Іменем України
02.04.2026 Справа №607/6177/26 Провадження №2-н/607/579/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши заяву комунального підприємства «Тернопільводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
23.03.2026 КП «Тернопільводоканал» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.
Пункт 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначає, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Форма та зміст заяви про видачу судового наказу визначені у ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із заяви вбачається, що заявник просить стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 2267,46 грн; плату за абонентське обслуговування у сумі 1380 грн, суму інфляційних нарахувань у сумі 661,48 грн та суму нарахувань за користування чужими коштами (3% річних) у сумі 187,11 грн.
Одночасно до заяви додано розрахунок ціни позову за період з червня 2024 року до лютого 2026 року, згідно з яким за вказаний період боржниці надані послуги, вартість яких становить 7927,13 грн, та боржниця оплатила такі послуги на суму 8466,24 грн, що перевищує суму нарахувань.
Відтак здійснені боржницею платежі не враховані при визначенні розміру заявлених вимог.
В обґрунтування заявленої до стягнення суми заявник зазначив, що сума платежів, здійснених за вказаний у розрахунку період, зарахована стягувачем на підставі абз. 2 п. 36 Публічного договору в рахунок заборгованості споживача, що виникла за попередній період (початкове сальдо), а тому заборгованість, яка пред'являється до стягнення, не включає заборгованість за попередній період.
Так, згідно з абз. 2 п. 36 Публічного договору у разі, коли споживачем не визначено розрахунковий період, коли є заборгованість за попередні періоди або виникає переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності, а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Однак платіжні документи, з яких можливо встановити факт незазначення боржницею розрахункового періоду під час здійснення оплати наданих заявником послуг, та, як наслідок, наявність у заявника права зарахувати ці платежі в рахунок попередньої заборгованості, до заяви не долучені.
Слід зауважити, що належність права вимоги не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами. Наказне провадження застосовується лише щодо безспірних вимог, тобто таких, що є документально підтвердженими, не свідчать про наявність спору про право та походять із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Для віднесення вимоги до безспірної необхідним є чітке визначення періоду виникнення заборгованості, урахування всіх здійснених платежів, а також коректний розрахунок інфляційних втрат і трьох відсотків річних відповідно до фактичної суми боргу та періоду його існування.
Наведені обставини не дають підстав вважати заявлені вимоги безспірними та унеможливлюють їх розгляд у порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
За таких підстав суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу за встановленої вище підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 163, 165, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства «Тернопільводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Марциновська