30 березня 2026 року Справа №160/5179/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним протиправним і скасування наказу №169 від 15.11.2025р., зобов'язання вчинити певні дії, -
04.03.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ №169 від 15.11.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової Частини НОМЕР_1 .
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Згідно до п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вимога щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимоги) може розглядатися адміністративними судами лише за умови, що така вимога поєднана з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (основною вимогою).
Як вбачається зі змісту заявленого позову позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача-2 - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової Частини НОМЕР_1 , при цьому, щодо даної позовної вимоги позивачем до відповідача-2 не заявлені позовні вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", в якому об'єднані 2 вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2129,92 грн., виходячи із розрахунку: (3328,00 грн.*0,4)*2*0,8 (коефіцієнт для пониження ставки судового збору).
Так, як вбачається зокрема зі змісту квитанції про сплату №6490-3288-3019-2143 від 01.12.2025р., долученого позивачем на підтвердження сплати судового збору, позивачем було сплачено судовий збір за даною квитанцією у розмірі 2424,00 грн., однак, вказана квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що за квитанцією про сплату №6490-3288-3019-2143 від 01.12.2025р. позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у справі №160/34308/25.
Згідно листа Державної судової адміністрації України №6-17517-18 від 14.09.2018р. "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", саме на суд покладено обов'язок при розгляді, зокрема, позовних заяв перевіряти надходження судового збору до спеціального фонду відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Тобто, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем до адміністративного позову не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1889,92 грн. (з урахуванням сплаченої суми за квитанцією від 04.03.2026р.) саме за подання позовної заяви у цій справі в порушення вимог ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позові зазначено, що представник позивача звертався із адвокатським запитом до відповідача-2 (в/ч НОМЕР_1 ), проте доказів направлення до відповідача-2 такого запиту до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і відповідно до вимог ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами..
За приписами ч.5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, у позові позивач просить визнати протиправним і скасувати наказ №169 від 15.11.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації.
З матеріалів справи судом встановлено, що за оспорюваним наказом відповідача-1 позивача було мобілізавано за призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період 15.11.2025р.
При цьому, враховуючи те, що позивач був мобілізований 15.11.2025р., то відповідно він не міг не знати про ці обставини (навіть за відсутності факту отримання оспорюваного наказу), а тому з даним позовом позивач мав звернутися до суду у місячний строк, встановлений ч.5 ст.122 КАС України, а саме: починаючи з 16.11.2025р. по 15.12.2025р. включно.
Разом з тим, даний позов поданий до суду 04.03.2026р., тобто позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не додано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача-2 - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги) щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової Частини НОМЕР_1 , при цьому, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів направлення до відповідача-2 адвокатського запиту, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1889,92 грн. (з урахуванням сплаченої суми за квитанцією від 04.03.2026р.), у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.123, ч.3, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним протиправним і скасування наказу №169 від 15.11.2025р., зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача-2 - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги) щодо похідної позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової Частини НОМЕР_1 , при цьому, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів направлення до відповідача-2 адвокатського запиту, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1889,92 грн. (з урахуванням сплаченої суми за квитанцією від 04.03.2026р.), у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва