Справа № 452/772/25 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.
Провадження № 22-ц/811/1060/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
02 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року позов ТзОВ «Бізнес Позика» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , - в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411; ЄДРПОУ-41084239), - суму коштів 39306,52гривень (тридцять дев'ять тисяч триста шість гривень 52коп) за Договором №493204-КС-002 про надання кредиту від 22 червня 2024 року та 2277грн (дві тисячі двісті сімдесят сім гривень) сплаченого судового збору.
У решті частині позовних вимог про стягнення комісії відмовлено.
Рішення суду в апеляційному порядку 20 березня 2026 року шляхом поштового відправлення оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, така подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
З відомостей Єдиного державного реєстру вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене Самбірським міськрайонним судом Львівської області 15 квітня 2025 року.
Звернувшись 20 березня 2026 року до суду з апеляційною скаргою на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року, з покликанням на те, що відповідач на період розгляду справи не перебував за місцем реєстрації і не мав змоги отримати кореспонденцію. Про оскаржуване рішення дізнався після того, як його рахунки були заблоковані на підставі відкриття виконавчого провадження № 78475965 від 30 червня 2025 року та з повним текстом рішення суду ознайомився на сайті судової влади. З огляду на те, що відповідач немає достатніх знань в галузі права, йому невідомі строки подачі процесуальних документів, ним було пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення.
В той же час, до апеляційної скарги не долучено доказів в підтвердження того, коли ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного рішення.
Відсутність даної інформації позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року, оскільки до суду апеляційної інстанції надійшли лише матеріали апеляційної скарги, а не сама справа.
При цьому суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, має оцінити обставини справи, пов'язані з надсиланням та отриманням рішення суду, можливістю учасника справи подати апеляційну скаргу, строк протягом якого заявник звернувся до апеляційного суду після отримання рішення суду тощо. Водночас суд з одного боку має виходити з конституційної засади забезпечення права на апеляційного оскарження, а з іншого, зважаючи на розумність строків, запобігти порушенню принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду міститься твердження, що про оскаржуване рішення відповідач дізнався після того, як його рахунки були заблоковані на підставі відкриття виконавчого провадження № 78475965 від 30 червня 2025 року та з повним текстом рішення суду ознайомився на сайті судової влади.
Таким чином, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість скористатися своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги в розумний строк, проте цього не зробив.
Вказана в апеляційній скарзі причина неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк, яка зводиться до того, що відповідач немає достатніх знань в галузі права, йому невідомі строки подачі процесуальних документів, ним було пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд визнає неповажною.
Доказів на підтвердження об'єктивної неможливості подачі апеляційної скарги у строк, визначений законом скаржник не надає.
При цьому суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, має оцінити обставини справи, пов'язані з надсиланням та отриманням рішення суду, можливістю учасника справи подати апеляційну скаргу, строк протягом якого заявник звернувся до апеляційного суду після отримання рішення суду тощо. Водночас суд з одного боку має виходити з конституційної засади забезпечення права на апеляційного оскарження, а з іншого, зважаючи на розумність строків, запобігти порушенню принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Тому, такі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, зазначені в клопотанні про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" покладають на суд обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03) закріплено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Апеляційний суд наголошує, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням зазначеного, вказані скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року визнаються неповажними, то скаржнику слід надати можливість для подання заяви з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку в строки, зазначені процесуальним законом, зокрема про перешкоди, які унеможливили своєчасно оскаржити рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року та надати відповідні докази.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику необхідно надати строк для можливості звернення до суду з вмотивованим клопотанням, яке б містило докази про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Окрім цього, як убачається з матеріалів апеляційної скарги, така не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують повну сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року у розмірі - 3028 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, розмір судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Виходячи з предмету спору, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року у відповідності до Закону України "Про судовий збір" підлягає до сплати у розмірі 4542 грн. (3028*1,5).
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито, так як скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Провадження за апеляційною скаргою може бути відкрито за умови доплати:
- судового збору згідно пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги, в розмірі 908,40 грн. за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA808999980313131206080013954
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Львівський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, залишається без руху.
Враховуючи допущені при подачі апеляційної скарги недоліки, вважаю за необхідне залишити таку без руху протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для їх усунення, попередивши апелянта, що у випадку невиконання цієї ухвали у зазначений строк йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами та документ, що підтверджує повну сплату судового збору, у визначений судом строк представити Львівському апеляційному суду.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
постановив:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року, наведені в апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення апелянту ухвали, попередити апелянта, що у випадку невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали (не усунення недоліків, які зазначені в описовій частині даної ухвали), йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.