01 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/180/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 17.11.2025 №86 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням з 02.09.2025 на підставі грошового атестата №625, довідки № 234 від 08.09.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням загальної вислуги років на день звільнення з військової служби у відставку станом на 02.09.2025.
В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області з 2008 року та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
ІНФОРМАЦІЯ_1 позив був призваний на військову службу по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 , де проходив військову службу до 02.09.2025.
Після звільнення військової служби вислуга років, станом на 02.09.2025, становить: календарна - 18 років 08 місяці 29 днів, пільгова - 06 років 03 місяці 01 день, всього - 25 років 00 місяців 00 днів.
Військова частина НОМЕР_1 в жовтні 2025 року оформили та направили до ГУ ПФУ у Волинській області документи для перерахунку пенсії за вислугу років.
ОСОБА_1 звернувся із заявою ГУ ПФУ у Волинській області для перерахунку пенсії за вислугу років згідно з поданими документами військовою частиною НОМЕР_1 Адміністрації Державної прикордонної служби України, однак 27.11.2025 ГУ ПФУ у Волинській області, розглянувши документи надіслані військовою частиною НОМЕР_1 для перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, прийняло рішення від 17.11.2025 №86 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку з невиконанням пункту 2 статті 12 Закону №2262-ХІІ, а саме при призначенні пенсії за вислугу років передбачені статтею 12 Закону №2262-ХІІ та враховуючи вимоги пункту 3 статті 2 Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з відсутністю 25 років календарної вислуги на день останнього звільнення.
Уважаючи такі дії відповідача, щодо відмови в перерахунку пенсії із врахуванням документів, поданих військовою частиною НОМЕР_1 Адміністрації Державної прикордонної служби України документів, просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 24.03.2026 позов не визнає та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років з 07.08.2008 згідно із Законом № 2262-XII. При призначенні пенсії вислуга років позивача становила 16 років - в календарному обчисленні і 20 років - в пільговому обчисленні.
З 02.02.2023 по 09.09.2025 позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та 12.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідачу документи для перерахунку пенсії позивачу.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 17.11.2025 № 86 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю 25 років календарної вислуги на день останнього звільнення.
Зазначає, що умови призначення пенсій за вислугу років визначені статтею 12 Закону № 2262-ХІІ зокрема пунктом “а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, визначено що пенсія за вислугу років призначається, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б»-»д», “ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови № 119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
При первинному призначенні позивачу пенсії у серпні 2008 року вислуга років становила 21 рік (в календарному обчисленні - 16 років). Згідно розрахунку вислуги років, що надана ІНФОРМАЦІЯ_2 у 2025 році, вислуга років ОСОБА_1 становить 25 років 00 місяців 00 днів, в тому числі календарному обчисленні - 18 років 08 місяців 29 днів.
Таким чином, з врахуванням наведеного підстав для встановлення нового розміру пенсії на підставі грошового атестата № 625, довідки № 234 від 08.09.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ з урахуванням загальної вислуги років на день звільнення немає, оскільки календарна вислуга років ОСОБА_1 не досягає 25 років (арк. спр. 27-29).
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років з 07.08.2008 відповідно до Закону № 2262-XII, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (арк. спр. 11) та протоколом за пенсійною справою №0310001067 (Державна прикордонна служба України) (арк. спр. 53).
Також з розрахунку вислуги років на пенсію видно, що позивач з 20.02.2023 призваний на військову службу, за призовом, під час мобілізації, на особливий період та відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.09.2025 №942-Ос позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (арк. спр. 12).
ГУ ПФУ у Волинській області 12.11.2025 розглянуто заяву ОСОБА_1 , з поданими документами для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII та рішенням №86 від 17.11.2025 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років у задоволенні такої заяви відмовлено у зв'язку з відсутністю 25 років календарної вислуги років на день останнього звільнення (арк. спр. 19).
Уважаючи таке рішення ГУ ПФУ у Волинській області протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та військовослужбовців, є зокрема Закон № 2262-XII.
Згідно частини третьої та четвертої статті 2 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої та другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Отже пенсіонери, яким призначена пенсія на підставі Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Суд звертає увагу на те, що до 19.02.2022 пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови № 119 «Про внесення змін до Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022).
На момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії пункт 3 Порядку №393 передбачає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах:
1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;
2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;
особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;
особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.
Отже, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
Відповідно до копії розрахунку вислуги років на пенсію, військова служба в календарному обчисленні складає 18 років 08 місяців 29 днів, пільгова служба - 0 років 03 місяці 01 день та всього для призначення пенсії - 25 років 00 місяців 00 днів. Загальна вислуга на 02.09.2025 для призначення пенсії складає 25 років 00 місяців 00 днів (арк. спр. 15-17).
Оскаржуваним рішенням відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років через відсутність 25 років календарної вислуги років на день останнього звільнення.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Враховуючи наведене, а також статтю 2 Закону №2262-XII, суд приходить до переконання, що в даному випадку ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років ще з 07.08.2008 та предметом позову є здійснення перерахунку такої пенсії із врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням з 02.09.2025 на підставі грошового атестата №625, довідки № 234 від 08.09.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, перерахунок пенсії позивача має бути проведено на підставі його заяви та додаткових документів, про що зазначено у статті 63 Закону № 2262-ХІІ, при цьому перелік додаткових документів є законодавчо встановленим.
З матеріалів справи слідує, що позивач отримував пенсію, призначену йому відповідно до Закону №2262-XII у 2008 році. При повторному звільненні (02.09.2025) його пенсія підлягала перерахунку з грошового забезпечення за займаною посадою.
Вказана позиція відповідача, на переконання суду, суперечить принципу верховенства права, оскільки призначення пенсії здійснюється одноразово (за віком, за вислугу років, тощо). Надалі можливе проведення її перерахунку або переведення з одного виду пенсії на інший. Перерахунок пенсії полягає у зміні її розміру, зокрема у зв'язку з набуттям додаткового страхового стажу або зміною показників заробітної плати.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач як громадянин України має право на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до законодавства України та її перерахунок у зв'язку із повторним звільненням зі служби.
Згідно із статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень вважає, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років від 17.11.2025 №86 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 03.09.2025 на підставі грошового атестата №625, довідки № 234 від 08.09.2025 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 807,47 грн (вісімсот сім гривень 47 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 30.12.2025 №19 (арк. спр. 5).
Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років від 17 листопада 2025 року №86.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 03 вересня 2025 року на підставі грошового атестата №625, довідки № 234 від 08 вересня 2025 року про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 807,47 грн (вісімсот сім гривень 47 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
01 квітня 2026 року