02 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2552/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого “Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який визначено Міністром оборони України на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби; зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4059-IX на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, згідно відповідного тарифного розряду, який визначено Міністром оборони України на 2026 рік, для здійснення з 01.02.2026 обчислення та перерахунку пенсії за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.
Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та має право на її перерахунок у зв'язку зі зміною грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43, 63 зазначеного Закону та положень Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Водночас відповідач відмовив у наданні довідки, посилаючись на положення Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, якими передбачено застосування фіксованого прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки зазначені положення підзаконного акта суперечать Конституція України та Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими передбачено застосування прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідний рік, а також заборонено звуження змісту та обсягу існуючих прав.
Крім того, позивач зазначає, що Кабінет Міністрів України не уповноважений змінювати розрахункову величину для визначення грошового забезпечення всупереч закону, а суд відповідно до Кодекс адміністративного судочинства України повинен застосовувати норми права з урахуванням їх юридичної сили.
На думку позивача, відмова відповідача у наданні довідки порушує його право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим він просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 02.03.2026 відповідач отримав, однак відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіривши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
На звернення позивача щодо виготовлення та надання до ГУ ПФУ у Волинській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії, листом від 16.02.2026 №1184 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про відсутність підстав для надання довідки.
Відмова обґрунтована тим, що відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення, оскільки відповідні списки від органів Пенсійного фонду України не надходили, а рішення про зміну розмірів грошового забезпечення Урядом не приймалося.
Крім того, відповідач зазначив, що нарахування грошового забезпечення здійснюється відповідно до чинного законодавства, зокрема з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою передбачено застосування для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням фіксованого показника прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, а тому підстав для формування нової довідки станом на 01.01.2026 немає.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні оновленої довідки, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п.6 Постанови №103.
Отже, станом на 01.03.2018, пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, приписи п.6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 втратили чинність та була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності з 20.05.2023 та була чинною станом на 01.01.2025, абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, Постановою №481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється виходячи саме з розміру 1762 грн, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 18.06.2025, грошове забезпечення для обчислення пенсії підлягає визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; відповідно, станом на 01.01.2026 таке забезпечення має обчислюватися із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 3328 грн, визначеного Закон України “Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Водночас суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, відповідно до якої пункт 4 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 підлягає застосуванню у первісній редакції як такий, що відповідає актам вищої юридичної сили, тоді як положення, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, у частині встановлення фіксованої розрахункової величини 1762 грн не підлягають застосуванню, оскільки суперечать законам України.
Отже, визначення грошового забезпечення позивача із застосуванням фіксованого показника 1762 грн є протиправним, оскільки здійснене на підставі нормативно-правового акта, який не відповідає актам вищої юридичної сили та звужує обсяг соціальних гарантій, встановлених законом.
Відповідно до приписів статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 та статтею 9 Закону України №2011-ХІІ. Однак до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі №620/4786/23 (спір стосувався видачі довідок для перерахунку пенсії про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 років відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, з врахуванням положень Постанови №704 в редакції до змін, внесених Постановою №481, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт) зазначив, що пункт 4 Постанови №704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов'язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв'язку із чим в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Натомість до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача. Відтак не виготовлення уповноваженим органом державної влади довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому (належному) розмірі, через неможливість здійснення перерахунку його пенсії з вини органу, уповноваженого видати таку довідку, оскільки ставить під сумнів дотримання таким органом принципу належного врядування.
Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, суд зазначає, що зміна у бік збільшення розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого відповідно до пункту 4 Постанови №704 в редакції до внесення змін Постановою №481 є прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704, та право на перерахунок пенсії на її підставі відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-XII.
Таким чином, суд на підставі аналізу положень нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, обставин у цій справі, дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року із зазначенням відповідно до положень Постанови №704 відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Разом з тим, представником позивача заявлена вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договір про надання правничої допомоги №138/25 від 31.10.2025; додаткову угоду №1 від 31.10.2025 до вказаного договору про надання правничої допомоги; акт про надані послуги від 25.02.2026 на суму 4500,00 грн та платіжну інструкцію від 25.02.2026 №2.546907435.1 про оплату послуг з правничої допомоги на суму 4500,00 грн.
При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що ця справа належить до справ незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Враховуючи складність справи, значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання кожної із послуг, суд, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1500,00 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ).
Суддя Н. В. Стецик