02 квітня 2026 рокуСправа №160/5938/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
12.03.2026 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.02.2025 щодо переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області перевести фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування, зареєструвавши з 01.03.2025 платником єдиного податку 2 групи за заявою від 26.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.02.2025 позивачем подано заяву щодо реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно форми 1, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3268/5, про переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку (ставка 20% від розміру мінімальної заробітної плати), починаючи з 01.03.2025. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.02.2025 року щодо переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного, податку. Вказане рішення мотивовано тим, що згідно вимог підпункту 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи. Повідомлено, що згідно інтегрованої картки платника податків інформаційної системи органів ДПС, у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивач стверджує, що податкові повідомлення-рішення від 10.12.2024 та вимога на її адресу не надсилалися, особисто їй не вручалися. Позивач вважає, що грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях від 10.12.2024 не набули статусу узгоджених. На думку позивача, відмова податкового органу у переведенні на другу групу є необґрунтованою та безпідставною, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належним чином завірені копії: рішення прийнятого за результатами розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.02.2025 щодо переведення на 2 групу платників єдиного податку; інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 з метою дослідження питання наявності податкового боргу; податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі яких за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг та докази направлення таких податкових повідомлень-рішень на адресу ОСОБА_1 ; заяви ОСОБА_1 про бажання отримувати документи через електронний кабінет.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
20.03.2026 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Згідно з пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Тобто, підставою для контролюючого органу при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи-підприємця платником єдиного податку є наявність на день подання заяви у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов'язання. У строки, встановлені нормами ПК України, відповідачем була розглянута заява 26.02.2025, та листом від 27.02.2025 №1480/АП/04-36-50-01-24 було повідомлено, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України на особовому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку - 26.02.2025 наявний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200) у сумі 3445,45 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податку. Податковий борг у сумі 3445,45 грн виник внаслідок несплати сум узгоджених зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях (форма “Ф») №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024. Таким чином, відсутні підстав для скасування рішення (листа) від 27.02.2025 №1480/АП/04-36-50-01-24.
Відповідачем разом з відзивом подані до суду, витребувані ухвалою від 13.03.2026, документи.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
Відповідно до даних паспорту ОСОБА_1 , позивач зареєстрована з 1988 року за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2021 році позивача знято з реєстрації за попередньою адресою місця проживання та з 27.08.2021 зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності 26.02.2025, основним видом діяльності за КВЕД є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська державна податкова інспекція.
26.02.2025 позивачем подано заяву щодо реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно форми 1, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3268/5, про переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку (ставка 20% від розміру мінімальної заробітної плати), починаючи з 01.03.2025.
27.02.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано рішення за №1480/АП/04-36-50-01-24, яким повідомлено, що 26.02.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Дніпровській ДІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 26.02.2025. Дата реєстрації в ЄДР: 26.02.2025. За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України на особовому рахунку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом дату подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку - 26.02.2025 наявний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200) у сумі 3445,45 грн. Відповідно до вимог п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). За результатами розгляду заяви, у відповідності до вищезазначених вимог ПК України Дніпровською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації платником єдиного податку.
Вказане рішення направлено на адресу позивача, проте поштове повідомлення повернуто на адресу податкового органу “за закінченням терміну зберігання».
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем 02.01.2026 направлено скаргу до Державної податкової служби України.
Рішення за результатами розгляду скарги до матеріалів справи сторонами не додано.
Не погоджуючись з відмовою у задоволенні заяви від 26.02.2025 про переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку, позивач звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
На підставі п. 298.1 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.
Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Пунктом 299.3 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Відповідно до п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
З рішення від 27.02.2025 №1480/АП/04-36-50-01-24 судом встановлено, що позивачу відмовлено у в реєстрації платником єдиного податку другої групи через наявність податкового боргу у відповідності до пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України.
На підтвердження наявності у ОСОБА_1 податкового боргу відповідачем подано до відзиву на позовну заяву копії податкових повідомлень-рішень №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 3284,49 грн та 6145,18 грн відповідно до за звітний період - 2023 рік.
Суд звертає увагу, що в розумінні пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг.
Визначення податкового боргу наведено в пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом 2 пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України).
При цьому суд звертає увагу, що питання нарахування та сплати фізичними особами податку на майно визначено розділом ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
На підставі пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Таким чином, у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.
За правилами, встановленими п.п. 59.1, 59.3, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога надсилається платнику податку у разі виникнення податкового боргу, тобто несплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законом строк.
В розумінні пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України, якою врегульовано порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховані суми податкового зобов'язання набувають статусу узгоджених після спливу 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, суми визначена в податкових повідомленнях-рішеннях №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 набувають статус узгоджених після спливу 60 днів, що настають за днем отримання платником податків таких податкових повідомлень-рішень, якщо не розпочато процедуру адміністративного або судового оскарження.
Ухвалою суду від 13.03.2026 витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази направлення таких податкових повідомлень-рішень на адресу ОСОБА_1 .
Відповідачем не подано до суду доказів направлення податкових повідомлень-рішень №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 на зареєстровану адресу ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що зареєстрованою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 .
Податкові повідомлення-рішення №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 містять в графі «податкова адреса платника податків» наступну адресу: АДРЕСА_4 .
Адреса, визначена в податкових повідомленнях-рішеннях №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 не відповідає фактичному зареєстрованому місцю проживання позивача, яке зареєстровано за нею у місті Дніпрі з 2021 року.
Також, у відзиві відповідачем зазначено, що заяву на отримування документів через електронний кабінет позивач не подавала.
В такому випадку для узгодженості податкових повідомлень-рішень, і, як наслідок, набуття сумами, визначеними в таких податкових повідомленнях-рішеннях, статусу податкового боргу, необхідною передумовою є направлення податковим органом на зареєстровану адресу платника податків таких податкових повідомлень-рішень, та факт несплати податкового боргу платником податків нарахованих сум протягом 60 днів з дня отримання податкових повідомлень-рішень.
Доказів направлення позивачу податкових повідомлень-рішень №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 на зареєстровану адресу ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
З огляду на відсутність доказів направлення податкових повідомлень-рішень №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , суми, нараховані за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не є узгодженими, як станом на день звернення із заявою від 26.02.2025 про переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку, так станом на день розгляду справи судом.
Отже, станом на день звернення позивача із заявою від 26.02.2025 про переведення на 2 групу платників єдиного податку, суми нарахувань за податковими повідомленнями-рішеннями №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 не набули статусу податкового боргу через їх неузгодженість з платником податків за відсутності належного направлення на адресу платника податків таких податкових повідомлень-рішень в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України та пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України.
Відтак, в розумінні пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України у позивача був відсутній податковий борг станом на день звернення із заявою від 26.02.2025 про переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку.
Вказане також підтверджується наданою до суду ІКП ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якої відповідачем відображено лише суму боргу за дослідженими судом податковими повідомленнями-рішеннями №2702884-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024 та №2702883-2415-0421-UA12020010000033698 вiд 10.12.2024, які, як встановлено судом, не набули статусу податкового боргу.
З огляду на викладене, судом не встановлено, а відповідачем не наведено належних підстав для відмови ФОП ОСОБА_1 у переведенні на 2 групу платників єдиного податку.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови, викладеної в рішенні від 27.02.2025 №1480/АП/04-36-50-01-24, а тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Також суд враховує, що позивач у заяві від 26.02.2025 просила суб'єкт владних повноважень перевести її на спрощену систему оподаткування, з огляду на що, суд робить висновок, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області перевести позивача на спрощену систему оподаткування, зареєструвавши з 01.03.2025 платником єдиного податку 2 групи за заявою від 26.02.2025.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3328,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 10.03.2026.
З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3328,00 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.02.2025 №1480/АП/04-36-50-01-24 про відмову у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.02.2025 щодо переведення ФОП ОСОБА_1 на 2 групу платників єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області перевести фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування, зареєструвавши з 01.03.2025 платником єдиного податку 2 групи за заявою від 26.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський