02.08.2016 р. роботи за Списком № 1 - 04 роки 01 місяць 14 днів;
Примітка: Кабінет Міністрів України Постановою №461 від 24.06.2016 року затвердив Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які діють з 03.08.2016 року по теперішній час. В даній Постанові КМУ від 24.06.2016 року №461 уряд оптимізував низку професій, і також професію лаборант рентгено-спектрального аналізу, а саме Розділ XXII підрозділ 5 поз. 22.5-16 « робітники безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, а також їх ремонтом, геулюванням та налагодженням;
- з 03.08.2016 р. по 02.08.2021 р. - виконувала роботу там же в управлінні якості продукції цех випробувань хімічної лабораторії групи експрес-аналізу рентгеноспектральним методом лаборантом рентгеноспектрального аналізу 5 розряду, де передбачено право на пенсію на загальних умовах.
Сумарно страховий стаж роботи позивача, відповідно розрахунку стажу, зробленим ПФУ становить - 30 років 06 місяців 28 днів, за професією «лаборант рентгено-спектрального аналізу», передбаченою Списком № 1 становить 07 років 06 місяців 19 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 , довідкою форми ОК-5, копіями постанов «Про атестацію робочих місць за умовами праці» з додатком № 1 (вибірково) №992 від 29.12.2006р., №671 від 26.12.2012р., листом Головного державного експерта області з умов праці №003/07-1-406 від 29.11.2011р., архівною довідкою № П-21/2-09/608 від 01.05.2025, виданою архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, що подавались мною до Управління ПФУ для призначення мені пенсії (копії додаються).
Незмінність особливо важких та особливо шкідливих умов праці за професією «лаборант рентгено-спектрального аналізу», з повним робочим днем згідно зі Списком № 1 підтверджено кожною черговою атестацією робочих місць за умовами праці, що проводились у періоди роботи позивача за даною професією на підприємстві (постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» з додатком № 1 (вибірково) №992 від 29.12.2006р., №671 від 26.12.2012р., лист Головного державного експерта області з умов праці №003/07-1-406 від 29.11.2011р.).
На дату подання заяви 28.05.2025 року про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, останній виповнилося 47 років та її страховий стаж становив 30 роки 06 місяців 28 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком № 1 становив 07 років 06 місяців 19 днів.
Однак, рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №047050032199 від 24.11.2025 р. позивачу повторно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 в зв'язку відсутністю пільгового стажу, а саме не зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи позивача на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 11.01.2009 р. по 02.08.2016 р.
Варто зазначити, що пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій передбачено що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5), а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно наданих позивачем для призначення пенсії документів: трудова книжка НОМЕР_2 , довідка форма ОК-5, копії постанов «Про атестацію робочих місць за умовами праці» з додатком № 1 (вибірково) №992 від 29.12.2006р., №671 від 26.12.2012р., лист Головного державного експерта області з умов праці №003/07-1- 406 від 29.11.2011р., архівна довідка № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р., видана архівним управлінням Кам'янської ради Дніпропетровської області, страховий стаж, відповідно розрахунку стажу становив 30 років 06 місяців 28 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком № 1 становив 07 років 06 місяців 19 днів - пільговий стаж роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком № 1 на умовах повного робочого дня в ПАТ «Дніпровський меткомбінат».
Відповідач мотивував відмову зарахувати спірний період (з 11.01.2009 року по 02.08.2016 рік) роботи до пільгового стажу, згідно архівної довідки № П-21/2-09/608 від 01.05.2025 р. виданої архівним управлінням Кам'янської міської ради Дніпропетровської області та відповідним записам трудової книжки НОМЕР_2 виключно тим, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи за Списком №1 в ПАТ «Дніпровський меткомбінат», проте ці твердження відповідача є безпідставними та спростовуються наступним.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 6 Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону; жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі Порядок №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зазначено що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5 - копія додається) у розділі «Відомості по спеціальному стажу» містяться відомості, що позивач має спеціальний стаж на підприємствах з кодом ЄДРПОУ, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ПАТ «Дніпровський меткомбінат» з кодом підстави обліку спецстажу - ЗП3013А1, що визначає: Працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 року №36 і за результатами атестації робочих місць з посиланням на відповідні накази про атестацію робочого місця, кількість днів в особливих умовах праці, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1).
Код для обліку спецстажу зазначається відповідно до Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року.
Зазначені дані в індивідуальних відомостях застрахованої особи, вказують на те, що я у спірний період працювала повний робочий день в шкідливих і важких умовах, та наявність у мене права на пільгову пенсію за спірні періоди за Списком №1 з посиланням на код спецстажу (Список №1), накази про атестацію, кількість днів в особливих умовах праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1.
Аналогічне застосування законодавства та включення до пільгового стажу спірного періоду визначено Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року у справі №227/4273/16-a.
Однак, в порушення цих вимог законодавства, ГУ ПФУ у Вінницькій області фактично належно не використало відомості наявні в реєстрі застрахованих осіб для зарахування спірного періоду (періоду роботи після впровадження системи персоніфікованого обліку) до пільгового страхового стажу за Списком №1.
Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача та її персональних відомостях як застрахованої особи містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно не зарахувало періоди роботи в ПАТ «Дніпровський меткомбінат» до пільгового стажу.
І хоча здійснюючи заходи по перевірці наданих заявниками документів, органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження, повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч.3 ст.2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучнихі явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами 7 їх прав.
Отже, ГУ ПФУ у Вінницькій області формально підійшло до виконання своїх прав та обов'язків, ним не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково перевірити відомості, зазначені у трудовій книжці та у довідках.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення №047050032199 від 24.11.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25.
Так як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди її роботи з 11.01.2009 року по 02.08.2016 рік в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», згідно відповідним записам трудової книжки НОМЕР_2 від 14.01.2000 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, починаючи з 28.05.2025 року з дня подачі ОСОБА_1 заяви про призначення їй пенсії до управління ПФУ, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, суд зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Судовим розглядом встановлено, що позивач вперше звернулася із заявою про призначення пенсії 28.05.2025 року, таку заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Варто зазначити, що у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.
У справі №580/1617/19 Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
До того ж, у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17 Верховний Суд зробив наступний правовий висновок: «…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень».
У постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбачених законом.
У справі №580/1617/19 Верховний Суд зазначив, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
До того ж, у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17 Верховний Суд зробив наступний правовий висновок: «…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень».
«Ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Європейський суд з прав людини, вказує, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України»); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі») (рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України»).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату без повторного звернення в суд.
У постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно із яким повноваження пенсійного органу не є дискреційними якщо порядок їх реалізації передбачає лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 , з дати звернення - 28.05.2025 року.
На переконання суду, зобов'язання органу призначити позивачу пенсію з дати її звернення з відповідною заявою є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, ПФУ не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, ніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
При цьому, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення не приймалося цим органом.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №047050032199 від 24.11.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, №160/20622/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди її роботи з 11.01.2009 року по 02.08.2016 рік в публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», згідно відповідним записам трудової книжки НОМЕР_2 від 14.01.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 , з дати звернення - 28.05.2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко