31 березня 2026 рокуСправа №160/1064/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" №170 від 15.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до ЄРПН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем було складено податкову накладну №170 від 15.07.2025 р., і направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, проте податковий орган своїм рішенням №13213072/45806274 від 27.08.2025 р., протиправно відмовив в реєстрації зазначеної податкової накладної. Позивач зазначає, що в квитанціях про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН відповідачем-1 не було конкретизовано, які саме документи та які пояснення слід надати платнику податків щоб реєстрація податкової накладної стала можливою. Вказані обставини, на думку позивача, свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Позивач зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування вказує на те, що рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування є протиправним. Отже, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на неможливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України.
На виконання ухвали суду 26.01.2026 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та належним чином завірену копію рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 30.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду 13.02.2026 року від відповідачів надійшов відзив на позов, в якому вказано, що ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних позивачем подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №170 від 15.07.2025, щодо надання "Послуги фронтального міні-навантажувача з ковшем" на адресу контрагента - ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС" (ЄДРПОУ 44791367). Згідно з квитанцією від 05.08.2025 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку №1165, реєстрацію податкової накладної №170 від 15.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D"=7.9887%, "Рпоточ"=22944.44. Водночас, у вищевказаній квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. 21.08.2025 позивач надав на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення про подання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дослідивши надані позивачем документи, Комісія 27.08.2025 ухвалила рішення №13213072/45806274 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Додатково в рішенні зазначено про наявність в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Зокрема, на час ухвалення оскаржуваного рішення, Комісія встановила, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, який визначено у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165. Даний факт підтверджується рішенням Комісії №188127 від 27.08.2025 про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначеного Порядком №1165.
Згідно із позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі №569/15527/16-а, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Дискреційне повноваження надає суб'єкту владних повноважень певний ступінь свободи при прийнятті рішення, тобто, у межах, які визначені законом, цей суб'єкт має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів рішення. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня №13213072/45806274 від 27.08.2025 р., зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну №170 від 15.07.2025 р. в ЄРПН є передчасними. Враховуючи викладене, відповідачі просили суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
18.02.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідачів, в якій зазначено, що відповідач-1 порушив вимоги ПК України, Порядку №1165 та Порядку № 520, перед тим як винести протиправне рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №170 від 15.07.2025 року, оскільки:
а) квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила вичерпного переліку критеріїв ризику, показників ризику та документів, необхідних для підтвердження правомірності податкової накладної;
б) контролюючий орган не навів жодних конкретних доказів того, що подані товариством документи є "складеними/оформленими із порушенням законодавства";
в) рішення про відмову не відповідає встановленим вимогам щодо форми, змісту, вмотивованості та обґрунтованості;
г) відсутні будь-які аргументи щодо дефектності або невідповідності поданих документів вимогам ПК України.
Відзив відповідачів не містить фактичних даних або доказів, які б спростовували наведені ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" обставини щодо наявності ресурсів, реальності господарських операцій або їх документального оформлення. У відзиві використовуються загальні абстрактні формулювання про "податкову інформацію", "ризиковість", "наявність порушень", без наведення конкретних фактів, документів чи показників ризику, що порушує принципи правової визначеності та передбачуваності. Податковий орган не довів правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №170 від 15.07.2025 року. Так як не навів доказів порушень у складанні/оформленні поданої податкової накладної або первинних документів, що прямо суперечить п.56.4 ст.56 ПК України та положенням Порядку №1165/520. Відповідачі не проаналізував у відзиві кожний документ, поданий товариством, що суперечить вимогі охопити повний обсяг наданих доказів, а тому позивач просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року заяву відповідача-1 про заперечення проти розгляду цієїї справи за правилами спрощеного позовного провадження - залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному ержавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.04.2025 року за № 1002241020000107244, має код ЄДРПОУ 45806274. Зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.05.2025 року.
Згідно із відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач може здійснювати зокрема наступні види діяльності: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у, 49.41 вантажний автомобільний транспорт.
Позивач в позові також зазначив, що протягом червня - липня 2025 року, на виконання умов договору ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" замовнику - ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС" (код ЄДРПОУ 44791367) було надані послуги автокранами, міні-навантажувачом (ковш) та екскаватором навантажувачом (гідромолот). Для надання послуг було задіяно наступну спецтехніку, що знаходиться в оренді товариства: МАЗ модель 630303 тип ВАНТАЖНИЙ АВТОКРАН БІЛЬШЕ 20Т-С (МАШЕКА), реєстраційний номер НОМЕР_1 ; КС45717К-1 "Івановець" тип АВТОКРАН-БІЛЬШЕ 20Т-С (стріла 21,5 м), реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ZOOMLІON тип/комерційний опис ZTC250V, СПЕЦІАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ АВТОКРАН БІЛЬШЕ 20Т (стріла 42 м), реєстраційний номер НОМЕР_3 ; міні-навантажувач марки Bobcat S530, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; екскаватор навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки JCB 3CX SITEMASTER (гідромолот). Для роботи на наведеній вище спецтехніці підприємством залучено кваліфікованих штатних працівників, кваліфікацію яких підтверджено відповідними документами. Залучення та участь у наданні послуг найманих (штатних) кваліфікованих працівників ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУПП" підтверджується додатками до актів надання послуг, а саме зведеними таблицями змінних рапортів товариства та ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС". Згідно із договором № К-2025/15П від 06.06.2025 р. про надання послуг замовнику були надіслані рахунки на оплату наданих послуг. Відповідно до договору № К-2025/15П від 09.06.2025 р. про надання послуг були належним чином підписані сторонами акти наданих послуг. Оплати за надані послуги замовник здійснив зплатіжними інструкціями. Для виконання робіт згідно умов договору №К-2025/15П від 09.06.2025 р. про надання послуг виконавцем було залучено штатних працівників. Отже, ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" самостійно виконує роботи за допомогою залучених субпідрядників та фахівців за договорами ЦПХ, надає послуги орендованими транспортними засобами, маючі для цього всі необхідні матеріально-технічні і трудові ресурси, і це не суперечать КВЕД товариства і наявним потужностям підприємства.
Судом також встановлено, що згідно із даними Єдиного реєстру податкових накладних позивачем подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №170 від 15.07.2025 р. на загальну суму 16 800 грн, у т.ч. ПДВ - 2 800 грн, щодо надання "Послуги фронтального міні-навантажувача з ковшем" на адресу контрагента - ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС" (ЄДРПОУ 44791367).
Згідно з квитанцією від 05.08.2025 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку №1165, реєстрацію податкової накладної №170 від 15.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.99, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D"=7.9887%, "Рпоточ"=22944.44. Водночас, у вищевказаній квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Скориставшись правом, визначним пунктом 4 Порядку №520, 21.08.2025 р. позивач надав на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення про подання пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дослідивши надані позивачем документи, Комісія 27.08.2025 р. ухвалила рішення №13213072/45806274 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної №170 від 15.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку із наданням платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Додатково в рішенні зазначено про наявність в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до абз.9 - 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із пунктами 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).
За положенням пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, згідно із пунктом 1 Додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій є: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
За приписами пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, позивачем була подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №170 від 15.07.2025 р., яка була прийнята, про що свідчать квитанція. Однак, реєстрацію податкової накладної №170 від 15.07.2025 р. зупинено.
У вказаній квитанції наведені такі підстави для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, що обсяг постачання товару / послуги 1206, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. містить лише загальне посилання на надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання вказаних у ньому умов.
Однак, з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не вбачається обґрунтувань підстав та причин віднесення відповідної операції за податковою накладною №170 від 15.07.2025 р., до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Вказаного не наведено в оспорюваному рішенні та не доведено відповідачами належними засобами доказування.
При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р., даних про розрахунковий показник критерію ризиковості здійснення операцій не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники, як: "D та "Р". Однак, такі показники не є прийнятними, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Окрім того, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р. не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цієї податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.
Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.
Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520 в редакції на час спірних відносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно із пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
За таких обставин, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації (пояснень) та копій наданих документів платника податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Так, відповідачами дана обставина не заперечується, що з метою реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р., до контролюючого органу позивачем надавались пояснення та документи, зокрема щодо зазначеної податкової накладної.
Втім, зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вбачається, що відповідач-1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції по поданій податковій накладній і є достатніми для реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Аналіз наведених вище норм свідчить, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.
Більш того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі №580/2490/19.
Разом з тим, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оспорюваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 170 від 15.07.2025 р., за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання конкретних документів, свідчить про його протиправність.
Поряд з тим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були наявні письмові пояснення позивача з доданими документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 170 від 15.07.2025 р.
При цьому, у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі якої позивачем складена вказана податкова накладна, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
В порушення наведених вимог законодавства спірне рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів складених із порушенням законодавства без конкретизації, які саме документи складено з порушенням законодавства, які документи не надано, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та не конкретизовано, які саме документи не надано на підтвердження яких операцій.
За таких обставин, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що первинні документи разом із поясненнями надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, враховуючи також встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної № 170 від 15.07.2025 р., суд дійшов висновку, що відмовляючи у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач-1 діяв протиправно.
Щодо наявності ризикових операцій суд зауважує, що відповідач-1 вказав таку підставу, не навівши при цьому жодної конкретизації такої підстави (які саме операції, з якими контрагентами, тощо).
Таким чином, відповідач-1 відмовив у реєстрації податкової накладної через неналежним чином складені документи (які не вказано, що належить тлумачити як їх відсутність), додатково послався на ризикові операції (які не вказані та їх значущість для спірних податкових накладних не обґрунтована).
Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованим, а отже воно не відповідає критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв'язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №170 від 15.07.2025 р., що складена ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП", датою її подання, варто звернути увагу на таке.
Положенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р., в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для їх реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН наведену податкову накладну, датою її подання на реєстрацію.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації наведеної податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження фіскального органу, оскільки відповідачем-1 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р., тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд.
В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, між ТОВ "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" та адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5392 від 27 лютого 2019 року), (далі - адвокат), було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 08-12/25-2 від 08.12.2025 р., а також додаткову угоду № 1 від 10.12.2025 р. до вказаного договору. Згідно із п.1 та п.2 якої "Адвокат надає Клієнту послуги професійної правничої (правової) допомоги, а саме послуги щодо представництва та захисту інтересів Клієнта у справі щодо оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р. (з подальшим супроводом справи за вказаним позовом у Дніпропетровському окружному адміністративному суді)".
Крім того, згідно із умовами п.3 додаткової угоди № 1 від 10.12.2025 р. до договору про надання правової допомоги, сторони дійшли згоди встановити гонорар (вартість послуг) адвоката за надані послуги, визначені додатковою угодою у суді 1-ї інстанції у фіксованому розмірі, який складає 10 000 грн та сплачується клієнтом не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення суду у цій справі.
Актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) послуг (далі - акт) підтверджується факт надання адвокатом та факт прийняття позивачем наданих послуг з професійної правничої (правової) допомоги, детальний перелік яких зазначено у п.1 та п.2 цього акту.
Окрім того, вказаним актом сторони також визначили, що надані адвокатом послуги оформлені належним чином і прийняті клієнтом повністю, сторони не мають одна до одної жодних претензій. Цей акт є невід'ємною частиною вищевказаного договору про надання правової (правничої) допомоги. А відповідно до п.3 цього акту сторони дійшли взаємної згоди встановити гонорар (вартість послуг) адвоката за надані згідно із п.1 та 2 цього акту послуги, у фіксованому розмірі, який складає 10 000 грн та сплачується клієнтом не пізніше 15-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного рішення суду у даній справі.
Відповідачі у відзиві заперечували щодо стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу та зазначили, що розгляд цієї справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто справа незначної складності, та не потребує участі сторін при розгляді, відтак в участі адвоката у судових засіданнях не має необхідності. Крім того, не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо. Позивачем не надано жодних інших документів, які підтверджували би обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо). Також, позов складався не особою, що надає правничу допомогу.
Так, норми статті 134 КАС України регулюють питання, пов'язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 05.06.2018 р. у справі № 904/8308/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналіз наведених вище норм статті 134 КАС України в їх сукупності дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно із умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Дослідивши матеріали справи, а також додані до позовної заяви документи, проаналізувавши обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, заперечень відповідачів, суд дійшов висновку, що розмір цих витрат у розмірі 10 000 грн не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами, оскільки даний спір не потребує значного витрачання часу для підготовки правової позиції, складання відповідних процесуальних документів та інших заяв по суті справи.
Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 4 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 622,40 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суму сплаченого судового збору у розмірі 2 622,40 грн та витрат на правчину допомогу в розмірі 4 000 грн., тобто 3 311,20 грн з кожного.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13213072/45806274 від 27.08.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №170 від 15.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" №170 від 15.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" (просп.Науки, буд.74, оф.503, м.Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49107, код ЄДРПОУ 45806274) судові витрати по справі у розмірі 3 311,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" (просп.Науки, буд.74, оф.503, м.Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49107, код ЄДРПОУ 45806274) судові витрати по справі у розмірі 3 311,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма