Справа 688/928/26
№ 3/688/267/26
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Н. Л., з участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 422054 від 22.02.2026 22 лютого 2026 року о 19:00 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 в присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлював (образи, нецензурну лайку) в сторону своєї дружини ОСОБА_3 , що проживає разом з ним в АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю дитини ОСОБА_2 та вчинив домашнє насильство психологічного характеру, тобто адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не зазнав та показав, що у вказаний день стався конфлікт із дружиною через те, що прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим вона почала його ображати та сказала, що він поганий батько. В результаті чого між ними виникла сварка, під час якої він висловлювався до дружини з використанням нецензурної лайки, при цьому дитина присутня не була - вона міцно спала в іншій кімнаті.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За змістом статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства включає словесні образи, погрози, у тому числі, щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачаються образи нецензурною лексикою ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_3 .
Інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Насильство у родині будь-якого характеру відрізняється тим від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Відтак, суддею встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, спровокований останньою, під час якого ОСОБА_1 ображав потерпілу, проте його дії не підлягають кваліфікації як домашнє насильство.
Отже, сам по собі факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сім'ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно дружини ОСОБА_3 , вчиненого в присутності неповнолітньої дитини.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не встановлено належними та допустимими доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою 2 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2, 247 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Н. Л. Стаднічук