про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
01 квітня 2026 р. Справа № 120/3980/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Приватного підприємства "Центр-Скло"
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Центр-Скло" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328 гривні.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000097/2 від 25.09.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2025/000375.
Позовна заява у даній справі подана юридичною особою та спір у справі носить майновий характер.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній в ухвалі Верховного Суду у справі №826/11710/17 від 11.06.2018, в ухвалі Верховного Суду у справі №480/52/19 від 08.08.2019 та інших.
Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 27 серпня 2024 року в справі №120/15468/23, в яких наголошено, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, тому вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.
Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Таким чином, Верховний Суд вказує на те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі № 380/10501/22.
Відповідно до спірного рішення № UA100160/2025/000097/2 від 25.09.2025, розрахована декларантом митна вартість товару становить 10237,59 USD, курс валюти - 41,4939, загальна сума коригування становить - 26260 USD.
Тому, позивачу слід виходячи з розміру різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, сплатити судовий збір як за позов майнового характеру за позовною вимогою про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості № UA100160/2025/000097/2 від 25.09.2025.
До матеріалів позову долучено платіжну інструкцію №17301 від 20.03.2026 про сплату позивачем судового збору в сумі 3328 грн.
Таким чином, суд зауважує, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру у встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду обґрунтованого розрахунку суми позову, визначений як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також надати докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру, розраховану з урахуванням вищезазначених висновків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Приватного підприємства "Центр-Скло" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.