Справа № 462/5126/23 Головуючий у 1 інстанції Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-з/811/35/26 Доповідач в 2-й інстанції Савуляк Р. В.
30 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.
секретаря: Заяць Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Струс Н.Я. звернулася з позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено..
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги - задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на спадкування належного ОСОБА_5 майна разом із спадкоємцями першої черги.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5780.80 грн судових витрат.
21 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - Струс Наталія Ярославівна звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом даної справи.
В обгрунтування заяви покликається на те, що у зв'язку з розглядом даної справи ОСОБА_1 отримувала професійну правничу допомогу, що полягала у підготовці позовної заяви, участі адвоката в судових засіданнях суду першої інстанції, підготовці апеляційної скарги та участі адвоката в судових засіданнях суду апеляційної інстанції ,загальна вартість якої становить 26800 грн.
Крім того, позивачка понесла витрати зі сплати судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги.
Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 32167 грн.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній є дата складення повного судового рішення - 30 березня 2026 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про відшкодування судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності умов, що ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 925/1502/20.
24 лютого 2026 року, тобто після ухвалення постанови Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про відшкодування судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26800 грн та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 5367 грн.
До заяви про відшкодування судових витрат додано договір про надання правової допомоги від 25 травня 2023 року, укладений між адвокатом Струс Наталією Ярославівною та ОСОБА_1 , додаток до цього договору № 1, в якому узгоджено порядок оплати гонорару, акт приймання наданих послуг, підписаний сторонами договору 23 лютого 2026 року, та платіжну інструкцію № 2.543677951.1 від 23 лютого 2026 року на суму 26000 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, до закінчення судових дебатів позивачка не зробила відповідну заяву про стягнення понесених нею витрат на правничу допомогу з відповідачки.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу.
Крім витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 просила також стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Оскільки постановою Львівського апеляційного суду від 19 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5780.80 грн судових витрат відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове судове рішення здійснив розподіл судових витрат щодо сплати судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги, то підстави для ухвалення додаткового рішення для стягнення судового збору відсутні.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала складена 30 березня 2026 рокуу.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Шандра М.М.